29 грудня 2021 року м. Київ № 320/5890/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області,
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у проведенні з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії позивача на підставі довідки Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області від 16.03.2021 № 131 про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській ласті здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області від 16.03.2021№ 131 про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2021 у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії із врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Вказав, що Службою Безпеки України у м. Києві та Київській області було виготовлено нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії повивачу яку направлено до ГУ ПФУ у Київській області для здійснення перерахунку пенсії.
Додатково позивач вказав, що він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки та перерахування пенсії з 01.01.2018 з урахуванням 100 % суми підвищення, проте, відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для перерахунку розміру пенсії, оскільки Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсії не приймалося.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 відкрито провадження у справі та ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Крім того, суд також витребував докази по справі від відповідача та запропонував подати до суду відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що в довідці про розмір грошового забезпечення включені додаткові види грошового забезпечення, які не передбачені постановою Кабінет Міністрів України №103, тому відсутні підстави для її розгляду та перерахунку пенсії позивача. Також, відповідач зазначив про відсутність нормативно-правових актів, які б приймались після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/17239/18, та якими б визначались умови і порядок перерахунку пенсій, призначених після дати набрання зазначеним судовим рішенням законної сили.
Щодо поетапної виплати суми підвищення до пенсії відповідач зазначив, що здійснював таку виплату у відповідності до постанови Кабінету Міністрів №103.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ.
Судом встановлено, що 16.03.2021 Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області було виготовлено довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 встановленого за відповідною посадою на день звільнення станом на 05.03.2019, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2014 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Вказана довідка супровідним листом від 22.03.2021 №51/17/К-301/24 направлена Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області для перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
З матеріалів справи слідує, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області. Також позивач просив здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 100 % суми підвищення пенсії.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 28.04.2021 №1000-0203-8/41327 позивачу повідомлено про відсутність правових підстав для перерахунку його пенсії на підставі довідки Служби безпеки України від 16.03.2021 № 21/3/2-9/878-131, оскільки Кабінетом Міністрів України не приймалось рішень про проведення перерахунку пенсій, призначених згідно Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення, до якої включено додаткові види грошового забезпечення та виплати 100 % сум підвищення пенсії, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію.
Статтею 63 Закону 2262-ХІІ визначено порядок перерахунку раніше призначених пенсій.
Частиною першою статті 63 Закону №2262-ХІІ обумовлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для здійснення такого перерахунку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України 30 серпня 2017 року прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 704), якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців та установлено додаткові види грошового забезпечення.
Постанова № 704 набрала чинності з 01 березня 2018 року.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова № 103), пунктом першим якої було постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374).
Одночасно Постановою № 103 були внесені зміни до пункту 5 Порядку № 45, відповідно до якого під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Також Постановою № 103 внесені зміни до Додатку 2 Порядку № 45, у зв'язку з чим Додаток 2 викладено у новій редакції.
Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини 2 статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Відповідно до частини 1 статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
В силу приписів частини 2 статті 265 КАС України пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 втратили чинність з 05 березня 2019 року.
Таким чином, з 05 березня 2019 року, а саме з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, а тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
При цьому суд враховує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Водночас до моменту отримання належної довідки про грошове забезпечення в пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Як слідує з матеріалів справи 16.03.2021 Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області виготовлено довідку № 131 про розмір грошового забезпечення позивача встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби) станом на 05.03.2019 із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення, яку було направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Як було встановлено судом позивач, отримавши нову довідку про розмір його грошового забезпечення від 16.03.2021 № 131, звернувся до відповідача із відповідною заявою про перерахунок його пенсії з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у відповідній довідці.
Разом із тим, відповідачем не було здійснено перерахунку пенсії позивача із урахуванням нової довідки про розмір його грошового забезпечення, посилаючись на те, що в зазначеній довідці про розмір грошового забезпечення включені додаткові види грошового забезпечення, які не передбачені Постановою КМУ № 103. Крім того, відповідач зазначив, що після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, яким було визначено протиправними та нечинними пункти 1 та 2 Постанови КМ України №103 від 21.02.2018, інших нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії Урядом не приймалось.
Натомість, суд звертає увагу на те, що позивач має право на перерахунок пенсії, а передумовою для його проведення є оформлення Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області довідки № 131 від 16.03.2021.
Крім того, суд враховує, що вирішуючи спір у справі № 160/8324/19 по суті, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у проведенні з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії позивача на підставі довідки Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області від 16.03.2021 № 131 про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019.
Водночас, вимога щодо визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні з 01.04.2019 року перерахунку основного розміру пенсії з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії не підлягає задоволенню оскільки відповідачем не було відмовлено позивачу у виплаті 100 % підвищення перерахованої пенсії, а було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії як такого.
З приводу позовної вимоги щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок з 05.03.2019 та виплатити позивачу 100% визначеного пенсійного забезпечення, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що відповідно до постанови КМУ № 103 та протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_1 по пенсійній справі № 101002011377 підвищення пенсії позивача складає 3977,27 грн. З них виплачується поетапно:
- з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення - 1988,64 грн.;
- з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення - 2982,95 грн.;
- з 01.01.2020 - щомісячно 100% підвищення - 3977,27 грн.
У відповідності до частини 3 статті 52 Закону № 2262- ХІІ виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Згідно із частиною 2 статті 55 Закону № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону № 2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати «порядок перерахунку пенсії», що не є тотожним праву встановлювати «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії».
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 встановлено, перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Пунктом 2 Постанови КМУ №103 передбачено проведення виплати перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:
- з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
- з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
- з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Суд зазначає, що статтею 6 Конституції України передбачено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який забезпечує, зокрема, державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України (частина перша статті 113, пункт 1 статті 116 Основного Закону України).
Повноваження Кабінету Міністрів України у спірних правовідносинах регламентовано Конституцією України, Законом України «Про Кабінет Міністрів України» від 27 лютого 2014 року № 794-VII, Регламентом Кабінету Міністрів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року №950 та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 113 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади та у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Відповідно до статті 3 Закону № 794-VII діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права та законності.
Згідно з положеннями статті 4 вказаного Закону Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Приписами статті 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Кабінет Міністрів України відповідно до статті 116 Конституції України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону №794-VII Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
Зупинення дії акта Кабінету Міністрів України Президентом України на підставі пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України має наслідком зупинення вчинення будь-якими органами, особами дій, спрямованих на виконання зупиненого акта Кабінету Міністрів України, здійснення повноважень, визначених цим актом.
Винесення Конституційним Судом України ухвали про відмову у відкритті провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України акта Кабінету Міністрів України, ухвали про припинення конституційного провадження у справі або визнання акта Кабінету Міністрів України таким, що відповідає Конституції України, відновлює дію цього акта.
Акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом.
Постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України визначає Закон України "Про центральні органи виконавчої влади" від 17 березня 2011 року № 3166-VI (далі - Закон №3166-VI).
У розумінні частини першої статті 1 Закону №3166-VI систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України. Положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України (частини перша, третя статті 3 Закону №3166-VI).
У частинах першій, третій статті 21 Закону № 3166-VI вказано, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України.
Територіальні органи центрального органу виконавчої влади діють на підставі положень, що затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 затверджено Положення про Пенсійний фонд України (далі - Положення № 280), відповідно до пунктів 1, 2 якого Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Пунктом 7 Положення № 280 передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року №40/26485, затверджено Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Положення № 28-2), пунктом 2 якого встановлено, що головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.
Таким чином, аналіз наведених вище приписів законодавства дає підстави для висновку, що відповідач, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, у своїй діяльності повинен керуватись, зокрема, обов'язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади, при цьому Головне управління Пенсійного фонду України не наділене правом діяти на власний розсуд всупереч вимог підзаконних нормативно - правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.
Поетапність виплат підвищення перерахованої пенсії було передбачено пунктом 2 постанови КМУ №103. Проте, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови КМУ №103.
При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі № 826/3858/18 Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2019 року, серед іншого вказав і на те, що системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону №2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.
Відтак з набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, починаючи з 05 березня 2019 року.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 06 серпня 2019 року у справі № 160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року.
Враховуючи викладені обставини та те, що пункти 1, 2 постанови №103 були чинними до 05.03.2019 року, а відтак підлягали застосуванню пенсійним органом, суд зазначає, що позивач набув права на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, починаючи з 05.03.2019 року. Водночас, до моменту втрати останньою чинності відповідач правомірно виплачував підвищення до пенсії у розмірі 50 % у 2018 році та у розмірі 75 % до 05.03.2019 року.
Разом з тим, суд враховує, що 14.08.2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності 04.09.2019 року, згідно якою виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року.
Отже, після набрання законної сили (05.03.2019) рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, у відповідача виник обов'язок здійснювати виплату позивачу пенсії щомісячно з урахуванням 100% суми підвищення, проте, з 04.09.2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 804 від 14.08.2019 року, яка підлягала обов'язковому застосуванню відповідачем у справі.
З огляду на те, що постанова Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 року набрала чинності 04.09.2019, і була обов'язковою до застосування, органом пенсійного фонду допущено протиправну бездіяльність щодо виплати 100 % підвищення пенсії позивача в період з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно).
Відповідно до приписів частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо необхідності вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення розміру пенсії позивачу за рахунок виплати з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року (включно) 75% суми підвищення пенсії.
Отже, з метою відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсію з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року (включно) з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.
В іншій частині позову щодо виплати пенсії з 04.09.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення слід відмовити.
Згідно із частиною першою статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Оскільки суд дійшов до висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу з 01 квітня 2019 року пенсії на підставі оновленої довідки з метою ефективного захисту порушених прав позивача необхідно зобов'язати відповідача - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській ласті здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області від 16.03.2021№ 131 про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2021із врахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
При цьому суд вважає непереконливими твердження відповідача з посиланням на постанову Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 про пропуск позивачем строку звернення до суду з даною позовною заявою з огляду на таке.
Так, предметом спору у справі № 240/12017/19 є відмова територіального органу Пенсійного фонду України у проведенні перерахунку та виплати заборгованості з державної пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 згідно із статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII, у той час як предметом цього спору є рішення територіального органу Пенсійного фонду України про відмову у перерахунку пенсії на підставі нової довідки виданої відповідною установою.
Таким чином, предмет спору та характер спірних правовідносин у справі № 240/12017/19 не є аналогічними розглядуваній справі.
Тим більше, у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Верховний Суд наголошує на штучно створені передумови для звернення до суду у межах шестимісячного строку з дня отримання відмови територіального органу Пенсійного Фонду України у проведенні перерахунку та виплаті пенсії.
У справі, яка розглядається, позивач вчиняв активні дії для захисту своїх прав, а саме звернувся із заявою до Головного управління Служби Безкпеки України в м. Києві та Київській області про виготовлення нової довідки, а вже на підставі цієї довідки звернувся до відповідача для проведення перерахунку та виплати йому пенсії.
Отже, як зазначалося вище, у відповідності до частини вісімнадцятої статті 43 Закону № 2262, у разі якщо на момент виплати пенсії були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку, у той час як статтею 63 Закону № 2262 передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій відповідним категоріям осіб провадиться за документами, зокрема, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Крім того, відповідно до частин першої-третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи, що права позивача були порушені рішенням відповідача про відмову у перерахунку пенсії, оформленим листом від 28.04.2021 № 1000-0203-8/41372, а з позовом до суду звернувся у травні 2021 року, суд вважає, що строк звернення до суду позивачем не пропущено. При цьому, суд зауважує, що до отримання вищевказаного листа позивач мав обґрунтовані припущення та сподівання на те, що його пенсія буде перерахована відповідачем на підставі належного для цього документа - довідки про розмір грошового забезпечення, а тому початок обчислення строку звернення до суду слід обраховувати саме з моменту отримання позивачем листа про відмову у здійсненні перерахунку пенсії.
Відповідно до правил статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як було встановлено судом під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується відомостями квитанції № 88687151 від 11.05.2021.
Відтак враховуючи ту обставину, що вимоги позивача носять немайновий характер та визначити розмір судового збору відповідно до розміру задоволених вимог не надається за можливе, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплаченої суми судового збору в розмірі 908 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у проведенні з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Головного управління Служби Безпеки України у м. Києві та Київській області від 16.03.2021 № 131 про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління Служби Безпеки України у м. Києві та Київській області від 16.03.2021№ 131 про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2021 із врахуванням раніше виплачених сум.
4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року (включно) 75% суми підвищення пенсії.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року (включно) з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.
6. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
7. Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548; місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. А.Саєнка, 10).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.