номер провадження справи 17/177/21
29.12.2021 Справа № 908/2835/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Корсун Віталій Леонідович розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 908/2835/21
за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “ПЕРВАЯ КРЕПЕЖНАЯ КОМПАНІЯ”, 69063, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 14
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЕМІТ ЛТД”, 69061, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 5
про стягнення 7 384,29 грн.
без повідомлення (без виклику) учасників справи
30.09.21 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 30.09.21 з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю “ПЕРВАЯ КРЕПЕЖНАЯ КОМПАНІЯ” (далі ТОВ “ПЕРВАЯ КРЕПЕЖНАЯ КОМПАНІЯ”) до товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЕМІТ ЛТД” (надалі ТОВ “ЗЕМІТ ЛТД”) про стягнення боргу в розмірі 7384,29 грн. згідно договору поставки від 02.01.10 № 02/01/2020, а саме: 5 417,41 грн. основного боргу, 1 083,48 грн. штрафу, 725,63 грн. пені та 157,77 грн. інфляційних витрат 3 % річних.
Позов обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору поставки від 02.01.20 № 02/01/2020 щодо здійснення повного та своєчасного розрахунку за товар поставлений позивачем за видатковими накладними від 12.10.20 № 1590 та від 21.09.20 № 1468 у загальній сумі 5 417,41 грн. З підстав порушення відповідачем основного грошового зобов'язання у сумі 5 417,41 грн., позивач окрім суми основного боргу, просить стягнути з відповідача штраф на підставі п.10.4 договору, пеню на підставі п. 10.2 договору та нарахування передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.
30.09.21 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 05.10.21 по справі № 908/2835/21 позовну заяву за вих. від 30.09.21 за позовом ТОВ “ПЕРВАЯ КРЕПЕЖНАЯ КОМПАНІЯ” залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який не перевищує 10 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, до якої необхідно долучити докази відправлення копії позовної заяви за вих. від 13.07.21 і доданих до неї документів листом з описом вкладення на ім'я та юридичну адресу відповідача та в якій потрібно:
- зазначити які саме вимоги пред'явлені відповідачу щодо стягнення 157,77 грн. - інфляційні втрати чи 3 % річних.
- зазначити, щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- підтвердити про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
18.10.21 до суду надійшла заява за вих. від 18.10.21 про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивачем: зазначено що на суму 157,77 грн. пред'явлено відповідачу вимогу саме про стягнення 3 % річних; підтверджено наявність усіх оригіналів документів, які він подав з позовом; підтверджено про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Крім того, позивачем разом із заявою за вих. від 18.10.21 про усунення недоліків позовної заяви подано відкореговану позовну заяву від 30.09.21 із відповідними додатками до неї та доказами її надіслання з додатками на адресу ТОВ “ЗЕМІТ ЛТД” (69061, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 5) листом з описом вкладення.
У зв'язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви у строк і спосіб визначений ухвалою від 05.10.21 по справі № 908/2835/21, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування у справі та ціну позову (яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), а також відсутність клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття зазначеного вище позову до розгляду та відкриття провадження у справі № 908/2835/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи, про що судом 01.11.21 винесено відповідну ухвалу про відкриття провадження у справі.
Крім того, ухвалою суду від 01.11.21 про відкриття провадження у справі № 908/2835/21 визначено відповідачу строк для подання до суду, зокрема, відзиву на позов, із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача та документами, що підтверджують надіслання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (листом з описом вкладення) - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та попереджено, що згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Також в ухвалі від 01.11.21 по даній справі судом роз'яснено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне у матеріалах цієї справи, представником відповідача копію ухвали від 01.11.21 про відкриття провадження у справі № 908/2835/21 отримано 02.12.21.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення виклику учасників справи, предмет спору та про необхідність вчинення відповідної процесуальної дії.
Позивач, яка заінтересована особа, яка подала до суду позовну заяву та заяву про усунення недоліків позовної заяви по даній справі обізнана про розгляд цієї справи господарським судом Запорізької області.
Частинами 1-3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу (далі ГПК України) визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Згідно частинами 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 31.12.21 включно.
Частинами 1, 2 та 4 ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідачем клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та/або відзиву на позов у строк визначений ухвалою від 01.11.21 про відкриття провадження у справі № 908/2835/21 (тобто по 17.12.21 включно - 15 днів з дня вручення відповідачу 02.12.21 ухвали суду про відкриття провадження у цій спарві), як і інших заяв чи клопотань, до суду не подано.
Таким чином, ризик неподання відзиву та/або не вчинення іншої процесуальної заяви несе виключно відповідач.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для вирішення спору у справі за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд
02.01.10 між товариством з обмеженою відповідальністю “ПЕРВАЯ КРЕПЕЖНАЯ КОМПАНІЯ” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “ЗЕМІТ ЛТД” (Покупець) укладено договір поставки № 02/01/2020 (далі договір), за умовами якого (пунктів 1.1., 1.2 договору) Постачальник зобов'язується передати у встановлений цим договором строк Товар (під Товаром мається на увазі кріпильно-будівельні матеріали в асортименті, кількості та за цінами зазначеними і погодженими сторонами в заявці Покупця, вказаними у рахунку-фактурі, накладних, які є невід'ємною частиною даного договору) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і сплатити за нього певну грошову суму на умова цього договору.
Пунктами 3.1.-3.3. договору передбачено, що ціна за одиницю товару вказується у рахунках-фактурах та/або накладних на Товар, що постачається. Загальна сума договору складається із загальної вартості товару, поставленого Покупцю на протезі строку дії договору, згідно видаткових накладних на кожну партію товару та/або згідно оплачених рахунків. Оплата товару здійснюється Покупцем в національній валюті Україні - гривні, шляхом перерахування грошових коштів в безготівковій формі на поточний рахунок Продавця. При здійсненні платежу Покупець обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату Договору, або номер та дату видатково-прибуткової накладної, за якою партія товару постачалася, або номер та дату рахунку-фактури, виписаної Постачальником на оплату поставленої партії товару.
Датою оплати Товару, вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця (п. 3.5 договору).
Пунктом 4.1. договору передбачено, що загальна вартість і кількість Товару, який постачається Постачальником, визначається у видатковій накладній та включає ПДВ.
Відповідно до п. 6.5 договору, датою поставки партії товару вважається дата підписання Сторонами видаткової накладної.
У п. 8.1. договору сторони погодили, що перехід права власності на товар, а також ризик випадкового пошкодження або знищення товару, переходить від Постачальника до Покупця в момент підписання сторонами видаткової накладної.
Пунктом 10.1 договору передбачено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання Договору, сторони несуть майнову відповідальність відповідно до чинного законодавства та умов даного договору.
Згідно із п. 12.1. договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 02 січня 2021 року, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання договірних зобов'язань Сторонами. Дія даного Договору продовжується на такий самий термін, якщо жодна із сторін не заявить про його припинення письмовим повідомленням у строк не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення терміну дії Договору. Припинення дії даного Договору до настання моменту закінчення його дії може мати місце лише у таких випадках: оголошення будь-якої із Сторін банкрутом; взаємної згоди Сторін.
Як свідчать матеріали цієї справи, позивачем на виконання умов договору від 02.01.10 № 02/01/2020 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 5 417,41 грн., що підтверджується видатковими накладними від 21.09.20 № 1468 на загальну суму 1 116,31 грн. та від 12.10.20 № 1590 на загальну суму 4 301,10 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін позивача та відповідача без жодних претензій та зауважень.
Підписання зазначених вище видаткових накладних уповноваженою особою відповідача підтверджено наявною у матеріалах справи довіреністю від 02.01.20 № 9 на отримання товарно-матеріальний цінностей від ТОВ “ПЕРВАЯ КРЕПЕЖНАЯ КОМПАНІЯ”, яку видано директором ТОВ “ЗЕМІТ ЛТД” Матвєєвим С.М. зі строком дії до 31.12.20.
З наявного у матеріалах справи акту звірки взаємних розрахунків, який підписано уповноваженими особами позивача і відповідача, та засвідчений печатками кожної із сторін, вбачається, що станом на 04.01.21 заборгованість ТОВ “ЗЕМІТ ЛТД” за товари на користь ТОВ “ПЕРВАЯ КРЕПЕЖНАЯ КОМПАНІЯ” склала 5 417,41 грн.
11.08.21 позивачем на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення було надіслано лист-повідомлення № 2 за вих. від 09.08.21 № 27, в якому попереджено, що у разі, якщо ТОВ “ЗЕМІТ ЛТД” не погасить заборгованість за договором поставки від 02.01.20 № 02/01/2020 у загальній сумі 5 417,41 грн. ТОВ “ПЕРВАЯ КРЕПЕЖНАЯ КОМПАНІЯ” буде змушена подати позов до господарського суду Запорізької області.
Вказане повідомлення позивача ТОВ “ЗЕМІТ ЛТД” отримано 19.09.21.
Оскільки відповідач заборгованість за товар поставлений позивачем за видатковими накладними від 21.09.20 № 1468 на загальну суму 1 116,31 грн. та від 12.10.20 № 1590 на загальну суму 4 301,10 грн. за договором поставки від 02.01.20 № 02/01/2020 не сплатив, вимогу позивача викладену у листі-повідомленні № 2 за вих. від 09.08.21 № 27 не задовольнив, ТОВ “ПЕРВАЯ КРЕПЕЖНАЯ КОМПАНІЯ” звернулось до суду з цим позовом.
Предметом спору по даній справі (з урахуванням поданої до суду 18.10.21 відкоригованої позовної заяви від 30.09.21) є стягнення з ТОВ “ЗЕМІТ ЛТД” на користь позивача 5 417,41 грн. основного боргу, 1 083,48 грн. штрафу, 725,63 грн. пені та 157,77 грн. 3 % річних.
Вирішуючи спір по цій справі по суті спору суд виходив з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис закріплено частинами 1, 7 ст. 193 ГК України.
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори, які в силу ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності із ч. 1 та ч. 2 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Статтею 712 ЦК України закріплено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2).
Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).
Пунктом 3.4. договору закріплено, що повна оплата Товару здійснюється Покупцем протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання товару, згідно видаткової накладної. Товар надається Покупцю на умовах відстрочення оплати, без товарного кредиту, та без нарахування відсотків за користування.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Наявним у матеріалах цієї справи доказами, а саме видатковими накладними від 21.09.20 № 1468 на загальну суму 1 116,31 грн. та від 12.10.20 № 1590 на загальну суму 4 301,10 грн. підтверджується прийняття відповідачем, в особі директора ТОВ “ЗЕМІТ ЛТД” Матвєєва С.М., без зауважень товару за договором від 02.01.20 № 02/01/2020 у загальній сумі 5 417,41 грн.
Отже, виходячи з приписів ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 692 ЦК України та положень п.3.4. договору поставки від 02.01.20 № 02/01/2020, відповідач мав здійснити повний розрахунок з позивачем за видатковою накладною від 21.09.20 № 1468 на суму 1 116,31 грн. по 24.09.21 включно, а за видатковою накладною від 12.10.20 № 1590 на суму 4 301,10 грн. по 15.10.20 включно.
Разом з тим, відповідач у строк визначений договором поставки від 02.01.20 № 02/01/2020 з позивачем за товар поставлений за видатковими накладними від 21.09.20 № 1468 на суму 1 116,31 грн. та від 12.10.20 № 1590 на суму 4 301,10 грн. не розрахувався, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків сторін по даній справі від 04.01.21 (належним чином засвідчена копія якого наявна у матеріалах цієї справи) та не спростовано відповідачем.
З огляду на викладене, ураховуючи відсутність заперечень відповідача щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується (із посиланням на відповідні докази та норми права), судом визнається доведеним факт порушення з боку відповідача своїх договірних зобов'язань щодо проведення розрахунків за поставлений ТОВ “ПЕРВАЯ КРЕПЕЖНАЯ КОМПАНІЯ” товар за видатковими накладними від 21.09.20 № 1468 на суму 1 116,31 грн. та від 12.10.20 № 1590 на суму 4 301,10 грн. по договору від 02.01.20 № 02/01/2020 у загальній сумі 5 417,41 грн.
За наведених обставин, приймаючи до уваги, що відповідачем станом на час прийняття рішення у цій справі не надано суду доказів сплати спірної суми основної заборгованості, що строк виконання спірного зобов'язання настав, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 5 417,41 грн. основного боргу.
Крім того, позивачем заявлено про стягнення з відповідача 1 083,48 грн. штрафу та 725,63 грн. пені.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 216 ГК України закріплено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 1 і ч. 2 ст. 217 ГК України). Штрафними санкціями (ч. 1 ст. 230 ГК України) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Приписами ч. 1 ст. 199 ГК України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.
Видами забезпечення виконання зобов'язання за змістом положень ч. 1 ст. 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.
Частиною 2 цієї статті визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Аналіз наведених норм надає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов'язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений ст. 627 ЦК України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені ч. 1 ст. 546 ЦК України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов'язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 6 ст. 232 ГК України.
Так, згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України, пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічні правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 1 червня 2021 року у справі № 910/12876/19.
За приписом ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 2 ст. 343 ГК України, розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Умовами п. 10.2 договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем термінів оплати товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.
З розрахунку позивача викладеного у позовній заяві вбачається, що позивачем нараховано пеню окремо за кожною видатковою накладною за загальний період з 25.09.20 по 30.09.21.
Судом враховано, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Отже, період часу за який позивач по даній справі має право нарахувати пеню на підставі п. 10.2 договору не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане та його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане.
Ураховуючи викладене, перевіривши викладений у позовній заяві розрахунок пені, судом визнано правомірним (в межах визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних суми пені) нарахування відповідачу пені у загальній сумі 331,12 грн., з якої:
- 67,34 грн. пені за період з 25.09.20 по 25.03.21 (182 дні) за порушення зобов'язання по оплаті товару поставленого за видатковою накладною від 21.09.20 № 1468 на суму 1 116,31 грн.;
- 263,78 грн. пені за період з 16.10.20 по 16.04.21 (183 дні) за порушення зобов'язання по оплаті товару поставленого за видатковою накладною від 12.10.20 № 1590 на суму 4 301,10 грн.
Як наслідок, судом задоволені вимоги позивача про стягнення з відповідача 331,12 грн. пені. В іншій частині вимоги позивача про стягнення пені судом відхилені через безпідставність, як такі що заявлені з порушення припису ч. 6 ст. 232 ГК України.
Щодо заявленої позивачем суми штрафу суд зазначає наступне.
Умовами п. 10.4 договору передбачено, що якщо покупець прострочив оплату товару відповідно з умовами п. 6.2. договору понад 2 (два) дні Постачальник має право додатково стягнути з Покупця 20 % (двадцять процентів) штрафу, за користування чужими грошовими коштами від загальної вартості несплаченого товару.
Матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем оплати товару за договором у загальній сумі 5417,41 грн. поставленого за видатковими накладними від 21.09.20 № 1468 та від 12.10.20 № 1590 понад два дні, а тому, як наслідок судом визнається правомірним нарахування позивачем відповідачу штрафу у сумі 1083,48 грн. (5417,41 грн. х 20% =1083,48 грн.).
У зв'язку із чим, судом задовольняється вимога позивача про стягнення з відповідача 1083,48 грн. штрафу.
Щодо заявленої позивачем суми 3 % річних суд зазначає наступне
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
Перевіривши розрахунок позивача по 3 % річних у загальній сумі 157,77 грн. за загальний період з 25.09.20 по 30.09.21, судом визнано законними та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 157,68 грн. 3 % річних, з яких:
- 34,02 грн. 3 % річних за період з 25.09.20 по 30.09.21 (371 день) за порушення зобов'язання по оплаті товару поставленого за видатковою накладною від 21.09.20 № 1468 на суму 1 116,31 грн.;
- 123,66 грн. 3 % річних за період з 16.10.20 по 30.09.21 (350 днів) за порушення зобов'язання по оплаті товару поставленого за видатковою накладною від 12.10.20 № 1590 на суму 4 301,10 грн.
В іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних відхилено через необґрунтованість. А саме судом встановлено, що позивач здійснив розрахунок 3 % річних за весь спірний період виходячи з 365 днів у році та не врахував, що у 2020 році було 366 дні.
Згідно із ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на приписи ч. 1, пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” та вимоги Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» (яким установлено, що 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 грн.), за звернення з позовною до господарського суду у 2021 році з вимогою майнового характеру про стягнення 7384,29 грн. підлягає оплаті судовий збір у розмірі 2270 грн.
Наявним у матеріалах цієї справи платіжним дорученням від 30.09.21 № 928 підтверджується, що позивачем сплачено 2379,00 грн. судового збору за звернення до господарського суду Запорізької області.
Отже позивачем внесено судового збору на 109 грн. більше, ніж встановлено законом.
Порядок повернення судового збору сплаченого в більшому розмірі, ніж встановлено законом визначено п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», а саме за відповідним клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
З огляду на викладене, ураховуючи часткове задоволення позову та приписи п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 2 148,70 грн. покладається на відповідача.
Витрат, пов'язаних з розглядом справи позивачем та відповідачем в порядку визначеному чинним ГПК України не заявлено.
Керуючись ст. ст. 11-15, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 210, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЕМІТ ЛТД” (69061, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 5, код ЄДРПОУ 43413078) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ПЕРВАЯ КРЕПЕЖНАЯ КОМПАНІЯ” (69063, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 14, код ЄДРПОУ 41519064) - 5 417 (п'ять тисяч чотириста сімнадцять) грн. 41 коп. основного боргу, 1 083 (одну тисячу вісімдесят три) грн. 48 коп. штрафу, 331 (триста тридцять одну) грн.12 коп. пені, 157 (сто п'ятдесят сім) грн. 68 коп. 3 % річних та 2 148 (дві тисячі сто сорок вісім) грн. 70 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
З огляду на розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи судом підписано рішення без його проголошення.
Повне рішення складено 29.12.21.
Суддя В.Л. Корсун