30 грудня 2021 року справа № 1140/2679/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у порядку письмового провадження) у м.Кропивницький адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради (далі - Управління) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до Управління про визнання протиправними дій щодо відмови у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
Водночас просив суд зобов'язати відповідача надати такий паспорт.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав вимоги позову.
Пояснив, що земельна ділянка не входить у санітарну зону.
Стверджував, що відповідач обмежує у праві користування землею, оскільки компетентний орган змінив її цільове призначення.
Зазначив, що Управління чинить дискримінаційно, так як суміжні земельні ділянки забудовані житловими будинками на підставі паспортів забудови, які надав відповідач після затвердження зонування території.
Управління заперечило стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 1 а.с.44-48).
У судовому засідання представник пояснив, що паспорт забудови неможливо видати, оскільки цільове призначення земельної ділянки не відповідає зонуванню території.
04 жовтня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (Том 1 а.с.2-3).
01 листопада 2018 року суд прийняв ухвалу про розгляд справи у судовому засіданні (Том 1 а.с.75).
01 жовтня 2019 року судом призначено земельно-технічну експертизу і зупинено провадження у справі (Том 1 а.с.129-130).
28 лютого 2020 року поновлено судове провадження (Том 1 а.с.229-230).
21 грудня 2021 року сторони до суду не з'явились, будучи належним чином повідомленні про час і місце розгляду справи (Том 2 а.с.115).
Сторони клопотали про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження (Том 2 а.с.114).
Керуючись приписами частини 9 статті 205 КАС України, суд зробив висновок про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження.
Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши експерта і дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,1 га по АДРЕСА_1 на підставі державного акту від 09 квітня 2009 року, який видала Кіровоградська міська рада (далі - Рада) (Том 1 а.с.17-18, 33).
У 2016 році виготовлено проект землеустрою з метою зміни цільового призначення землі (Том 1 а.с.19-35).
30 липня 2016 року Рада прийняла рішення №530, яким змінила цільове призначення земельної ділянки з «ведення садівництва» на «будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» (Том 1 а.с.36).
Змінено і категорію земель з «угідь (сади)» на «землі житлової забудови (одно та двоповерхової)».
Відомості про зміну цільового призначення земельної ділянки внесли до Державного земельного кадастру (Том 1 а.с.12-15).
23 листопада 2017 року позивач звернувся до Управління зі заявою про надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки (Том 1 а.с.37).
15 серпня 2018 року відповідач відмовив у задоволенні заяви (Том 1 а.с.11).
Підстава - невідповідність цільового призначення земельної ділянки Плану зонування території м.Кіровограда (далі - План) (підзона садибної житлової забудови в межах санітарно-захисної зони Ж - 1с, в якій не допускається розміщення житлових будинків) (порушення припису статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон)).
План затверджено рішенням Ради від 17 вересня 2013 року №2456 (Том 1 а.с.49-73).
Згідно висновку земельно-технічної експертизи від 29 січня 2020 року №247, яку виконав судовий експерт ОСОБА_2 , земельна ділянка по АДРЕСА_1 розташована в межах підзони садибної житлової забудови в межах санітарно-захисної зони Ж - 1с відповідно до Плану (Том 1 а.с.197-228).
За інформацією Управління з вересня 2013 року надано 104 будівельні паспорти забудови земельної ділянки (житлове будівництво) в межах згаданої санітарної зони, до якої входить і АДРЕСА_1 (Том 2 а.с.105-108).
Зокрема, земельні ділянки по цій вулиці, яким присвоєно №№22а, 10, 4 без номера, забудовано.
Водночас суміжні земельні ділянки зі земельною ділянкою ОСОБА_1 також забудовані житловими будинками (Том 2 а.с.88-99).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, якщо особа оскаржує дії суб'єкта владних повноважень стосовно прийняття рішення, то предметом судового розгляду є виключно рішення, оскільки дії знайшли відображення у ньому.
Земельна ділянка розташована в межах підзони садибної житлової забудови в межах санітарно-захисної зони Ж - 1с відповідно до Плану, в якій не допускається розміщення житлових будинків.
Встановлено експертом в межах проведення земельно-технічної експертизи.
Судом допитано експерта ОСОБА_2 .
Експерт підтвердив висновок та пояснив, що План та технічна документація земельної ділянки виконанні в різних системах координат (Том 2 а.с.53).
Перевів План у систему координат технічної документації земельної ділянки і встановив, що остання розміщена всередині згаданої зони.
У судовому засіданні за допомогою спеціального технічного обладнання показав візуальне зображення накладення.
Проаналізувавши показання експерта, суд визнав допустим і достовірним його висновок.
Зміна цільового призначення земельної ділянки у 2016 році не відповідає Плану, який затверджено у 2013 році.
Приписами частини 4 статті 24 Закону встановлено, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.
Отже, змінюючи цільове призначення земельної ділянки, Рада проігнорувала власне рішення, яким затверджено План.
Рада досі не скасувала рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.
Фактично, прийнявши рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яке не відповідає Плану, Рада мала ініціювати питання про внесення змін до містобудівної документації.
Це допускається відповідно до приписів пунктів 5.1-5.3 Порядку розроблення містобудівної документації, який затверджено Наказом Мінрегіонбуду від 16 листопада 2011 року №290.
Рада знову проігнорувала вимоги законодавства.
Натомість, Управління, яке підзвітне Раді, в межах згаданої санітарної зони після прийняття Плану видало більше 100 паспортів забудови земельних ділянок житловими спорудами.
Отже, Рада і Управління, не дочекавшись внесення змін до Плану, дали дозвіл жителям міста змінити зонування, побудувавши у санітарній зоні житлові будинки, що втілено у реальність.
Постає запитання: який сенс обмежувати у будівництві житлового будинку власника земельної ділянки, коли навколо все забудовано такими ж спорудами?
Відповідь криється у вибірковості прийнятих рішень суб'єктом владних повноважень.
Тому рішення відповідача щодо ОСОБА_1 про відмову у наданні паспорта забудови земельної ділянки відповідно до зміненого цільового призначення є дискримінаційним за ознакою, яка відома виключно керівнику Управління.
Приписами пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії дискримінації в Україні» встановлено, що дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Обмеження, яке застосував відповідач, враховуючи усі обставин справи, немає обґрунтованої мети.
Більше того, застосуванню обмеження, передувала бездіяльність Ради у питанні замовлення і фінансування виготовлення проекту внесення змін до Плану на підставі рішень про зміну цільового призначення земель, що не відповідають містобудівній документації.
Така бездіяльність може переслідувати мету - перекладення витрат на власників земельних ділянок (змусити стати замовниками виготовлення проекту про внесення змін до Плану).
Заборона дискримінації встановлена на рівні Конституції України та КАС України (стаття 24 і пункт 7 частини 2 статті 2).
Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність і скасування рішення відповідача.
Захист порушено права полягає у зобов'язанні Управління надати паспорт забудови земельної ділянки.
Отже, позов належить задовільнити.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 704,80 грн. та вартості експертизи - 10000 грн. (Том 1 а.с.4, 138-140).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради від 15 серпня 2018 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 10704,80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей