справа №380/14645/21
провадження № П/380/14842/21
28 грудня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ Львівській області, відповідач), у якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у формуванні подання про повернення помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості у розмірі 3428,00 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернутися із поданням до Управління Державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова Львівської про повернення ОСОБА_1 помилково сплачених 3428,00 грн. на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від його вартості, згідно банківської квитанції № ПН3488 від 10.03.2015.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 адміністративний позов було задоволено повністю.
Водночас, при ухваленні рішення у даній справі, судом не вирішено питання про відшкодування на користь позивача витрат на професійну правову допомогу в розмірі 4000,00 грн., які позивач очікувала понести за результатом розгляду справи з підстав відсутності в матеріалах справи на момент ухвалення рішення належних документів щодо понесення позивачем таких витрат.
15.12.2021 через канцелярію суду надійшло клопотання від представника позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом із долученими доказами на понесення таких витрат. У поданій заяві представник позивача просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6500, 00 грн.
Суд відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Частина 1 ст. 139 КАС України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За правилами ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Зокрема, частинами 3 і 5 статті 143 КАС України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Аналіз такого правового врегулювання дає підстави для висновку, що обов'язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд зазначає, що розгляд даної адміністративної справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться (частина 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України).
Системний аналіз коментованих норм процесуального закону дає можливість суду дійти висновку, що у справах, розгляд яких проводиться у порядку письмового провадження без виклику сторін, згадана вище заява сторони повинна бути подана до завершення судового розгляду, а відповідні докази (договори, рахунки тощо) не пізніше ніж протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Представник позивача в позові вказала на попередній (орієнтовний) розмір, зокрема, витрат на правову допомогу в сумі 4000,00 грн., які очікує понести позивач, та просила їх стягнути із відповідача.
Водночас, в позовній заяві представник позивача зазначив про те, що відповідно до ч.7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України докази понесення витрат у зв'язку з наданням йому правової допомоги буде подано протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Як вже зазначалось вище, Львівським окружним адміністративним судом ухвалено рішення у справі 29.11.2021. Повний текст рішення складно 03.12.2021.
Докази на підтвердження понесення позивачем судових витрат подано суду 08.12.2021 разом із заявою засобами поштового зв'язку.
Виходячи із вказаного, суд дійшов висновку про дотримання позивачем строку щодо подання заяви та доказів для вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи в частині, що стосується питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності з п.1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У ч. 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Судом встановлено, що між фізичною особою ОСОБА_1 з однієї сторони та адвокатським об'єднанням «Курницький, Жидачівська та партнери», від імені якого на підставі Статуту діє керуючий партнер Шкурницький Роман Ярославович, з другої сторони уклали договір про надання правової допомоги.
Згідно п.5.1 договору за надання професійної правничої допомоги визначеної п.1.1 цього договору клієнт сплачує об'єднанню гонорар з розрахунку 1000,00 грн. за годину роботи, розмір якого за звітний період зазначається в проміжному та/або остаточному актах приймання-передачі результатів наданої професійної правничої допомоги.
Згідно п.6.1 клієнт здійснює оплату гонорару об'єднанню на підставі цього договору та згідно розрахунку та/або акту приймання-передачі результатів наданої професійної правничої допомоги шляхом переказу відповідної суми коштів на банківський рахунок об'єднання протягом 30 робочих днів з дати отримання рахунку та/або підписання акту приймання-передачі результатів наданої професійної правничої допомоги в залежності від того, який з зазначених документів клієнт отримав першим.
На підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв'язку з розглядом справи №380/14645/21 представником позивача надано:
- копію договору про надання професійної правничої допомоги від 28.04.2021 №28/04/21;
- копію акту №1 приймання - передачі результатів професійної правничої допомоги від 08.12.2021;
- копію деталізованого звіту про обсяг наданої професійної правничої допомоги;
- копію ордеру серії ВС №1085345 від 04.08.2021, виданого на підставі договору про надання правової допомоги від 28.04.2021 №28/04/21 адвокату Думичу А.М.
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №001307.
Суд зауважує, що в матеріалах справи, відсутні будь-які фінансові документи, які б підтверджували оплату витрат на професійну правничу допомогу. При цьому, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Частинами 4-6 ст. 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представником позивача подано акт №1 приймання-передачі результатів наданої професійної правничої допомоги, відповідно до якого за період з 04.08.2021 по 08.12.2021 надано такі послуги (із зазначенням витраченого часу та вартості наданої послуги:
- зустріч з клієнтом, усна консультація, вивчення документів з метою подання заяви про повернення коштів до Головного управління Пенсійного фонду У країни у Львівській області(1 год.);
- підготовка та подання заяви про повернення коштів до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (1 год.);
- написання проекту позовної заяви до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії (1 год.);
- підготовка матеріалів позовної заяви та додатків до неї для подання до Львівського окружного адміністративного суду (роздрук матеріалів позовної заяви для суду, відповідача та третьої особи на стороні відповідача, копіювання додатків, завірення копій документів, долучених до позовної заяви) (1 год.);
- написання заяви про усунення недоліків позовної заяви (30 хв.).
- підготовка матеріалів клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 380/14645/21 та додатків до нього для подання до Львівського окружного адміністративного суду.
- направлення клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 380/14645/21 та додатків до нього Львівському окружному адміністративному суду, відповідачу, третій особі на стороні відповідача цінним листом з описом вкладення (2 год.).
Норми ст.ст. 134, 139 введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі з метою унормування відносин між суб'єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з'явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб'єктом владних повноважень). При цьому норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб'єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.
Представник відповідача у відзиві заперечив щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Зазначає, що дана категорія справ є малозначною та з стійкою сформованою практикою.
Суд, вирішуючи питання співмірності витрат адвоката, заявлених до стягнення, зазначає, що стаття 134 КАС України не позбавляє права суду перевіряти дотримання позивачем вимог ч. 5 ст. 134 КАС України щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому суд звертає увагу на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.
Суд вважає, що розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в частині витраченого часу та понесених витрат на подання заяви про повернення коштів до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області; написання проекту позовної заяви до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; підготовка матеріалів позовної заяви та додатків до неї для подання до Львівського окружного адміністративного суду (роздрук матеріалів позовної заяви для суду, відповідача та третьої особи на стороні відповідача, копіювання додатків, завірення копій документів, долучених до позовної заяви); написання заяви про усунення недоліків позовної заяви охоплюється послугою з підготовки адміністративного позову, та не є обґрунтованими у контексті дослідження обсягу таких послуг із урахуванням складності справи.
На думку суду, дана справа є справою незначної складності. Супровід даної справи не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, справа не становить суспільний інтерес. Судові засідання у цій справі не проводились. Крім того, наявна велика кількість судової практики з розгляду даної категорії справ.
Отже, підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.
Враховуючи вищевикладене, розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 6500,00 грн. є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 04.11.2019 (справа №9901/264/19).
Вказане свідчить про те, що заявлені до відшкодування витрати на правову (правничу) допомогу є неспівмірним із обсягом наданих адвокатом послуг позивачу та ціною позову.
У пункті 269 Рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
З огляду на викладене, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області становить 1500 грн.
Решту витрат на професійну правничу допомогу, якщо така і була, повинен понести позивач.
За таких обставин, суд вбачає підстави для ухвалення додаткового рішення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України та часткового задоволення заяви представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 1500 (одну тисячу п'ятсот) гривень рівно судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28.12.2021
Суддя Потабенко В.А.