29.12.2021 року м.Дніпро Справа № 904/4824/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Березкіна О.В.(доповідача),
судді: Антонік С.Г., Дармін М.О.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехснаб"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2021 року (суддя Ліпинський О.В.)
у справі № 904/4824/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехснаб", смт.Слобожанське
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградське пуско-налагоджувальне підприємство", м. Павлоград
про стягнення 206 182, 70 грн.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Промтехснаб” звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю “Палоградське пуско-налагоджувальне підприємство” із позовом про стягнення з Відповідача сплачену за договором від 23.06.2020 року № 200623-У суму податку на додану вартість у розмірі 206 182, 70 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2021 року у справі №904/4824/21 в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехснаб" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2021 року у справі №904/4824/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.
Зокрема, апелянт вважає, що оскільки постачання вугілля кам'яного відноситься до операцій, що звільнені від оподаткування ПДВ, відповідач не надав доказів використання податкової пільги на оподаткування ПДВ, то він повинен повернути позивачу сплачену ним суму податку на додану вартість за договором від 23 червня 2020 року, яка була безпідставно включена до вартості товару.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2021 року у справі №904/4824/21 та задоволення позовних вимог.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),суддів Антоніка С.Г., Дарміна М.О. від 25.10.2021 року відкрито апеляційне провадження у справі № 904/4824/21. Вирішено розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
02.11.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Павлоградське пуско-налагоджувальне підприємство" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2021 року у справі №904/4824/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.06.2020 року між Відповідачем, як постачальником, та Позивачем, як покупцем, укладено договір постачання № 2000623-У, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію, надалі “Вугілля”, за марочним складом, ціною та в кількості, наведених у відповідних Специфікаціях до цього Договору.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що ціна вугілля встановлюється на базисних умовах постачання, передбачених цим Договором, та є договірною ціною не вище ринкової і зазначається Сторонами у відповідних Специфікаціях до цього Договору.
Матеріали справи підтверджено, що сторонами було узгоджено Специфікацію (Додаток № 1 до договору) на поставку вугілля кам'яного марки ДГКОМ (13-100) в кількості 304,25 тон за ціною 2 300,00 грн. з ПДВ, загальна сума поставки 621 000,00 грн. у тому числі 103 500,00 грн. ПДВ, а також, Специфікацію (додатком № 2 до договору) на поставку вугілля кам'яного ДГ 13-100 в кількості 200 тон за ціною 2 800,00 грн. з ПДВ, загальна сума поставки 560 000,00 грн. у тому числі 93 333,33 грн. ПДВ.
За видатковими накладними № РН-0000005 від 02.07.2020 року № РН-0000004 від 03.07.2020 року, № РН-0000006 від 05.07.2020 року № РН-0000007 від 06.07.2020 року № РН-0000008 від 10.07.2020 року, № РН-0000010 від 28.09.2020 року, Відповідач здійснив поставку на користь Позивача вугілля кам'яного марки ДГКОМ (13-100) на загальну суму 1 236 096,21 грн., у тому числі 206 182,70 грн. ПДВ.
Як свідчать матеріали справи, за результатами постачання товару Відповідачем виписано та зареєстровано податкові накладні на суму ПДВ 206 182,70 грн. на користь Позивача, а також зареєстровано податкове зобов'язання з ПДВ на відповідну суму.
Згідно наданих у справу копій платіжних доручень, Позивачем здійснено оплату за договором на користь Відповідача в сумі 1 246 614,21 грн. у тому числі 207 438,69 грн. ПДВ.
Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю “Палоградське пуско-налагоджувальне підприємство” із позовом про стягнення суми податку на додану вартість у розмірі 206 182, 70 грн., сплачену за договором від 23.06.2020 року № 200623-У, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Промтехснаб” посилався на безпідставне включення відповідачем до ціни товару сум ПДВ, оскільки операції з поставки товару, що був предметом даного договору, станом на дату його укладення та виконання були звільненні від оподаткування ПДВ.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги, що є предметом розгляду в межах даного спору, фактично зводяться до зобов'язання відповідача повернути на користь позивача суму ПДВ, яка є складовою частиною ціни договору та вартості поставленого товару, а задоволення даного позову призведе до зміни такої істотної умови договору, як ціна, після його повного виконання, що суперечить приписам ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України.
Також суд зазначив, що спірна сума грошових коштів одержана Відповідачем на виконання умов договору постачання у складі погодженої сторонами ціни договору та вартості поставленого товару, а тому відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї норми застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України , ПДВ - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Порядок обчислення та сплати ПДВ регламентується розділом V ПК України.
Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПК України.
Пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, в редакції, яка була чинна на дату укладення та виконання сторонами умов договору постачання № 200623-У, встановлено, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.
За кодом 2701 Митного тарифу України, значиться вугiлля кам'яне, антрацит; брикети, котуни та аналогiчнi види твердого палива, одержані з кам'яного вугiлля, а предметом договору- постачання вугілля.
Враховуючи наведені норми права, умови договору та обставини даної справи, колегія суддів доходить висновку, що оскільки п. 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, то включення до ціни товару за договором податку на додану вартість було безпідставним.
Верховним Судом у постанові від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20 зазначено, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.
Відтак, відповідач, як одна із сторін зобов'язання, набув зазначені кошти за рахунок іншої сторони (позивача) не в порядку виконання договірного зобов'язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов'язального права, а поза підставами, передбаченими договором поставки, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, тобто на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
З огляду на вищезазначене, господарський суд першої інстанції безпідставно послався на те, що спірна сума грошових коштів одержана Відповідачем на виконання умов договору постачання у складі погодженої сторонами ціни договору та вартості поставленого товару.
Відповідач не надав доказів того, що він отриману від покупця суму ПДВ сплатив до бюджету, так як товар звільнено від оподаткування ПДВ, тому колегія суддів дійшла висновку, що неповернення відповідачем позивачеві суми, перерахованої поза межами договірних платежів (суми ПДВ, яка є складовою договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів), має наслідком збагачення відповідача на суму 206 182,70 грн., тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом.
У зв'язку з викладеним, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 206 182,70 грн. безпідставно набутих грошових коштів підлягають задоволенню.
При цьому, висновки суду першої інстанції про те, що сума ПДВ є складовою частиною ціни товару, яка погоджена сторонами і не може змінюватись після вконання договору, є безпідставними, оскільки податкові пільги, визначені статтею 197 розділу V Кодексу та окремими пунктами підрозділу 2 розділу XX Кодексу, надаються не окремим платникам податків, а застосовуються при здійсненні операцій з постачання тих чи інших товарів чи надання тих чи інших послуг. Тому платники ПДВ не мають права ні відмовитися, ні зупинити використання режиму звільнення від оподаткування на один чи декілька звітних періодів, якщо дію пільги прямо не зупинено чи не обмежено відповідними нормами Кодексу.
Дане правило повною мірою застосовує і до пільги оподаткування, яка передбачена пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.
Ця вимога законодавства застосовується незалежно від того чи містять договори та первинні документи, складені на постачання таких товарів, положення щодо необхідності нарахування ПДВ чи ні, а також незалежно від дати виконання таких договорів.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на відповідача-Товариство з обмеженою відповідальністю “Палоградське пуско-налагоджувальне підприємство”.
Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехснаб" - задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2021 у справі №904/4824/21 - скасувати.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехснаб" - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Палоградське пуско-налагоджувальне підприємство”( 51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Харківська, будинок,7, Код ЄДРПОУ 34052161) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехснаб" ( 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище міського типу Слобожанське, вулиця Василя Сухомлинського, будинок 42, Код ЄДРПОУ 24604694) 206 182, 70 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 8044,11грн.
Відповідно до ст. 327 ГПК України видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 30.12.2021.
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя М.О.Дармін
Суддя С.Г.Антонік