30.12.2021 року м.Дніпро Справа № 904/6133/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Березкіна О.В.(доповідача),
судді: Антонік С.Г., Іванов О.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021 у справі № 904/6133/21 (суддя Мельниченко І.Ф.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", м. Київ
про стягнення заборгованості у сумі 24 991,65 грн.
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель" звернувся до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" із позовом про стягнення 24 050,40 грн. - страхового відшкодування, 312, 65 грн. - інфляції грошових коштів, 104,77 грн. - річних, 523,83 грн. - пені.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021 року у справі №904/6133/21 позов задоволено частково.
Суд стягнув з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель" 22 550,40 грн. - страхового відшкодування, 98,23 грн. - 3% річних, 293,16 грн. - інфляції грошових коштів, 491,17 грн. - пені, 2 128,42 грн.- судового збору.
В решті позовних вимог суд відмовив.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021 у справі № 904/6133/21 скасувати та ухвалити нове рішення яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що суд не з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права.
Зокрема, апелянт вважає, що судом прийнято заявлену позивачем суму страхового відшкодування без відповідних підтверджень кваліфікації оцінювача та зроблену без використання будь-якого оціночного методу, що існує на сьогодні в Україні.
Апелянт вважає, що за відсутності встановленого судом факту винуватості у ДТП ОСОБА_1 , відсутні підстави для стягнення страхового відшкодування з відповідача, а тому, не обґрунтовані і вимоги про стягнення штрафних санкцій, пов'язаних з його невиплатою.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021 року у справі № 904/6133/21 та відмови у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2021 року у складі колегії суддів: головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач), суддів Антоніка С.Г., Іванова О.Г. відкрито апеляційне провадження у справі № 904/6133/21. Вирішено розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.01.2021 у м. Дніпро на вул. Половицька сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого ТЗ марки “DAEWOO LANOS”, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та ТЗ марки “HYUNDAI TUCSON”, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб “HYUNDAI TUCSON”, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель".
Звертаючись до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" із позовом про стягнення 24 050,40 грн. - страхового відшкодування, 312, 65 грн. - інфляції грошових коштів, 104,77 грн. - річних, 523,83 грн. - пені, позивач - Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель", м. Дніпро посилався на заподіяння збитків пошкодженням автомобіля "HYUNDAI TUCSON" (реєстраційний № НОМЕР_3 ) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 16.01.2021 з вини водія ОСОБА_1 , відповідальність якого була застрахована відповідачем.
Задовольняючи позовні вимоги частково, господарський суд першої інстанції виходив з того, що за фактом дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої страхувальником, а саме винуватцем-водієм ОСОБА_1 було завдано пошкоджень автомобілю “HYUNDAI TUCSON”, реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування у межах страхової суми (ліміту відповідальності) витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом зазначеного транспортного засобу з урахуванням його зносу.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
У Законі України "Про страхування" встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п.9 ч.1 ст.7).
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За змістом Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно полісу серії АТ/00007218 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" застрахована відповідальність водія транспортного засобу “LAEWOO LANOS”, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
Згідно з цим полісом визначені ліміт за шкоду майну - 130 000,00 грн. та франшиза - 1 500,00 грн.
16.01.2021 у м. Дніпро на вул. Половицька сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого ТЗ марки “LAEWOO LANOS”, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та ТЗ марки “HYUNDAI TUCSON”, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.04.2021 року провадження у справі № 203/352/21 відносно водія ТЗ марки “HYUNDAI TUCSON”, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення ( а.с. 50)
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
В силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.
Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вбачається з матеріалів справи, у порядку адміністративного судочинства розглядалась справа щодо водія ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, а відносно водія ТЗ марки “LAEWOO LANOS”, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 не вирішувалось питання щодо притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності за порушення ПДР, які спричинили пошкодження автомобіля.
Проте, не притягнення водія до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення його від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в дорожньо-транспортній пригоді може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами.
У пунктах 61 та 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц зроблено висновок, що для отримання страхової виплати за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого.
Як вбачається з матеріалів справи,вони не містять ані протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ТЗ марки “LAEWOO LANOS”, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ані схеми ДТП, ані фото ДТП.
Надане позивачем повідомлення страхової компанії про ДТП не надають можливість встановити винного у скоєнні ДТП та вказане повідомлення не підтверджує те, що винною особою у вказаній дорожньо-транспортній пригоді є водій автомобіля марки “LAEWOO LANOS”, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
Долучений до матеріалів позовної заяви акт огляду транспортного засобу автомобіля марки “HYUNDAI TUCSON”, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не дозволяє встановити механізм дорожньо-транспортної пригоди; не дозволяє визначити характер ушкоджень, які могли бути отримані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та встановити чи були ці ушкодження наслідком саме цієї ДТП.
З постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.04.2021 року у справі № 203/352/21 вбачається, що дана справа була порушена відносно водія транспортного засобу автомобіля марки “HYUNDAI TUCSON”, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 , а не відносно водія автомобіля марки “LAEWOO LANOS”, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
Зі змісту даної постанови також не вбачається, що суд вирішував питання щодо наявності вини водія ОСОБА_1 , чи наявність в його діях порушення Правил дорожнього руху.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини водія транспортного засобу “LAEWOO LANOS”, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 у ДТП, що відповідно виключає обов'язок відповідача відшкодувати на користь позивача суми страхового відшкодування у визначеному ним розмірі.
Таким чином, оскільки, розглядаючи справу суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, дав неналежну правову оцінку доказам, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель".
Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" - задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021 у справі №904/6133/21 - скасувати.
У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель" про стягнення заборгованості у сумі 24 991,65 грн. - відмовити.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя О.Г.Іванов
Суддя С.Г.Антонік