29 грудня 2021 року м. ЧернівціСправа № 926/3854/21
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю секретаря судового засідання Шехтер Є.С., розглянувши матеріали справи за позовом
за позовом Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, Центральна площа, 1, код 36068147)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріал Проджект» (01133, м. Київ, вул. Мечникова, 14/1, кім. 511, код 41882098)
про стягнення безпідставно збережених коштів - орендної плати у сумі 503759,41 грн.
Представники сторін:
від позивача - Ігнат М.І. (виписка ЄДРЮО, ФОП та ГФ від 10.06.2021);
від відповідача - не з'явився.
Чернівецька міська рада звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріал Проджект» про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати сумі 503759,41 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 вересня 2021 року, справу передано до розгляду судді Гурину М.О.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 22 вересня 2021 року прийнято справу №926/3854/21 до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 01 жовтня 2021 року.
01 жовтня 2021 року у судовому засіданні оголошено перерву до 03 листопада 2021 року.
03 листопада 2021 року, у зв'язку із перебуванням судді Гурина М.О. у відпустці розгляд справи №926/3854/21 не відбувся.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 08 листопада 2021 року призначено підготовче судове засідання на 11 листопада 2021 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11 листопада 2021 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання на 22 листопада 2021 року.
22 листопада 2021 року через відділ документального та інформаційного забезпечення представник відповідача подав відзив на позовну заяву.
22 листопада 2021 року у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 02 грудня 2021 року.
24 листопада 2021 року через відділ документального та інформаційного забезпечення представник позивача подав відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02 грудня 2021 року закрито підготовче провадження у справі №926/3854/21 та призначено до розгляду справи по суті на 20 грудня 2021 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 20 грудня 2021 року відкладено розгляд справи по суті на 29 грудня 2021 року.
Станом на день розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча сторони належним чином повідомлялись про день та час розгляду справи, зокрема, представник відповідача - адвокат Гінінгер А.З. був повідомлений телефонограмою, що підтверджується матеріалами справи.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).
Крім того, судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами. 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частиною 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд зазначає, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Отже, судом здійснено всі дії щодо належного повідомлення відповідача про час, місце та дату розгляду справи, тому наявні підстави стверджувати, що відповідач є належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Чернівецької області,
04.09.2006 року між Чернівецькою міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі за умовами якого Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,2240 га., яка знаходиться в АДРЕСА_1 . Земельна ділянка надається в оренду терміном до 16.03.2025 року для обслуговування майнового комплексу (п.п. 1, 2, 4 договору).
26.11.2018 року за товариством з обмеженою відповідальністю «Табак Індастріал ЛТД» (01.02.2021 року здійснено державну реєстрацію змін в тому числі й щодо зміни найменування юридичної особи на Товариство з обмеженою відповідальністю «Індастріал Проджект», код ЄДРПОУ 41882098 не змінний) зареєстровано право власності на нежитлові будівлі, загальною площею 748,1 кв.м., що складаються з нежитлової будівлі швейного цеху літ. А, загальною площею 712,0 кв.м., гаражу літ. Б загальною площею 36,10 кв.м. та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна №266328536 від 19.07.2021 року.
Згідно Інформаційної довідки підставою для державної реєстрації значиться акт приймання-передачі нерухомого майна серія та номер: бн, виданий 31.10.2018, видавник: ОСОБА_1 та ТОВ «Табак Індастріал ЛТД»
Пунктом 48 Рішення Чернівецької міської ради 70 сесії VІІ скликання №1804 від 25.07.2019 року «Про розгляд звернень громадян щодо надання земельних ділянок в оренду, поновлення договорів оренди землі, надання дозволів на складання та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішень з цих питань»:
- визнано такими, що втратив чинність, пункт 57 додатка 4 до рішення міської ради V скликання від 25.05.2006р. №19 «Про надання в оренду та користування земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, відміну та внесення змін в раніше прийняті рішення» в частині надання ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,2240га, в оренду до 16.03.2025р., для обслуговування майнового комплексу
- припинено договір оренди землі від 04.09.2006р. №3092, укладений між міською радою і ОСОБА_1 , у зв'язку з переходом права власності на нерухоме майно до ТОВ «Табак Індастріал ЛТД» (підстава: заява ОСОБА_1 , зареєстрована 31.01.2019р. за №Ш-775/0-04/01, акт прийому-передачі нерухомого майна від 01.10.2018р., витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.11.2018р. №147519980)
- визнано таким, що втратив чинність, пункт 1 рішення міської ради VІІ скликання від 24.12.2015р. №61 «Про розгляд звернень фізичних та юридичних осіб щодо надання дозволів на складання проектів відведення та затвердження проектів відведення зі зміни цільового призначення земельних ділянок, визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішень з цих питань» в частині надання ОСОБА_1 дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,2240га (кадастровий номер 7310136300:05:004:0039), в оренду до 16.03.2025р., для обслуговування будівель швейного цеху (код 11.02), за рахунок земельної ділянки, наданої в оренду для обслуговування майнового комплексу, у зв'язку з прийняттям пункту 48 цього рішення.
- ТОВ «Табак Індастріал ЛТД» отримати земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,2240га (кадастровий номер 7310136300:05:004:0039), для обслуговування майнового комплексу.
- Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради, впродовж 30 календарних днів з дня прийняття цього рішення направити ОСОБА_1 та ТОВ «Табак Індастріал ЛТД» копії витягу із рішення.
Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Суд не надає правової оцінки даному рішенню міської ради, а лише констатує, що станом на день вирішення спору дане рішення є чинним і обов'язковим для виконання, сторонами не надано жодного доказу на підтвердження факту скасування даного рішення чи оскарження його в судовому порядку.
Тобто, договір оренди земельної ділянки від 04.09.2006р. №3092 припинив свою дію на підставі рішення Чернівецької міської ради 25.07.2019 року.
Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Податковим кодексом України встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
За змістом статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.
Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-7306038212021 від 17.02.2021 року нерухоме майно відповідача знаходиться на земельній ділянці комунальної форми власності за кадастровим номером 7310136300:05:004:0039, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,2240 га. та зареєстрована 20.10.2006 року в ЧРФ ДП “Центр ДЗК”. Вид використання: для обслуговування майнового комплексу.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Індастріал Проджект» в період з 25.07.2019 року по 07.09.2021 року використовувало спірну земельну ділянку, без належних правових підстав, а саме укладеного між ним та власником договору оренди.
Таким чином, Чернівецька міська рада, як власник спірної земельної ділянки, мала обґрунтовані сподівання на отримання орендної плати за використання спірної земельної ділянки, однак не змогла їх реалізувати внаслідок відсутності між сторонами відносин щодо її використання в порядку, встановленому законом.
Разом з тим главою 83 Цивільного кодексу України врегульовано відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Отже, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України випливає, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18).
Для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212 - 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований необхідно, насамперед, з'ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов'язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18.
Крім того, даної правової позиції дотримується Верховний Суд й в постанові від 09.02.2021 року у справі №922/3617/19.
Як уже зазначалося, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна №266328536 від 19.07.2021 року за товариством з обмеженою відповідальністю «Табак Індастріал ЛТД» (01.02.2021 року здійснено державну реєстрацію змін в тому числі й щодо зміни найменування юридичної особи на Товариство з обмеженою відповідальністю «Індастріал Проджект», код ЄДРПОУ 41882098 не змінний) зареєстровано право власності на нежитлові будівлі загальною площею 748,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Нікітіна, 17А.
Таким чином судом встановлено обставини правомірного володіння і використання відповідачем нерухомого майна, яке належало йому у спірний період, що саме по собі свідчить про фактичне використання ним спірної земельної ділянки, сформованої як об'єкт цивільних прав, позаяк відповідач не надав жодних доказів на підтвердження формування та використання ним за зазначеною адресою земельної ділянки меншою чи більшою площею для експлуатації. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19.
З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Індастріал Проджект» як фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею за період з 25.07.2019 року по 07.09.2021 року, а звідси - зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі № 910/11764/17, від 20.11.2018 у справі № 908/4582/15, від 04.11.2020 у справі №904/1283/19.
Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №391 від 16.03.2021 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7310136300:05:004:0039 за адресою м. Чернівці, вул. Капеланська (попередня назва вулиці Нікітіна), 17-А, площею 0,2240 га становить 8237062,00 грн.
Визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель вимогами чинного законодавства не передбачено, а отже позивач при здійсненні розрахунку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки правомірно використав інформацію саме з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Верховний Суд у постановах від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18 неодноразово зазначав, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Отже, з урахуванням положень статті 79-1 Земельного кодексу України та статей 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» суд зазначає про правильність визначення позивачем суми безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати на підставі належних і допустимих доказів: витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.03.2021 року №391, а також суд погоджується з методом визначення позивачем розміру позовних вимог, оскільки він ґрунтується на приписах чинного законодавства.
Згідно розрахунку наданого позивачем і перевіреного судом розмір безпідставно збережених коштів Товариством з обмеженою відповідальністю «Індастріал Проджект» за період з 25.07.2019 року по 07.09.2021 року складає 503759,41 грн. Таким чином суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).
Стосовно інших доводів та висновків, суд вважає, що на такі не слід давати детальної відповіді, з урахуванням мотивів, за яких суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 7556,39 грн покласти на відповідача з вини яких спір доведено до вирішення в судовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 236, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріал Проджект» (01133, м. Київ, вул. Мечникова, 14/1, кім. 511, код 41882098) на користь Чернівецької міської ради на розрахунковий рахунок: Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/, код ЄДРПОУ 37836095, р/р №UA618999980314010611000024405, Казначейство України (ЕАП), код платежу 24062200 безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за землю в сумі 503759,41 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріал Проджект» (01133, м. Київ, вул. Мечникова, 14/1, кім. 511, код 41882098) на користь Чернівецької міської ради на розрахунковий рахунок: Виконавчий комітет Чернівецької міської ради, рахунок UА708201720344220102000042806, в ДКСУ м. Києва, код 04062216 сплачений судовий збір у розмірі 7556,39 грн.
4. З набранням судовим рішенням законної сили видати накази.
Повний текст рішення складено та підписано 30.12.2021 року.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.О. Гурин
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.