номер провадження справи 32/174/21
про закриття провадження у справі
30.12.2021 справа № 908/3280/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Колодій Н.А., розглянувши матеріали
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ", (36023, м. Полтава, вул. Колективна, 10)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова Компанія "Кредо", (69068, м. Запоріжжя, пр.-т. Моторобудівників, буд. 34)
про стягнення 3381,71 грн.
Без участі представників
Розглядається справа № 908/3280/21 за позвом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова Компанія "Кредо" про стягнення 3381,71 грн.
11.11.2021 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/3280/21 розподілено судді Колодій Н.А.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/3280/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Позов мотивовано тими обставинами, що 10.04.2021 у м. Полтаві на перехресті вул. Лялі Цісик та вул. Великотирнівській сталась дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП), за участю транспортних засобів:
- ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 ;
- АЗЛК д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
ДТП трапилась внаслідок порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, що підтверджується повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) від 10.04.2021, у якому наявна відмітка про визнання ОСОБА_2 своєї вини. На момент ДТП автомобіль ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_1 був застрахований в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Саламандра» (далі - ПрАТ «СК «Саламандра») відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) «КАСКО МІНІ» №5152.0414 від 13.10.2020 (надалі -Договір).
На виконання умов Договору та на підставі акту огляду пошкодженого транспортного засобу від 14.04.2021, Ремонтної калькуляції від 27.04.2021 №0032569.04, Страхового акту від 30.04.2021 №0032569.04.21/1 та Розрахунку страхового відшкодування до страхового акту від 30.04.2021 №0032569.04.21/1, Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «Саламандра» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 4 881,71 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 1815 від 11.05.2021.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Кредо, що підтверджується полісом №ЕР/200256854, то саме до Відповідача, ПрАТ «СК «Саламандра» мало право вимоги в порядку суброгації.
Страхова сума за шкоду завдану майну згідно умов Договору №8152.0414 -становить- 4 881,71грн. Франшиза згідно умов Полісу №ЕР/200256854 становить 1 500,00 грн. Таким чином, позивач просить суд, стягнути з відповідача 3 381,71 гривень.
07.12.2021 до суду від відповідача надійшов відзив, в якому останній зазначив, що страхове відшкодування було виплачено 29.11.21. Просить суд зменшити витрати на оплату правничої допомоги адвоката до 1000,00грн. оскільки витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн. є неспівмірними, необгрунтованими та непропорційними предмету спору. До відзиву додано платіжне доручення №7878 від 29.11.21.
20.12.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній просить суд закрити провадження у справі у зв'язку зі сплатою боргу в повному обсязі. Також у відповіді на відзив заперечив проти зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до 1000,00грн. Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2270,00грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки судом встановлений факт відсутності заборгованості відповідача перед позивачем, то провадження у справі № 908/335/21 підлягає закриттю в порядку п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмета спору.
Стосовно витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд зазначає наступне.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вже зазначалось вище, згідно вимог ст.126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Таким чином, суд з урахуванням приписів ч.5 ст.129 ГПК України, заперечень відповідача, зазначає, що предметом позовних вимог є стягнення 3381,71грн.; позовна заява є типовою, а розрахунки заявлених до стягнення сум не є складними і не потребують значного часу; справа не обтяжена кількістю доказів, які б потребували вивчення, відтак, не є складною і підготовка до її розгляду не потребувала аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль. Судом справу вирішено розглядати за правилам спрощеного позовного провадження, і представник позивача адвокат Терзі О.С. участі у судових засіданнях не брав.
З огляду на наведене, заявлені витрати позивача на професійну правничу допомогу порівняно зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) є неспіврозмірними та достатньо завищеними.
Зокрема, з урахуванням того, що позов про стягнення заборгованості є типовим, не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль, суд вважає необхідним обмежити розмір заявлених вимог до розумного - 2000,00 грн
Отже, судові витрати, зокрема на правничу допомогу слід задовольнити в загальному розмірі 2000,00грн, та здійснити їх розподіл, з присудженням до стягнення цих витрат з відповідача на користь позивача.
Вказані дії суду щодо обмеження витрат на правничу допомогу, які підлягають компенсації стороні на користь якої відбулось рішення, відповідають процесуальним нормам, закріпленим ч.5 ст.129 ГПК України, та правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 03.10.2019 по справі № 922/445/19, та наведена вище.
Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну допомогу, пов'язаних з розглядом даної справи № 908/3280/21, проте, зважаючи на вищезазначені приписи норм чинного законодавства, критерії розумності та реальності, суд зменшує ці витрати та до стягнення підлягає сума витрат на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Частиною 4 ст. 231 ГПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно ст. 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Враховуючи те, що у відповіді на відзив позивач просить суд стягнути з відповідача суму судового збору, суд визнав за можливе задовольнити дане клопотання.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Провадження у справі № 908/3280/21 закрити за відсутністю предмета спору.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова Компанія "Кредо", (69068, м. Запоріжжя, пр.-т. Моторобудівників, буд. 34, код ЄДРПОУ 13622789) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ", (36023, м. Полтава, вул. Колективна, 10, код ЄДРПОУ 37686922) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп., судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп. Видати наказ.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 30.12.2021.
Суддя Н.А. Колодій