про повернення позовної заяви
29 грудня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/8039/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного підприємства «Автолайн-компані» до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області та Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання противоправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
09 грудня 2021 року до Луганського окружного адміністративного надійшов адміністративний позов ПП «Автолайн-компані» до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області та Рубіжанської міської ради Луганської області з такими вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів в частині непередбачення коштів на компенсаційні виплати за пільговий проїзд міським автомобільним транспортом окремих категорій громадян при розробці бюджету м. Рубіжне за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки та невиділення коштів на компенсаційні виплати за пільговий проїзд міським автомобільним транспортом окремих категорій громадян при розробці місцевого бюджету міста Рубіжне за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки;
- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області у частині нездійснення відшкодування компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на міських маршрутах загального користування у 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роках перевізнику ПП «Автолайн - Компані» за:
Договором № 1 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Рубіжне б/н від 19 жовтня 2016 року.
Договором № 2 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Рубіжне б/н від 19 жовтня 2016 року.
Договором № 3 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Рубіжне б/н від 07 грудня 2016 року.
Договором № 4 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Рубіжне б/н від 07 грудня 2016 року;
- зобов'язати відповідачів (кожного в межах його повноважень) визначити (розрахувати) розмір компенсації витрат, які понесло ПП «Автолайн -Компані» за перевезення пільгових категорій пасажирів, розробити та затвердити порядок та механізм їх виплати та здійснити виплати автоперевізнику ПП «Автолайн -Компані» визначеної (розрахованої) відповідачами компенсації за перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду на міському автобусному маршруті №101 та 109 загального користування м. Рубіжне, для чого включити до бюджетного запиту на поточний рік м. Рубіжне видатки на відшкодування послуг з перевезення пасажирів за наступними договорами:
за період з 19 жовтня 2016 року по 13 травня 2021 року за Договором № 1 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Рубіжне б/н від 19 жовтня 2016 року;
за період з 19 жовтня 2016 року по 13 травня 2021 року за Договором № 2 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Рубіжне б/н від 19 жовтня 2016 року;
за період з 07 грудня 2016 року по 13 травня 2021 року за Договором № 3 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Рубіжне б/н від 07 грудня 2016 року.
за період з 07 грудня 2016 року по 13 травня 2021 року за Договором № 4 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Рубіжне б/н від 07 грудня 2016 року.
Ухвалою суду від 13.12.2021 адміністративний позов ПП «Автолайн-компані» залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду уточненої позовної заяви із зазначенням повного найменування позивача в трьої примірниках; клопотання про поновлення строку звернення до суду та надання доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
24.12.2021 позивачем на виконання ухвали суду від 13.12.2021 надано уточнений позов та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої зазначено таке.
Позивач вважає, що строк звернення до суду з позовною заявою не є пропущеним з огляду на наступне: Приватне підприємство «Автолайн-Компані» (є суб'єктом господарської діяльності, яке з 2004 року займається перевезенням та обслуговуванням пасажирів пасажирським наземним транспортом міського та приміського сполучення, зокрема на автобусних маршрутах загального користування. За результатами конкурсу з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах Загального користування, затвердженими рішеннями виконавчого комітету від 04.10.2016 року, між Виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради, далі - Організатор, в особі міського голови, що діє на підставі ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення виконавчого комітету Рубіжанської міської ради від 04.10.2016 №358, з однієї сторони та Приватним підприємством «Автолайн-Компані», надалі Перевізник, в особі директора Гоголєва Романа Миколайовича, що діє на підставі Статуту, виписки з єдиного державного реєстру серії АГ 3760389 , було укладено низку Договорів про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Рубіжне. За приписами п. 1.4. договорів про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Рубіжне, які зазначені в адміністративному позові (Далі Договори) Перевізник зобов'язується надавати транспортні послуги населенню на умовах, передбачених чинним законодавством та нормативно-правовими актами України і цих Договорів. Відповідно до положень п. 2.2.16. вищевказаних договорів про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Рубіжне Перевізник зобов'язаний здійснювати перевезення пільгових категорій пасажирів відповідно до вимог чинного законодавства. Укладання зазначених Договорів породжує безумовний обов'язок автомобільного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян, а у уповноваженого на те державою органу виникає безумовний обов'язок в силу закону відшкодувати перевізнику за рахунок бюджетних коштів понесені підприємством витрати(збитки) при обслуговуванні окремих категорій громадян України, які мають право на пільговий проїзд транспортом, адже автомобільний перевізник не має права відмовити їм з підстав відсутності належного фінансування для подальшого відшкодування витрат на перевезення визначених категорій громадян. З метою забезпечення реалізації прав окремих категорій громадян на пільговий проїзд автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування та здійснення видатків на компенсаційні виплати за пільгові перевезення підприємствам/фізичним особам - підприємцям, які надають послуги з перевезення пасажирів, розпорядженням керівництва ВЦА/ради мала бути затверджена програма фінансування видатків на компенсаційні виплати за пільговий проїзд автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування м. Рубіжне Луганської області, а також Порядок компенсаційних виплат за пільговий проїзд автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування у місті, що є додатком до Програми. Проте, як вбачаємо бездіяльність суб'єктів владних повноважень, що виражена у формі неприйняття відповідної Програми та Порядку компенсаційних виплат за пільговий проїзд автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування, призвело до не виплати компенсації за фактично здійснені перевезення громадян. Проте жодних програм відшкодування компенсації за перевезення окремих пільгових категорій громадян автомобільним транспортом Рубіжанською міською радою не приймалось, а Управлінням праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради не розроблялось. Бездіяльність відповідачів очевидна. Таку бездіяльність органів місцевого самоврядування починаючи з 2017 року слід віднести до триваючого правопорушення, а саме є безперервним невиконанням суб'єктом обов'язків, передбачених законом і надалі перебуває у стані безперервного продовження цієї бездіяльності та, відповідно, порушення закону. В нашому випадку таке правопорушення буде припинено лише при виконанні зобов'язуючого обов'язку органами місцевого самоврядування. Саме тому, таке триваюче правопорушення не вважається пропуском встановленого законом строку звернення до адміністративного суду з позовом стосовно притягнення правопорушника до юридичної відповідальності, що передбачений статтею 122 КАС України.
Розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем в позовній заяві причини пропуску строку звернення до суду є неповажними з огляду на таке.
Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску або продовження строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Разом з тим, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності».
Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Досліджуючи питання поважності причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд, насамперед, указує на безпідставність доводів останнього про те, що у даному випадку строк позовної давності не застосовується, оскільки бездіяльність відповідача є триваючим правопорушенням.
Так, триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Враховуючи, що відповідач наділений правом, а не імперативним обов'язком щодо передбачення компенсаційних виплат, то зазначені твердження позивача не заслуговують на увагу.
Суд наголошує, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Водночас навіть наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа «Олександр Шевченко проти України», пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У постанові Верховного Суду від 15 травня 2020 року у справі № 922/1467/20 зазначено, що «закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.
До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим.
Позивачем оскаржується бездіяльність відповідачів в частині непередбачення коштів на компенсаційні виплати за пільговий проїзд міським автомобільним транспортом окремих категорій громадян при розробці бюджету м. Рубіжне за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки та невиділення коштів на компенсаційні виплати за пільговий проїзд міським автомобільним транспортом окремих категорій громадян при розробці місцевого бюджету міста Рубіжне за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки.
Так, судом встановлено, що рішення Рубіжанської міської ради від «24» грудня 2020 року № 6/23 затверджено місцевий бюджет Рубіжанської міської територіальної громади на 2021 рік.
Місцеві бюджети на 2017-2020 роки затверджені ще раніше.
Тобто перебіг шестимісячного строку, визначеного статтею 122 КАС України, закінчився 24.06.2021.
Понад те, у світлі обставин даної справи суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного позивачем строку для звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Також Суд уважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
У пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» ЄСПЛ нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України», заява № 23436/03, пункти 22- 23).
Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Ураховуючи обізнаність відповідача щонайменше з грудня 2020 року про обставини, з якими він пов'язує підстави для звернення до суду з цим позовом, а також зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів щодо наявності у позивача непереборних обставин, що унеможливили своєчасне звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позову.
Згідно з частиною другою статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За встановлених обставин по справі, суд прийшов до висновку, що строк звернення до суду з цим позовом позивачем був пропущений без наявності поважних підстав, тому його позовну заяву слід повернути.
Керуючись статтями 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду за позовною заявою Приватного підприємства «Автолайн-компані» до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області та Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання противоправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Позовну заяву Приватного підприємства «Автолайн-компані» до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області та Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання противоправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві у зв'язку із пропуском строків звернення до адміністративного суду.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяІ.В. Тихонов