номер провадження справи 17/151/21
13.12.2021 Справа № 908/2335/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л.
при секретарі судового засідання Шульгіній А.А.
розглянувши матеріали справи № 908/2335/21
за позовною заявою: приватного підприємства "Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами", 69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 3, офіс 10
до відповідача: районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34
про стягнення 111 950,00 грн.
У судовому засіданні приймали участь:
від позивача: Вишняков Д.О., ордер від 11.08.21 серії АР № 1057829
Кузнєцов С.С., виписка з ЄДР, керівник
від відповідача: Сорока М.А., довіреність від 22.01.21 № 22.01/01-22-57
Гуменний Р.Є., довіреність від 13.01.21 № 22.01/01-22-12
12.08.21 до господарського суду Запорізької області від приватного підприємства "Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами" (далі ПП "КУАП") надійшла позовна заява за вих. від 11.08.21 № 93/21 про стягнення з районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району збитків у розмірі 111 950,00 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/2335/21 між суддями, 12.08.21 вказану позовну заяву передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 17.08.21 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/2335/21 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи. Крім того, вказаною ухвалою судом визначено учасникам справи строк для подання до суду заяв по суті справи.
02.09.21 до суду надійшов відзив від 02.09.21 № 22.01/01-34-710 на позовну заяву, в прохальній частині якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі, а також клопотання відповідача від 02.09.21 № 22.01/01-34-711 про розгляд справи № 908/2335/21 у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою від 07.09.21 судом задоволено клопотання відповідача від 02.09.21 № 22.01/01-34-711 про розгляд справи № 908/2335/21 у судовому засіданні з повідомленням сторін. У зв'язку із чим, справу № 908/2335/21 призначено до розгляду у судовому засіданні на 05.10.21 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.
20.09.21 на адресу суду від ПП "КУАП" надійшла відповідь за вих. від 15.09.21 № 95/21 на відзив.
30.09.21 на адресу суду від районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району надійшло заперечення на відповідь на відзив позивача.
У судовому засіданні 05.10.21, з'ясувавши відсутність у сторін по справі заперечень з приводу прийняття до розгляду поданих позивачем та відповідачем до суду заяв по суті справи, судом прийнято до розгляду відзив за вих. від 02.09.21 № 22.01/01-34-710 на позовну заяву, відповідь за вих. від 15.09.21 № 95/21 на відзив та заперечення на відповідь на відзив.
У засіданні 05.10.21, заслухавши доводи кожної із сторін, оглянувши надані до матеріалів справи докази, ураховуючи категорію та складність справи та її значення для сторін, суд ухвалив подальший розгляд справи № 908/2335/21 здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 04.11.21.
Ухвалою від 04.11.21 судом закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17.11.21.
В засіданні 17.11.21 судом оголошено перерву без винесення ухали на 13.12.21.
13.12.21 до суду надійшло клопотання за вих. від 13.12.21 № 03-10/148, в якому представник відповідача просив суд долучити до матеріалів цієї справи додаткову угоду № 4 від 01.12.21 до договору № 197 від 22.12.20 укладену між відповідачем та ФОП Попович О.В.
У засіданні 13.12.21 судом залишено без розгляду клопотання представника відповідача на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України, який просив суд долучити до матеріалів справи № 908/2335/21 додаткову угоду № 4 від 01.12.21 до договору № 197 від 22.12.20.
У засіданні суду 13.12.21 на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено про дату виготовлення повного тексту рішення.
Розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою комплексу «Акорд».
Позивач, в особі уповноважених представників, в судових засіданнях підтримали позовні вимоги викладені у позовній заяві за вих. від 11.08.21 № 93/21 та у відповіді за вих. від 15.09.21 № 95/21 на відзив. Просили суд стягнути з районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району збитки у розмірі 111 950,00 грн.
Відповідач, в особі уповноважених представників, в судових засіданнях заперечили проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві за вих. від 02.09.21 № 22.01/01-34-710 на позовну заяву та у запереченні на відповідь на відзив. Просили суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.03.21 у справі № 908/3372/20 (набрало законної сили 16.07.21) суд вирішив:
- у задоволенні позову ПП «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами» до Уповноваженої особи Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району з питань організації та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель Сороки Марини Анатоліївни відмовити;
- позовні вимоги ПП «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами» до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району задовольнити;
- скасувати рішення Уповноваженої особи Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району з питань організації та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель Сороки Марини Анатоліївни про відхилення пропозиції ПП «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами», що оформлене протоколом від 30.11.20 № 157;
- стягнути з Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району на користь ПП «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами» витрати зі сплати судового збору в сумі 2 102,00 грн.
Крім того, рішенням господарського суду Запорізької області від 25.03.21 у справі № 908/3372/20 (набрало чинності 16.07.21) встановлено (дослівно):
«… 04.11.2020 на сайті Держзакупівель було оголошено тендер «Технічний нагляд на об'єкті «Реконструкція парку ім. Т.Г. Шевченка в Шевченківському районі м. Запоріжжя» (виконання супровідних робіт, які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт) (ДК 021:2015-71520000-9 Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт)" (далі - Тендер).
Замовником Тендеру виступала Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району (відповідач-1).
Розпорядженням голови Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району № 187р від 21.04.2020 призначено уповноваженою особою відповідача-1 з питань організації та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель головного спеціаліста відділу економічного розвитку та підприємництва районної адміністрації Сороку Марину Анатоліївну відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до Закону та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель (далі - відповідач-2).
Згідно Додатку 1 оголошення «Про проведення спрощеної процедури закупівлі» (https://www.dzo.соm.uа/tenders/7803956) учасники повинні надати наступні документи в складі пропозиції:
1. Повноваження щодо підпису документів тендерної пропозиції учасника та укладення договору про закупівлю підтверджується одним з таких документів:
- для керівника учасника - випискою з протоколу засідання засновників або протоколом засідання засновників, копією наказу про призначення або іншим документом, що підтверджує повноваження керівника на підписання документів тендерної пропозиції;
- довідка про присвоєння ідентифікаційного коду/Картка про присвоєння ідентифікаційного коду, у разі відсутності з релігійних переконань, копію сторінки паспорта з відповідною відміткою або лист-пояснення із зазначенням законодавчих підстав ненадання документу - для фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців);
- паспорту у випадку, якщо такий паспорт оформлено у вигляді книжечки, завірений належним чином, або копією обох сторін паспорту, якщо такий паспорт оформлено у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, або копією іншого документа, передбаченого статтею 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VI (із змінами) - для фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців.
2. Якщо пропозиція подається не керівником учасника, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а іншою особою, учасник надає довіреність або доручення на таку особу.
3. Гарантійний лист від Учасника наступного змісту:
"Даним листом підтверджуємо, що зазначити найменування Учасника не перебуває під дією спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів, передбачених Законом України "Про санкції", чи спеціальних санкцій за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, а також будь-яких інших обставин та заходів нормативного, адміністративного чи іншого характеру, що перешкоджають укладенню та/або виконанню договору про закупівлю".
4. Лист-погодження Учасника з умовами проекту Договору, що міститься в Додатку 3 до Оголошення.
5. Довідка, яка містить інформацію про учасника закупівлі, а саме:
- Повне найменування;
- Юридична адреса;
- Поштова або фактична адреса;
- Код ЄДРПОУ підприємства (або ІПН ФОП);
- Індивідуальний податковий номер
Банківські реквізити (поточний рахунок, назва банку, в якому відкритий рахунок та МФО);
Тел./факс;
Е-mаі1;
Посада керівника підприємством та П.І.Б. (для ФОП зазначається П.І.Б).
6. Інформація у вигляді довідки довільної форми, в якій зазначити дані про наявність чинної ліцензії або документа дозвільного характеру на провадження виду господарської діяльності (вказати номер, строк дії ліцензії або документа дозвільного характеру, посилання на ліцензію/дозвільний документ у відкритому доступі, якщо таке посилання наявне. У випадку якщо ліцензія або дозвільний документ видається безстроково, то учасник замість строку дії зазначає про безстроковість ліцензії/дозвільного документу), якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом.
7. Довідка з інформацією про наявність обладнання за формою
«№ п/п Власне, орендоване, за договором лізингу, чи субпідрядної організаціїТип моделейНайменуванняКількість шт.Строк експлуатаціїІнвентарний № (при наявності)
1234567
Посада уповноваженої особи учасника
(підпис) (ініціали та прізвище)
Обов'язково в довідці зазначити наявність обладнання для виконання технічного нагляду:
- теодоліту;
- нівеліру;
- лазерного дальноміру;
Для підтвердження наявності обладнання до довідки додати копії технічних паспортів цих інструментів.
Якщо обладнання орендовано, подаються завірені копії договорів оренди (лізингу) з переліком інструментів.
8. Довідка з інформацією щодо працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід відповідно до таблиці:
№ з/пПрізвище, ім'я по батьковіПосадаЗагальний стаж роботи на посадіЗа штатом або субпідрядної організації
12345
Посада уповноваженої особи учасника
(підпис) (ініціали та прізвище)
Обов'язково у загальну чисельну кількість працівників мають входити:
- не менше 1 інженера з технічного нагляду, які мають кваліфікаційний сертифікат по технічному нагляду (для підтвердження надати копії сертифікатів, з відбитком печатки інженера технічного нагляду, дипломів, свідоцтво про підвищення кваліфікації тощо).
9. Довідка у довільній формі, що містить інформацію про наявність досвіду виконання аналогічних договорів, крім відомостей, що становлять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом.
Обов'язково до довідки додати копії аналогічних договорів (з усіма додатками до нього, які є невід'ємною частиною договору), що вказані у довідці.
До довідки надати копії актів виконаних робіт (в повному обсязі) до кожного наданого договору, що свідчить про його виконання (крім відомостей, що становлять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом).
10. Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ або витяг з реєстру платників ПДВ (якщо Учасник є платником ПДВ) або платника єдиного податку (якщо Учасник є платником єдиного податку);
11. Цінова пропозиція, згідно Додатку № 4 до оголошення.
На виконання Оголошення про проведення спрощеної закупівлі Приватним підприємством «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами» (далі позивач) подані наступні документи:
1. Наказ директора ПП «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами» про призначення директора № 01-К від 24.05.2019.
2. Наказ директора ПП «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами» про надання повноважень підпису документів № 24-20-ОД від 01.09.2020.
3. Виписка з ЄДРПОУ, ФОПів та громадських формувань щодо ПП «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами».
4. Відомості з Головного управління статистики у Запорізькій області щодо ПП «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами».
5. Гарантійний лист ПП «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами» №106/20 від 11.11.2020.
6. Договір про виконання функцій Замовника та виконання робіт з технічного нагляду за будівництвом №1427/19 від 15.11.2019, стороною якого є ПП «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами».
7. Акти здавання-прийняття робіт за Договором - 3 екз.;
8. Лист-погодження ПП «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами» з проектом договору згідно оголошення про Тендер №107/20 від 11.11.2020.
9. Проект договору відповідно до оголошення про Тендер.
10. Витяг з реєстру платників єдиного податку щодо ПП «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами».
11. Довідка ПП «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами» №103/20 від 11.11.2020 про загальні відомості про учасника закупівлі.
12. Цінова пропозиція ПП «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами" №119/20 від 11.11.2020.
13. Кошторис №1 (калькуляція) на виконання робіт ПП "Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами».
14. Довідка ПП «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами» №104/20 від 11.11.2020 щодо відсутності ліцензії.
15. Довідка ПП «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами» №116/20 від 11.11.2020 про наявність обладнання.
16. Гарантійний лист ПП «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами» №117/0 від 11.11.2020 про необхідні технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі.
17. Паспорти на обладнання - 2 шт.
18. Договір оренди обладнання № 8/20 від 20.05.2020, стороною якого є ПП «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами».
19. Довідка ПП «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами» № 105/20 від 11.11.2020 про наявність працівників відповідної кваліфікації для виконання робіт.
20. Кваліфікаційні сертифікати та свідоцтва - 5 шт.
21. Лист-роз'яснення ПП «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами» №118/20 від 11.11.2020 щодо кваліфікаційного сертифікату.
22. Лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №8/17-1602-17 від 28.11.2017 щодо роз'яснення кваліфікацій окремих категорій працівників.
23. Довідка ПП «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами» №108/20 від 11.11.2020 про підтвердження досвіду роботи.
24. Договір про виконання функцій служби замовника та робіт з технічного нагляду за будівництвом № 37 від 10.12.2019, стороною якого є ПП «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами».
25. Акти здавання-прийняття робіт за Договором - 3 екз.
26. Договір про надання послуг з технічного нагляду за будівництвом №06/19 від 10.06.2019, стороною якого є ПП «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами».
27. Акти здавання-прийняття робіт за Договором - 10 екз.
Матеріали справи свідчать, що 30.11.2020 відповідачем-2 був складений протокол №157 за результатами розгляду пропозиції ПП «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами» (далі Протокол), в якому зазначено, що:
- в складі пропозиції учасника (Приватного підприємства «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами») надано лист від 11.11.2020 № 107/20 «Лист- погодження» щодо надання згоди з проектом договору, що викладений в Додатку 3 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, але в складі пропозиції учасника відсутній лист-погодження учасника з умовами проекту Договору, що міститься в Додатку 3 до Оголошення;
- в складі пропозиції учасника відсутні дипломи Кузнєцова С.С. та ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене вирішено відхилити учасника ПП «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами» спрощеної закупівлі за предметом закупівлі "Технічний нагляд на об'єкті: "Реконструкція парку ім. Т.Г. Шевченка в Шевченківському районі м. Запоріжжя" відповідно до п. 1 ч. 13 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі.
Позивач вважає Протокол таким, що складений з порушенням діючих норм матеріального права України, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та, відповідно, таким, що підлягає скасуванню.
Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги до відповідача-1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначені Законом України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 (далі - Закон), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Статтею 1 Закону визначено, що:
публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом;
спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону;
замовники - суб'єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону;
учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об'єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
пропозиція учасника спрощеної закупівлі (далі - пропозиція) - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі;
предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку;
уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту);
договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;
тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель;
тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації;
переможець спрощеної закупівлі - учасник, пропозиція якого відповідає всім умовам, що визначені в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимогам до предмета закупівлі і визнана найбільш економічно вигідною та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 3 Закону цей Закон застосовується, зокрема, до замовників, визначених частиною першою статті 2 цього Закону, які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частини другої цієї статті. Замовники здійснюють спрощені закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель у порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14 Закону спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону. Спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів:
1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі;
2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі;
3) подання пропозицій учасниками;
4) проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону;
5) розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника;
6) визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю; 7) розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону.
Згідно із ч. 9, 11, 12 ст. 14 Закону пропозиції подаються учасниками після закінчення строку періоду уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну та інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), шляхом завантаження необхідних документів через електронну систему закупівель, що підтверджують відповідність вимогам, визначеним замовником. Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його пропозиції із зазначенням дати та часу. Кожен учасник має право подати лише одну пропозицію, у тому числі до визначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі частини предмета закупівлі (лота). Пропозиції учасників, подані після закінчення строку їх подання, електронною системою закупівель не приймаються. Пропозиція учасника повинна містити підтвердження надання учасником забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення передбачено оголошенням про проведення спрощеної закупівлі. Учасник має право внести зміни або відкликати свою пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання пропозиції враховуються, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення строку подання пропозицій. Замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п'ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону. За результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця.
Частиною 13 ст. 14 Закону визначено, що замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо:
1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі;
2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю;
4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю (у тому числі через неукладення договору з боку учасника) більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.
Відповідно до ч. 14 ст. 14 Закону інформація про відхилення пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення замовником оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику, пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель. Учасник, пропозиція якого відхилена, може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову аргументацію щодо причин невідповідності його пропозиції умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Не пізніше ніж через три робочих дні з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель замовник зобов'язаний надати йому відповідь.
Системний аналіз наведених положень законодавства дозволяє дійти висновків про те, що у випадку відхилення тендерної пропозиції відповідного учасника процедури закупівлі підстави такого відхилення мають бути належним чином мотивованими як посиланням на відповідні норми Закону, так і посиланням на умови тендерної документації, яким відповідна тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність.
Згідно оскаржуваного в даній справі рішення, підставою для відхилення тендерної пропозиції позивача є п. 1 ч. 13 ст. 14 Закону, згідно якого замовник відхиляє тендерну пропозицію, зокрема, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Отже, в даному випадку дослідженню судом підлягають обставини щодо відповідності або невідповідності тендерної пропозиції позивача умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації в частині доводів відповідача-1 (підстав відхилення), викладених в оскаржуваному рішенні.
Такими підставами в оскаржуваному рішенні зазначено те, що уповноваженою особою виявлено наступні невідповідності пропозиції учасника умовам п. 4, 8 Додатка 1 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, а саме:
- в складі пропозиції учасника (Приватного підприємства "Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами") надано лист від 11.11.2020 № 107/20 "Лист- погодження" щодо надання згоди з проектом договору, що викладений в Додатку 3 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, але в складі пропозиції учасника відсутній лист-погодження учасника з умовами проекту Договору, що міститься в Додатку 3 до Оголошення;
- в складі пропозиції учасника відсутні дипломи Кузнєцова С.С. та ОСОБА_1 .
Так, відповідно до п. 4, 8 Додатку 1 до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі учасник в складі пропозиції подає наступні документи, а саме:
1) лист-погодження учасника з умовами проекту договору, що міститься в Додатку 3 до оголошення;
2) довідку з інформацією щодо працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід відповідно до таблиці. Обов'язково у загальну чисельну кількість працівників мають входити:
- не менше 1 інженера з технічного нагляду, які мають кваліфікаційний сертифікат по технічному нагляду (для підтвердження надати копії сертифікатів, з відбитком печатки інженера технічного нагляду, дипломів, свідоцтво про підвищення кваліфікації тощо).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем в складі пропозиції був поданий лист-погодження № 107/20 від 11.11.2020, в якому зазначено, що Приватне підприємство «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами» цим листом надає згоду з проектом договору, що викладений в Додатку 3 до оголошення про проведення спрощеної процедури закупівлі послуг з технічного нагляду на об'єкті: "Реконструкція парку ім. Т.Г. Шевченка в Шевченківському районі м. Запоріжжя" (виконання супровідних робіт, які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт) (ДК 021:2015 71520000-9 Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт)".
Так, проаналізувавши зміст вищевказаного листа та надані до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку про те, що в ньому позивач фактично погодився з проектом договору (що викладений в Додатку 3 до оголошення) та з його умовами, що не суперечить пункту 4 Додатку 1 до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі.
Матеріали справи свідчать, що позивач в складі пропозиції надав довідку № 105/20 від 11.11.2020 про наявність працівників відповідної кваліфікації для виконання робіт, в якій зазначив: Кузнєцова Сергія Станіславовича (директор підприємства, інженер з технічного нагляду за будівництвом), ОСОБА_1 (головний інженер проекту, інженер з технічного нагляду за будівництвом), ОСОБА_3 (інженер-проектувальник з кошторисної документації).
При цьому, на виконання п. 8 Додатку 1 до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі позивач також надав копію кваліфікаційного сертифікату серії АТ № 004322 від 14.09.2015, виданий інженеру технічного нагляду Кузнєцову С.С. , та копію кваліфікаційного сертифікату серії АТ № 008048 від 29.11.2019, виданий інженеру технічного нагляду ОСОБА_1 .
Крім того, позивач надав копію свідоцтва № 1758 від 13.12.2019, яке видано Кузнєцову С.С. про те, що він пройшов короткострокове підвищення кваліфікації за напрямом професійної атестації інженерів технічного нагляду.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про архітектурну діяльність" № 687-XIV від 20.05.1999 відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, проходять професійну атестацію. Перелік таких видів робіт (послуг) і порядок професійної атестації встановлюються Кабінетом Міністрів України. До професійної атестації допускаються громадяни, які здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста, магістра за напрямом професійної атестації відповідно до кваліфікаційних вимог та мають стаж роботи за фахом не менш як три роки. Громадянам, які пройшли професійну атестацію, видається відповідний кваліфікаційний сертифікат. Видача кваліфікаційного сертифіката здійснюється на підставі прийнятого рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката шляхом внесення запису до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Строк дії кваліфікаційного сертифіката для осіб, які не мають перерви в роботі за фахом понад три роки та підвищують кваліфікацію відповідно до законодавства не рідше ніж один раз на п'ять років, не обмежується. Відомості про дотримання цих вимог вносяться до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Таким чином, надавши копії вищевказаних кваліфікаційних сертифікатів позивач підтвердив відповідну кваліфікацію працівників Кузнєцова С.С. та ОСОБА_1 як інженерів з технічного нагляду.
Вищевикладене свідчить про те, що позивач в складі пропозиції учасника надав документи, які відповідають умовам закупівлі та підтверджують відповідну інформацію про відповідність кваліфікаційним критеріям в розумінні ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі".
За таких обставин суд дійшов висновку про неправомірність відхилення відповідачем-1 тендерної пропозиції Приватного підприємства "Компанія з управління Архітектурно-будівельними проектами" з підстав, викладених у оскаржуваному рішенні, що оформлене протоколом № 157 від 30.11.2020.
Отже, оскаржуване рішення є таким, що суперечить положенням Закону, а тому підлягає визнанню незаконним та скасуванню.».
Звертаючись до господарського суду Запорізької області ПП "Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами" в позовній заяві за вих. від 11.08.21 № 93/21 на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 25.03.21 у справі № 908/3372/20 (набрало законної сили 16.07.21) вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача, позивачу завдано збитки, а саме:
- у формі упущеної вигоди на суму 104 950,00 грн., оскільки взявши участь у Тендері, та подавши найвигіднішу пропозицію (з учасників, які не були дискваліфіковані) позивач розраховував в належний спосіб укласти договір про надання послуг та отримати дохід за їх виконання;
- у формі реальних збитків на суму 7 000,00 грн., оскільки з метою відновлення свого права та судового оскарження протокольного рішення відповідача від 30.11.20 № 157, позивач був вимушений звернутись за правовою допомогою та витратив на послуги адвоката при розгляді справи № 908/3372/20 у господарському суді Запорізької області.
Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідності до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Таким чином, на відміну від загальної норми ст. 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма ст. 1173 ЦК України, на підставі якої заявлені позовні вимоги у цій справі, передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1173 ЦК України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду
Суб'єктами відповідальності, відповідно до ст. 1173 ЦК України є органи державної влади або місцевого самоврядування.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Зазначена норма кореспондується з положеннями статей 224, 225 Господарського кодексу України (далі ГК України), за змістом яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа (позивач) повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.
Реальними збитками підкреслюється наявність фактичних втрат майнової сфери потерпілої особи.
Другою складовою збитків є упущена вигода, як рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. (Постанова Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 923/700/17).
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ГК України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У виді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.
Аналогічна правова позиція викладене у постанові Верховного Суду від 13.12.18 у справі № 923/700/17.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пред'являючи позов про відшкодування збитків позивач пов'язує упущену вигоду у розмірі 104 950,00 грн. із неодержанням грошових коштів (доходу) за договором про надання послуг з технічного нагляду, який він розраховував укласти з відповідачем взявши участь у Тендері, та подавши найвигіднішу пропозицію (з учасників, які не були дискваліфіковані) та відповідно який не було укладено через неправомірність відхилення Районною адміністрацією Запорізької міської ради по Шевченківському району тендерної пропозиції ПП "Компанія з управління Архітектурно-будівельними проектами" (підстави відхилення викладені у рішенні відповідача, що оформлене протоколом № 157 від 30.11.20.
Як встановлено судом, Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.03.21 у справі № 908/3372/20 (набрало законної сили 16.07.21) скасовано рішення Уповноваженої особи Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району з питань організації та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель Сороки Марини Анатоліївни про відхилення пропозиції ПП «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами», що оформлене протоколом від 30.11.20 № 157 з підстав неправомірного відхилення уповноваженою особою вказаної Районної адміністрації тендерної пропозиції ПП "Компанія з управління Архітектурно-будівельними проектами" з підстав, викладених у оскаржуваному рішенні, що оформлене протоколом № 157 від 30.11.2020.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду, зокрема, в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже,в силу припису ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, щодо неправомірного відхилення уповноваженою особою Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району з питань організації та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель Сороки Марини Анатоліївни тендерної пропозиції ПП "Компанія з управління Архітектурно-будівельними проектами" з підстав, викладених у оскаржуваному рішенні, що оформлене протоколом № 157 від 30.11.2020 не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.
Законом України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.
Статтею 14 вказаного Закону передбачено процедуру Спрощеної закупівлі. Так, спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до ст. 30 цього Закону (ч.1). Спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів: 1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі; 2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі; 3) подання пропозицій учасниками; 4) проведення електронного аукціону відповідно до ст. 30 цього Закону; 5) розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника; 6) визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю; 7) розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до ст. 19 цього Закону (ч.2). Замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п'ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону (ч.11). За результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю замовник оприлюднює в електронній системі закупівель. У разі відхилення найбільш економічно вигідної пропозиції відповідно до ч. 13 цієї статті замовник розглядає наступну пропозицію учасника, який за результатами оцінки надав наступну найбільш економічно вигідну пропозицію Наступна найбільш економічно вигідна пропозиція визначається електронною системою закупівель автоматично (ч.12). Замовник відхиляє пропозицію, зокрема, в разі, якщо:1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі (п.1 ч. 13). Інформація про відхилення пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення замовником оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику, пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель. Учасник, пропозиція якого відхилена, може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову аргументацію щодо причин невідповідності його пропозиції умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Не пізніше ніж через три робочих дні з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель замовник зобов'язаний надати йому відповідь (ч.14). Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами ст. 41 цього Закону (ч.15). З метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку 9ч.20).
Частиною. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Нормами ч. 3, ч. 5 та ч. 7 ГК України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Отже, можливість одержання доходу заявленого позивачем як упущена вигода, пов'язується не лише із відхиленням тендерної пропозиції позивача, а ще й із укладенням договору про закупівлю в порядку визначеному ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та у відповідності із нормами Цивільного та Господарського кодексів України, належного виконання зобов'язань виконавцем за таким договором перед замовником, у т.ч. щодо якості.
Таким чином обставини, з якими позивач пов'язував отримання в майбутньому доходу від надання послуг з технічного нагляду на об'єкті: «Реконструкція парку ім. Т.Г. Шевченка в Шевченківському районі м. Запоріжжя» (виконання супровідних робіт, які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт) (ДК 021:2015 71520000-9 Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт)», договір за яким не укладено, в розумінні п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України, не є звичайними для реального отримання таких доходів.
Також судом враховано, що позивачем не здійснено заходів щодо визнання договору про закупівлю, який укладено за результатами проведення закупівлі з ФОП Попович О.В., не дійсним або нікчемним. Докази зворотнього суду не надано та матеріали цієї справи не містять.
Докази, якими позивач обґрунтовує упущену вигоду в розмірі 104 950,00 грн., є абстрактними та теоретичними.
В наданому кошторисі № 1 (калькуляція) є посилання позивача на ДСТУ Б.Д.1.1-7:2013 Форма № 3-П, який використовується для визначення вартості проектно - вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво, тому не може бути належним доказом підтвердження обставин на які посилається позивач так, як вартість послуг (робіт) з технічного нагляду на об'єкті будівництва розраховується відповідно до п.п.п. 5.8.12 Розділу 5 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013.
Розрахунок збитків у формі упущеної вигоди ідентичний кошторису № 1 (калькуляція) тому, теж не може бути належним доказом підтвердження обставин на які посилається позивач.
В довідці про витрати, пов'язані з виплатою заробітної плати за вих. від 09.08.21 № 92/21 зазначено витрати ПП «КУАП», пов'язані з виплатою заробітної плати працівникам, яких планувалось залучити до виконання робіт з технічного нагляду у період з 01.01.20 по 01.07.21, але не вказано та не зазначено, що саме на об'єкті «Реконструкція парку ім. Т.Г. Шевченка в Шевченківському районі м. Запоріжжя» та обґрунтування саме цього періоду.
Крім того, довідка про витрати, пов'язані з виплатою заробітної плати від 09.08.21 № 92/21 не є належним доказом в контексті заявлених позовних вимог у цій справі так, як в ній (довідці) не зазначено, що витрати на заробітну плату зроблені, чи були б зроблені саме на об'єкті «Реконструкція парку ім. Т.Г. Шевченка в Шевченківському районі м. Запоріжжя» та зазначена довідка не може бути офіційним підтвердженням виплати заробітної плати працівникам.
Таким чином, суд виходить з того, що позивач не довів: необхідність, розмір витрат, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, яких планувалось залучити до виконання робіт з технічного нагляду у період з 01.01.20 по 01.07.21; відрахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; адміністративні витрати та єдиний податок загальновиробничі витрати, оскільки до позовної заяви долучено лише довідку про витрати, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам на суму 420 781,11 грн. 00 коп. без доказів фактичної оплати.
Отже, збитки у вигляді основної та додаткової заробітної плати виробничого персоналу, не можуть бути розцінені, як упущена вигода (неодержані доходи), оскільки останні не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з діями відповідача.
Судом також враховано, що, працівники позивача знаходяться у штаті підприємства, а тому витрати на їх залучення для надання послуг об'єкті «Реконструкція парку ім. Т.Г. Шевченка в Шевченківському районі м. Запоріжжя» у позивача були відсутні.
Також, до заявленої суми збитків включено:
- відрахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - 22 % у розмірі 8 019,83 грн.,
- загальновиробничі витрати у розмірі 16 827,06 грн.,
- прибуток в розмірі 37 240,03 грн. розраховано позивачем як 60,74 % відсотків від суми основної та додаткової заробітної плати, відрахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та загальновиробничі витрати,
- адміністративні витрати в розмірі 1 161,80 грн.,
- Єдиний податок в розмірі 5 247,50 грн.
Доказів відрахування (сплати) наведених вище коштів позивач суду не надав, правомірності їх віднесення до суми збитків у формі упущеної вигоди належними та допустимими доказами суду не довів.
Розрахунок прибутку ґрунтується на заробітній платі працівників, які нібито були б залучені до виконання послуг, при тому що вони штатні працівники, теж не може бути розцінений як витрати у формі упущеної вигоди.
Відтак, вимога позивача про стягнення у формі упущеної вигоди у розмірі 104 950,00 грн. є безпідставною та недоведеною.
Щодо заявленої позивачем до стягнення реальних збитків на суму 7 000,00 грн. суд зазначає наступне.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
В господарському процесуальному кодексу України закріплено вимогу для кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи (ст. 124 ГПК України).
Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов'язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення частин п'ятої - сьомої статті 129 ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Отже, наведена норма процесуального закону надає суду право в разі невиконання стороною обов'язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору.
Вказаної правової позиції додержується Верховний Суд в постанові у складі КГС ВС від 21.08.19 у справі № 922/2821/18.
Зважаючи на положення ч. 8 ст. 129 ГПК України, Верховний Суд у своїх судових рішеннях дотримується позиції, що відшкодування судових витрат, у т.ч. на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі (постанова КГС ВС від 22.03.18 у справі № 910/9111/17).
Відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу (постанова КГС ВС від 14.01.19 у справі № 927/26/18).
Крім того, у своїх судових рішеннях Верховний Суд наголошує, що в разі коли заява (клопотання) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу надійшла після ухвалення судом касаційної інстанції постанови у справі за результатами розгляду касаційної скарги, така заява (клопотання) учасника справи не розглядається, а питання розподілу судових витрат, про які йдеться у ній, не вирішується з огляду на відсутність поданої заяви (клопотання) до прийняття судом касаційної інстанції постанови у справі (ухвала КГС ВС від 24.07.18 у справі № 918/560/16).
В рішенні господарського суду Запорізької області від 25.03.21 у справі № 908/3372/20 (суддя Смірнов О.Г.):
- відсутні будь які посилання на те, що позивачем в позовній заяві (у справі № 908/3372/20) був зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат щодо стягнення правничої допомоги (адвокатських витрат);
- вказане рішення також не містить інформації відносно того чи заявляв позивач до закінчення судових дебатів заяву (клопотання) щодо подальшого стягнення витрат на правничу допомогу (адвокатські витрати), а також те, що на підставі цього рішення чи додаткового рішення в цій справі судом були стягнуті витрати на професійну правничу допомогу.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що залучення адвоката є правом, а не обов'язком позивача та такі видатки сторони не мають обов'язкової природи, їх наявність та розмір не перебувають у причинному зв'язку з оспорюваною шкодою в розумінні ст. 22 ЦК України.
Такі витрати процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом, їх не можна визнати збитками чи шкодою в розумінні положень цивільного законодавства України й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні.
Витрати, пов'язані із наданням правової допомоги (оплата послуг адвоката) не є тотожними реальним збиткам (грошовій вартості втраченого майна та додаткових витрат на його відновлення) та не набувають відповідних ознак унаслідок нереалізації права на їх відшкодування у передбаченому законом порядку.
Вказаної правової позиції додержується Верховний Суд в постанові від 01.06.20 у справі № 910/12945/19.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України унормовано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Водночас, згідно з процесуальним законодавством встановлено види судових витрат, порядок їх розподілу тощо.
Позивач звернувся до суду у справі № 908/2335/21 (суддя Корсун В.Л.) із вимогою про стягнення грошових коштів (як збитків), сплачених ним за послуги адвоката згідно з договором про надання правової допомоги у зв'язку із розглядом господарської справи № 908/3372/20 (суддя Смірнов О.Г.).
Відповідно до ст. 132 ГПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правову допомогу.
Отже, плата за юридичні послуги належить до судових витрат пов'язаних із розглядом справи.
Витрати, пов'язані із наданням правової допомоги (оплата послуг адвоката) не є тотожними реальним збиткам (грошовій вартості втраченого майна та додаткових витрат на його відновлення) та не набувають відповідних ознак унаслідок нереалізації права на їх відшкодування у передбаченому законом порядку.
Законодавством не передбачено можливості стягнення витрат на оплату правової допомоги в господарській справі у порядку адміністративного судочинства, як і немає правових підстав для ототожнення витрат на правову допомогу і шкоди (збитків) у розумінні положень чинного законодавства.
Таким чином, при вирішенні справи по даній справі № 908/2335/21, відсутні правові підстави визнавати витрати позивача на правову допомогу у іншій справі, а саме справі № 908/3372/20 збитками.
За таких обставин, розглянувши матеріали справи № 908/2335/21, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог про стягнення з відповідача у цій справі суми збитків.
У зв'язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України та інших підзаконних нормативно-правових актів, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги не є обґрунтованими та доведеними.
Крім того, з підстав наведених вище в тексті цього рішення, за умови не доведеності позивачем причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача у формі упущеної вигоди в розмірі 104 950,00 грн. та 7 000,00 грн. реальних збитків, судом, через необґрунтованість, відхиляються доводи позивача з посиланням на ст. ст. 1173, 1174 ЦК України.
А тому, як наслідок, судом, через недоведеність та необґрунтованість, відмовляється позивачу в задоволені позовних вимог щодо стягнення збитків у цій справі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 7, 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 129, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Повний текст рішення складено 29.12.2021.
Суддя В.Л. Корсун