про залишення позовної заяви без руху
28 грудня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/10998/21
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 (раніше НОМЕР_4 ) щодо невиплати йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 (раніше НОМЕР_4 ) провести розрахунок та виплату йому середнього заробітку за весь час затримки виплати належної йому при звільненні грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, а саме провести розрахунок та виплатити йому середній заробіток за весь час затримки за період з 15.03.2019 року по 17.12.2021 року включно.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за цією позовною заявою з'ясовано, що вона подана без додержання вимог, установлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року становить 2270 грн.
Відповідно до частин 2, 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що переданий на вирішення суду спір стосується нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Отже, позовні вимоги носять майновий характер.
Позивач не подав доказів сплати судового збору, натомість у позовній заяві вказав, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пунктів 1, 12, 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір". До позовної заяви долучив посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_5 від 20.10.2015 року.
Пільги щодо сплати судового збору установлені статтею 5 Закону України "Про судовий збір".
Так, відповідно до цієї норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків;
13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Конституційний Суд України у рішенні від 15.10.2013 року №8-рп/2013 у справі №1-13/2013 зазначив, що поняття "заробітна плата" і "оплата праці", які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій). При цьому поняття "грошове забезпечення" і "заробітна плата", які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними.
Воднораз, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року у справі №910/4518/16 сформулювала правовий висновок, згідно з яким середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий висновок підтриманий Верховним Судом у постанові від 23.02.2021 року у справі №360/3166/20.
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 свідчать про те, що станом на день подачі позову він звільнений з військової служби у запас за наказом командира військової частини НОМЕР_4 №59 від 15.03.2019 року.
За висновками, наведеними у постановах Верховного Суду від 06.12.2018 року у справі №522/8827/17, від 27.02.2020 року у справі №826/12929/17, від 11.06.2020 року у справі №825/996/17, визначальною обставиною для застосування пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" є наявність у особи статусу військовослужбовця або військовозобов'язаного чи резервіста, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, на момент подання відповідної позовної заяви.
Зважаючи на те, що позивач наразі не перебуває на військовій службі, а є звільненим з військової служби, то і судовий збір він має сплачувати на загальних підставах.
Таке застосування норм права відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 15.07.2020 року у справі №260/343/19 та від 02.12.2020 року у справі №640/20743/18.
Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, закріплені у статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Частиною 2 статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Системний аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у сукупності з положеннями частини 2 статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дає підстави для висновку, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з реалізацією їхнього правового статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Вимоги позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплати йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист саме як учасника бойових дій та не стосуються захисту пільг, прав та гарантій, закріплених статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Тому підстави для застосування пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" відсутні, а судовий збір за цей позов має бути сплачений на загальних підставах.
Такий висновок відповідає правовій позиції, сформульованій у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі №9901/311/19, від 12.02.2020 року у справі №545/1149/17, Верховного Суду від 25.03.2020 року у справі №805/3982/17-а, від 19.10.2020 року у справі №240/934/20.
Тож, за подання до суду цієї позовної заяви майнового характеру має бути сплачено судовий збір, визначений виходячи із ціни позову. Оскільки на день подання позову неможливо встановити точну ціну позову, тому суд, керуючись частиною 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір", попередньо визначає розмір судового збору, який має сплатити позивач, у мінімальному розмірі 908 грн. (2270 грн. х 0,4).
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -
1.Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви: протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 908 грн.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш