вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
20.12.2021м. ДніпроСправа № 904/7360/21
за позовом Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод"АВІАКОН", м. Конотоп, Сумська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛОКВОРК", м. Дніпро
про стягнення заборгованості та зобов'язання виконати зобов'язання в натурі
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛОКВОРК", м. Дніпро
до Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН", м. Конотоп, Сумська область
про стягнення заборгованості у розмірі 86 177,21 грн
Суддя Золотарьова Я.С.
Секретар судового засідання Бєльченко М.В.
Представники:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Рибець В.М. ордер адвокат
від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Сухомлин О.В. ордер адвокат
Державне підприємство "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛОКВОРК" та просить суд:
- стягнути з відповідача штрафні санкції у сумі 36 134,68 грн за порушення зобов'язання з поставки за договором № 735-18 від 03.08.2018;
- зобов'язати відповідача виконати умови договору № 735-18 від 03.08.2018 в натурі, а саме: поставити позивачу 2-а кільця підшипника внутрішнього 8-1910-042 (1 категорія) на суму 19 958,40 грн, передбачених Додатком 1 до Договору № 735-18 від 03.08.2018;
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відповідач 31.08.2021 подав відзив на позовну заяву та заяву про зменшення розміру штрафних санкцій.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛОКВОРК" звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти за порушення зобов'язання за Договором № 735-18 від 03.08.2018 у розмірі 86 177,21 грн, з яких: 8 873,40 грн - 3 % річних, 39 223,26 грн - інфляційні втрати, 38 080,55 грн - пеня.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2021 прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2021 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.09.2021.
Позивач (за первісним позовом) 13.09.2021 подав до суду відповідь на відзив.
Відповідач (за первісним позовом) 16.09.2021 подав до суду заперечення на відповідь на відзив.
Відповідач (за зустрічним позовом) 21.09.2021 подав до суду відзив на зустрічний позов.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2021 відкладено підготовче засідання на 12.10.2021.
Протокольною ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 10.11.2021.
Позивач (за первісним позовом) 09.11.2021 подав до суду заяву про відмову від позову в частині.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області заяву Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" про відмову від позову в частині задоволено. Закрито провадження у справі в частині зобов'язання відповідача виконати умови договору № 735-18 від 03.08.2018 в натурі. Закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 30.11.2021.
У судовому засіданні 30.11.2021 розпочато розгляд справи по суті: заслухано виступи позивача та відповідача (за первісним та зустрічним позовами), встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи.
Протокольною ухвалю від 30.11.2021 оголошено перерву на 20.12.2021.
У судовому засіданні 20.12.2021 продовжено розгляд справи по суті. Під час судових дебатів позивач (за первісним позовом) просив первісний позов задовольнити повністю, з підстав, викладених у заявах по суті, а зустрічний позов просив залишити без задоволення. Позивач (за зустрічним позовом) просив зустрічний позов задовольнити повністю, з підстав, викладених у заявах по суті, а первісний позов просив залишити без задоволення.
У судовому засіданні 20.12.2021 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.
Узагальнена позиція позивача (за первісним позовом)
Позивач (за первісним позовом) вказує на неналежне виконання відповідачем договору № 735-18 від 23.08.2018 щодо своєчасної поставки товару.
Позивачем (за первісним позовом) за неналежне виконання відповідачем (за первісним позовом) договору нараховано штраф у розмірі 31 933,44 грн та пеню у розмірі 4 201,24 грн.
Позивач (за первісним позовом) ґрунтує свої вимоги на статтях 526, 530, 532, 549, 610, 611, 670 Цивільного кодексу України.
Узагальнена позиція відповідача (за первісним позовом)
Відповідач (за первісним позовом) заперечує проти позову та зазначає, що договором не передбачено нарахування пені, тому у цій частині слід відмовити.
Клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій обґрунтовано тим, що відповідачем (за зустрічним позовом) було допущено прострочення лише на 10 днів, однак позивачем (за первісним позовом) було порушено зобов'язання по оплати постачленого товару майже на 2 роки.
Узагальнена позиція позивача (за зустрічним позовом), викладена у зустрічному позові
Позивач (за зустрічним позовом) вказує на неналежне виконання відповідачем договору № 735-18 від 23.08.2018 щодо своєчасної оплати за поставлений товар.
Позивачем (за зустрічним позовом) за неналежне виконання відповідачем (за зустрічним позовом) договору нараховано пеню у розмірі 38 080,55 грн, 3% річних у розмірі 8 873,40 грн, інфляційні втрати у розмірі 39 223,26 грн.
Позивач (за зустрічним позовом) ґрунтує свої вимоги на статтях 525, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України.
Узагальнена позиція відповідача (за зустрічним позовом), викладена у відзиві на зустрічний позов
Відповідач (за зустрічним позовом) зазначає, що не міг здійснити оплату поставленого товару вчасно, у зв'язку із тим, що позивачем (за зустрічним позовом) не було надано відомості з номером рахунку, які були отримані відповідачем (за зустрічним позовом) лише 16.06.2021.
Крім того під час розгляду справи по суті, відповідач (за зустрічним позовом) просив зменшити розмір штрафних санкцій, вказуючи на тяжке фінансове становище підприємства.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Рішенням господарського суду Сумської області від 14.12.2020 по справі № 920/625/20 встановлено таке:
« 03.08.2018 між сторонами укладено договір поставки № 735-18, за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти та оплатити продукцію, вказану у додатку № 1 до договору, на умовах передбачених договором.
Кількість, номенклатура продукції вказується в додатку 1, що є невід'ємною частиною договору (п. 2.1. договору).
Згідно з п. 3.1. договору, поставка продукції здійснюється на умовах поставки DDP - м. Конотоп склад «Нова Пошта», відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року.
Строки поставки продукції складають 30 календарних днів з моменту набуття чинності цим договором. Позивач має право здійснити поставку продукції в інші строки винятково на підставі попередньої згоди відповідача в письмовій формі (п. 3.2. договору).
Загальна вартість договору на момент його укладення складає 399168 грн. 00 коп. з ПДВ (п. 4.1. договору, додаток № 1 до договору)
Відповідно до п. 5.2 договору, оплата здійснюється наступним чином: 100% від вартості продукції протягом 10 робочих днів з дати поставки продукції та проходження нею вхідного контролю.
Згідно з додатком № 1 до договору, позивач зобов'язався поставити відповідачу продукцію загальною вартістю 399168 грн. 00 коп., в тому числі кільце підшипника зовнішнє 8-1910-041 у кількості 20 шт., кільце підшипника внутрішнє 8-1910-042 у кількості 20 шт. (Ціна за 1 шт. з ПДВ - 9979 грн. 20 коп.).
Таким чином, судом встановлено, що з урахуванням поставленого позивачем товару за видатковими накладними № К-1009 від 10.09.2018, № К-0210 від 02.10.2018, повернутого відповідачем позивачу товару за накладними № 79 від 18.12.2019, № 121 від 20.02.2019, № 458 від 22.07.2019, № 561 від 17.09.2019, № 602 від 08.10.2019 та товару поставленого на заміну повернутого згідно з видатковими накладними від 18.12.2018, 25.04.2019, позивачем передано відповідачу 38 одиниць товару на загальну суму 379 209 грн. 60 коп.
Товар на суму 189 604 грн. 80 коп. був прийнятий відповідачем та з урахуванням умов п. 5.2., п. 6.1. договору та п.п. 6, 10 Інструкції, суд вважає, що строк оплати товару на суму 189 604 грн. 80 коп. закінчився 18.10.2018 (20 днів для приймання продукції за якістю + 10 робочих днів).
Товар на суму 9979 грн 20 коп. за видатковою накладною № К-0210 від 02.10.2018 позивач поставив відповідачу 04.10.2018. Вказаний товар прийнятий відповідачем і, з урахуванням умов п. 5.2., п. 6.1. договору та п.п. 6,10 Інструкції, останній зобов'язаний був оплатити товар у строк до 07.11.2018 (20 днів для приймання продукції за якістю + 10 робочих днів).
За видатковою накладною № К-18121 від 18.12.2018 позивач поставив відповідачу 21.12.2018 кільця підшипника зовнішні у кількості 11 штук та кільця підшипника внутрішні у кількості 9 штук на загальну суму 199584 грн. 00 коп.
Разом з цим, товар, поставлений за вказаною накладною, був частково повернутий відповідачем позивачу та прийнятий останнім на суму 69 854 грн. 40 коп. (7 одиниць товару), тому суд не вбачає підстав для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат на цю суму, за несвоєчасну оплату товару за видатковою накладною № К-18121 від 18.12.2018.
Товар на суму 129729 грн. 60 коп. був прийнятий відповідачем та з урахуванням умов п. 5.2., п. 6.1. договору та п.п. 6, 10 Інструкції, суд вважає, що строк оплати товару на суму 129729 грн. 60 коп. закінчився 24.01.2019 (20 днів для приймання продукції за якістю + 10 робочих днів).
Згідно з видатковою накладною № РН-25042 від 25.04.2019 позивач поставив відповідачу 02.05.2019 кільця підшипника зовнішні у кількості 5 штук на загальну суму 49896 грн. 00 коп. Вказаний товар прийнятий відповідачем і, з урахуванням умов п. 5.2., п. 6.1. договору та п. 6 Інструкції, останній зобов'язаний був оплатити товар у строк до 05.06.2019.».
Рішенням господарського суду Сумської області від 14.12.2020 по справі № 920/625/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства Конотопський авіаремонтний завод АВІАКОН на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КЛОКВОРК - 379 209 грн 60 коп. заборгованості за поставлену продукцію, 19 604 грн 23 коп. 3% річних, 21 289 грн. 86 коп. інфляційних втрат, 89 353 грн 47 коп. пені, 8 982 грн 16 коп. витрат по сплаті судового збору. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 по справі № 920/625/20 апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "КЛОКВОРК" та державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН» на рішення Господарського суду Сумської області від 14.12.2020 у справі №920/625/20 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Сумської області від 14.12.2020 у справі №920/625/20 залишено без змін.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процессуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи наведене, не підлягають доказуванню у цій справі обставини, встановлені рішенням Господарського суду Сумської області від 14.12.2020 у справі №920/625/20.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини поставки товару
Щодо суми пені та штрафу за первісним позовом
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 стаття 232 Господарського кодексу України).
Позивачем (за первісним позовом) на підставі статті 231 Господарського кодексу України нараховано відповідачу (за первісним позовом) пеню у розмірі 4 201,24 грн за період з 03.09.2018 по 03.10.2018.
Стаття 231 Господарського кодексу України регулює розмір штрафних санкцій таким чином: законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.
Штрафні санкції встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов'язань, визначається відповідним суб'єктом господарювання - господарською організацією.
З аналізу положень статті 231 Господарського кодексу України вбачається, що нею передбачено можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов'язань штрафних санкцій, що мають імперативний характер (тобто, їх розмір не може бути змінений за згодою сторін та не залежить від їх волевиявлення), а також можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов'язань штрафних санкцій, розмір яких може бути змінений сторонами за умовами договору.
Водночас, відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Також за статтями 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини, передбачено, зокрема, частиною першою статті 1 Закону України Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій, частинами чотирнадцятою-шістнадцятою статті 14 Закону України Про державний матеріальний резерв, частиною другою статті 36 Закону України Про телекомунікації.
За змістом наведених вище положень законодавства, розмір пені за порушення грошових зобов'язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
Схожа за змістом правова позиція щодо застосування норм статті 231 Господарського кодексу України викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18.
Так, в спірному договорі сторонами не обумовлено розмір та базу нарахування штрафних санкцій у разі несвоєчасної поставки товару.
Враховуючи викладене, у суду відсутні правові підстави для стягнення пені.
Також, у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивачем останньому нараховано штраф у розмірі 31 933,44 грн.
Згідно пункту 7.3 договору, у випадку порушення строків або обсягів поставок продукції, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 8% від вартості не поставленої в строк продукції за кожен факт порушення.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок щодо нарахування штрафу у розмірі 31 933,44 грн., доходить висновку, що він є арифметично вірним.
Щодо зменшення розміру штрафних санкцій за первісним позовом
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту наведених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд повинен об'єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема із розміром збитків кредитора, а також чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно спонукання боржника до належного виконання зобов'язання і захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Суд наголошує, що вказане питання вирішується з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відтак, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.
Враховуючи, що відповідач (за первісним позовом) порушив строки поставки товару на незначний строк, водночас позивач протягом тривалого часу не виконував своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, а також зважаючи на те, що позивачем не надано доказів настання реальних збитків у зв'язку з простроченням відповідача, суд дійшов висновку про можливість застосування приписів статті 233 Господарського кодексу України, статті 551 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин та вважає за можливе зменшити суму штрафних санкцій, яка підлягає стягненню з відповідача на 50% та стягнути з відповідача штраф у розмірі 15 966,72 грн.
Щодо суми пені за зустрічним позовом
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем (за зустрічним позовом) зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивачем (за зустрічним позовом) останньому нараховано пеню у розмірі 38 080,55 грн за період з 12.09.2020 по 23.06.2021.
Згідно з пункту 7.2. договору, у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати продукції, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості.
Суд, перевіривши наданий позивачем (за зустрічним позовом) розрахунок, зазначає, що він є невірним та містить арифметичні помилки.
Здійснивши перерахунок, судом встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача (за зустрічним позовом) становить 36 646,82 грн.
Відповідачем (за зустрічним позовом) у судовому засіданні усно заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача (за зустрічним позовом) про зменшення штрафних санкцій, оскільки останнім не надано жодних доказів в підтвердження обставин, на які він посилався. Крім того, тяжке фінансове становище само по собі не є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій. Судом враховано, що відповідач (за зустрічним позовом) протягом тривалого часу не сплачував існуючу перед позивачем (за зустрічним позовом) заборгованість.
Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат за зустрічним позовом
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач (за зустрічним позовом) заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 8 873,40 грн за період з 12.09.2020 по 23.06.2021 та інфляційних втрат у розмірі 39 223,26 грн за період вересень 2020 - червень 2021.
Суд, перевіривши наданий позивачем (за зустрічним позовом) розрахунок, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача (за зустрічним позовом) щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 8 873,40 грн та інфляційних втрат у розмірі 39 223,26 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому судовий збір за первісним позовом у розмірі 2 568,65 грн слід покласти на відповідача (за первісним позовом). Судовий збір за зустрічним позовом у розмірі 2 232,23 грн слід покласти на відповідача (за зустрічним позовом).
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛОКВОРК" про зменшення розміру штрафних санкцій задовольнити.
Первісний позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛОКВОРК" (49000, м. Дніпро, вул. Жуковського, 1; ідентифікаційний код 38114713) на користь Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" (41601, м. Конотоп, Сумська область, вул. Рябошапка, 25; ідентифікаційний код 12602750) штраф у розмірі 15 966,72 грн та судовий збір у розмірі 2 568,65 грн.
В іншій частині первісного позову відмовити.
Клопотання Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" про зменшення розміру штрафних санкцій залишити без задоволення.
Зустрічний позові задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" (41601, м. Конотоп, Сумська область, вул. Рябошапка, 25; ідентифікаційний код 12602750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛОКВОРК" (49000, м. Дніпро, вул. Жуковського, 1; ідентифікаційний код 38114713) пеню у розмірі 36 646,82 грн, 3% річних у розмірі 8 873,40 грн, інфляційні втрати у розмірі 39 223,26 грн та судовий збір у розмірі 2 232,23 грн.
В іншій частині зустрічного позову відмовити.
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу на 12.01.2022 о 11:10 год, яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) № 1-304 за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.
У порядку частини 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України провести зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами, стягнувши різницю на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛОКВОРК" (49000, м. Дніпро, вул. Жуковського, 1; ідентифікаційний код 38114713), а саме після проведення зустрічного зарахування грошових сум та судових витрат:
Стягнути з Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" (41601, м. Конотоп, Сумська область, вул. Рябошапка, 25; ідентифікаційний код 12602750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛОКВОРК" (49000, м. Дніпро, вул. Жуковського, 1; ідентифікаційний код 38114713) грошову суму у розмірі 68 440,34 грн.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, строк для подання доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат - протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 30.12.2021
Суддя Я.С. Золотарьова