про залишення позовної заяви без руху
28 грудня 2021 року м. Київ № 320/17306/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, щодо відмови в перерахунку пенсії згідно Довідки за №21/3/2-9/878-1036, від 07.09.2020р. надану уповноваженим органом Служби безпеки України в м. Києві та Київській області, про розмір грошового забезпечення позивача встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення із служби) Провідного спеціаліста (з охорони праці) Служби автомобільного транспорту Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України, станом на 05.03.2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, перерахувати та виплатити мені пенсію відповідно до Довідки за №21/3/2- 9/878-1036, від 07.09.2020 надану уповноваженим органом Служби безпеки України в м. Києві та Київській області, про розмір грошового забезпечення позивача встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення із служби) Провідного спеціаліста (з охорони праці) Служби автомобільного транспорту Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України, станом на 05.03.2019 року.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Слід зазначити, що предметом позову є вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії згідно Довідки за №21/3/2-9/878-1036, від 07.09.2020р. надану уповноваженим органом Служби безпеки України в м. Києві та Київській області, про розмір грошового забезпечення позивача. Суд зазначає, що бездіяльність - це пасивна поведінка суб'єкта, яка не проявляється у вчиненні будь-яких дій. При цьому, позивач зазначає у позові, що 11 листопада 2020 року, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у відповідь на його звернення, увідомило про те, що не буде позивачу перераховувати пенсію згідно довідки виданої уповноваженим органом про розмір грошового забезпечення на 05.03.2019 року виданої на підставі рішення Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі №10/8324/19 і повертає її без виконання.
Отже, за висновком суду, позивач повинен дізнався про порушене право щодо не здійснення йому перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки 11.11.2020 року.
Разом з тим, з даним позовом до суду позивач звернувся 06.12.2021, що підтверджується відомостями поштового відправлення за трекінгом, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачеві слід надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази підтвердження обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви немайнового характеру фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень.
Як вбачається з прохальної частини позову, позивачем заявлено у позові дві вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною від іншої, таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн. (2270,00 грн. х 0,4).
Проте, позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору за звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Водночас, у позовній заяві позивач зазначив, що є звільненим від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір». На підтвердження вказаного позивачем долучено до позовної заяви копію посвідчення учасника бойових дій, з приводу чого, суд зазначає наступне.
Відповідно пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, Герої України звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Тобто лише у справах, в яких предметом спору є правовідносини стосовно наявності статусу учасника бойових дій або предметом спору є правовідносини стосовно прав та гарантій особи як учасника бойових дій, така особа звільняється від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлено Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
При цьому, пункт 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» кореспондується із положеннями статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначено у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі. Суд встановив, що позивач звернувся до суду з позовом з приводу бездіяльності щодо не здійснення перерахунку пенсії, яка не зачіпає порядку, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту учасника бойових дій.
Вказана правова позиція також викладена у постанові від 20.01.2021 Великої Палати Верховного Суду у справі 9901/258/20 (провадження №11-331заі20).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02 березня 2018 року у справі № 820/2891/17, від 26 березня 2018 року у справі №805/3967/17-а, від 03 квітня 2018 року у справі №814/2000/17, від 13 липня 2018 року у справі №461/618/17, від 23 серпня 2018 року у справі №800/416/17, від 07 серпня 2018 року у справі №826/14550/17, від 30 липня 2019 року у справі №701/226/19.
Таким чином, спір у даній справі не пов'язаний із соціальним захистом позивача як учасника бойових дій або Героя України, а тому позивач не звільнений від сплати судового збору на підставі положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин, позивачу слід надати до суду докази сплати судового збору в розмірі 908,00 грн. за звернення з даним позовом до суду.
Частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Всупереч вказаним вимогам позивач не надав до суду примірник копії позову для відповідача, отже позивач повинен надати до суду примірник позовної заяви у відповідності до кількості учасників справи.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази підтвердження обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України;
- копія позову з додатками для відповідача по справі;
- оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 908 грн. за звернення з даним позовом до суду.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.