ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
про відмову у відкритті апеляційного провадження
30 грудня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/3423/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Лавриненко Л.В., Мишкіна М.А.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.10.2021
по справі №916/3423/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЗАХИСТ"
до Приватного підприємства "ВЕРЕСЕНЬ"
про стягнення 3 984 415,52 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.10.2021 по справі №916/3423/19 скаргу Приватного підприємства "ВЕРЕСЕНЬ" на дії приватного виконавця задоволено частково, визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. від 27.09.2021 р. у виконавчому провадженні № 64227547 про залучення спеціаліста Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ БЕЗПЕКИ "ЦЕНТР-97" для забезпечення охорони при проведенні виконавчих дій по збору врожаю за адресою Одеська обл., с. Мар'янівка, у задоволенні решти скарги відмовлено.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича на вищевказану ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.10.2021.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 апеляційну скаргу залишено без руху. Визначено Приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Притуляку Валерію Миколайовичу усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі, докази надсилання апеляційної скарги учасникам справи та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 18.10.2021 по справі №916/3423/19 із наведенням поважних підстав для його поновлення, протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Судом апеляційної інстанції отримано клопотання Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича до якого додано докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі, докази надсилання апеляційної скарги учасникам справи.
Щодо заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник лише просить врахувати лист ФОП Іваненко Д.М. від 23.12.2021 щодо стану доставки пакету №4236445.
Судова колегія зауважує, що жодних інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 18.10.2021 апелянтом не наведено.
З приводу даної заяви колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Згідно з ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Колегія суддів відзначає, що з правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.
Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Крім того, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".
Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яке передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. п. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Суд постановив, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява N 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» (Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії) ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції 18.10.2021. Повний текст складено та підписано 23.10.2021.
Отже, з урахуванням дати складання повного тексту оскаржуваної ухвали, останнім днем строку подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.10.2021 є 02.11.2021.
Втім, апеляційна скарга Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича надійшла до суду апеляційної інстанції 01.12.2021.
На підтвердження направлення апеляційної скарги на адресу суду 02.11.2021, апелянтом надано накладну кур'єрської служби доставки “Кур'єрсько-поштовий сервіс” №4236445.
До клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, яке надано на виконання вимог ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021, апелянтом надано лист ФОП Іваненко Д.М. від 23.12.2021.
За змістом даного листа, ФОП Іваненко Д.М. повідомляє, що офіційно здійснює поштово-кур'єрську діяльність, про що є відповідна інформація на сайті Міністерства юстиції України. Також ФОП Іваненко Д.М. є оператором поштово-кур'єрського зв'язку, зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв'язку національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформації.
Посилаючись на положення Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 ФОП Іваненко Д.М. зазначає, що вона отримує фінансову підтримку держави у наданні універсальних послуг поштового зв'язку. Також, ФОП Іваненко Д.М. зазначає, що пересилає не листи та бандеролі, а (у даному випадку) пакет документів згідно опису. Таким чином, надана послуга не належить до універсальних послуг, а тому ФОП Іваненко Д.М. самостійно встановлює строки доставки відправлень.
ФОП Іваненко Д.М. у листі також зазначає, що пакет №4236445 від 02.11.2021 доставлено отримувачу 01.12.2021, причиною затримки у строках доставки стали протикарантинні заходи, встановлені Постановою КМУ №1236 від 09.12.2020.
Скаржник просить суд апеляційної інстанції врахувати даний лист та відповідно вважає, що обставини наведені у даному листі є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 18.10.2021.
Однак, колегія суддів вважає, що обставини наведені у листі ФОП Іваненко Д.М. від 23.12.2021, на які посилається апелянт, не є доведеними, не можуть вважатись поважними та такими, що не залежали від скаржника та відповідно не є підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, з огляду на таке.
Статтею 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 ГПК України).
Діяльність кур'єрських служб з надання послуг доставки поштових відправлень регулюється Законом України "Про поштовий зв'язок" та здійснюється у відповідності з положеннями Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (далі - Правила).
Статтею 1 Закону України "Про поштовий зв'язок" визначено, що поштовий зв'язок це приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій.
У відповідності до ст. 13 Закону України "Про поштовий зв'язок" оператори надають користувачам послуги поштового зв'язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості. У договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Пунктом 1 Правил визначено, що просте поштове відправлення це поштове відправлення, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється/вручається без розписки; реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку; рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.
Розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 передбачено, що надання послуг поштового зв'язку (кур'єрська доставка поштових відправлень), окрім іншого, повинно підтверджуватись розрахунковим документом (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту.
Отже, надання накладної служби кур'єрської доставки без відповідного розрахункового документа не може вважатися належним доказом подання апеляційної скарги у день, зазначений на відповідній накладній.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 21.12.2019 по справі №910/6447/18.
Однак, апелянтом не надано відповідного розрахункового документа (касового чеку, розрахункової квитанції тощо), який би свідчив про надання послуг поштового зв'язку, зокрема із пересилання поштового відправлення в якому знаходилась апеляційна скарга до Південно-західного апеляційного господарського суду саме 02.11.2021.
При цьому, колегія суддів зазначає, що про обставини ненадання відповідного розрахункового документа було зазначено й в ухвалі Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 про залишення апеляційної скарги без руху.
Не містить посилання на наявність такого розрахункового документа (касового чеку, розрахункової квитанції тощо) й лист ФОП Іваненко Д.М. від 23.12.2021, на який посилається апелянт, як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Також, у відповідності до п. 8 Правил оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. До внутрішніх поштових відправлень належать: поштові картки - прості, рекомендовані; листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю; бандеролі - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю; відправлення для сліпих - прості, рекомендовані; посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю; прямі контейнери - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
Відповідно до строків, встановлених Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України №173/24950 від 28.01.2014 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства інфраструктури України №449 від 19.09.2014), нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
У відповідності до наданої апелянтом накладної кур'єрської служби доставки “Кур'єрсько-поштовий сервіс” №4236445 відправлення було передано до відправлення у м. Одесі, вул. Гоголя, 19 - 02.11.2021 та було спрямовано на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою м. Одеса, проспект Шевченка, 29.
Відтак, у відповідності до вищевказаних нормативів, поштове відправлення, яке було прийнято кур'єрською службою доставки у м. Одесі 02.11.2021, мало б бути доставлено на адресу суду, який також знаходиться у м. Одесі - 04.11.2021.
Однак, як свідчать наявні матеріали справи, апеляційна скарга надійшла до Південно-західного апеляційного господарського суду лише 01.12.2021, тобто через 29 днів після її направлення.
Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання ФОП Іваненко Д.М. у листі від 23.12.2021 на запровадження протиепідеміологічних заходів згідно з постановою КМУ від 09.12.2020 №1236, оскільки такі обмеження було встановлено на період з 08.01.2021 по 25.01.2021 та пп.4, п. 3 даної постанови визначено, що заборонено приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім, діяльності операторів поштового зв'язку.
Окрім того, ані апелянтом, ані ФОП Іваненко Д.М. у листі від 23.12.2021 не надано жодних обґрунтованих та розумних пояснень щодо пересилання поштового відправлення (апеляційної скарги) в межах одного міста протягом одного місяця та яким чином на дані обставини вплинули або могли вплинути введені протиепідеміологічні заходи.
Щодо посилання ФОП Іваненко Д.М. у листі від 23.12.2021 на те, що згідно з п. 10 Правил оператор поштового зв'язку самостійно встановлює строки пересилання поштових відправлень, колегія суддів зазначає, що даний пункт Правил визначає, що оператори поштового зв'язку зобов'язані забезпечувати пересилання поштових відправлень, що не належать до універсальних послуг поштового зв'язку, поштових переказів у нормативні строки, встановлені ними самостійно згідно із законодавством.
Відтак, при визначені строків пересилання поштових відправлені оператори поштового зв'язку повинні враховувати вимоги чинного законодавства. При цьому, як вже було вказано вище, нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень затвердженні наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28 листопада 2013 року.
До того ж, у листі ФОП Іваненко Д.М. у листі від 23.12.2021 не вказано, які строки встановлено даним оператором поштового зв'язку для пересилання відповідних поштових відправлень.
Судова колегія також зазначає, що на накладній кур'єрської служби доставки “Кур'єрсько-поштовий сервіс” №4236445 міститься надпис ФОП Іваненко Д.Н. та посилання на веб-сайт courier.aia.ua, на якому вказано контакти даної кур'єрської служби, а саме “Курьерско-Почтовый Сервис ФОП Иваненко Д.Н., г.Харьков б-р Фронтовиков 4”.
У відповідності до даних, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження ФОП Іваненко Д.Н. є Україна, 61065, Харківська обл., місто Харків, бул. Фронтовиків, будинок 4.
При цьому, жодних відомостей про наявність відділень, філій, представництв, тощо даної особи у м. Одесі у реєстрі не зазначено.
Суд також відзначає, що функціонал веб-сайту courier.aia.ua, що вказаний на бланку накладної не дозволяє за номером такої накладеної відстежити, зокрема дату прийняття відправлення до пересилання, її вручення, тощо.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що наведені апелянтом обставини є виключно суб'єктивними та такими, що залежали від волі самого заявника та жодним чином не виправдовують пропуск строку на оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 18.10.2021.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апелянтом було пропущено строк на апеляційне оскарження, а наведені обставини для його поновлення не є обґрунтованими, оскільки можливість вчасного подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.
Зважаючи на приписи статті 74 ГПК України, поважність обставин, які стали причиною пропуску встановленого законом процесуального строку повинна доводити та сторона, яка на такі обставини посилається.
Частиною 4 ст. 261 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, з огляду на вищезазначене судова колегія дійшла висновку про відмову Приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Притуляку Валерію Миколайовичу у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.10.2021 по справі №916/3423/19.
Керуючись ст. ст. 234, 242, 255, 256, 261 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, -
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.10.2021 по справі №916/3423/19.
2. Апеляційну скаргу та додані до неї документи повернути Приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Притуляку Валерію Миколайовичу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Лавриненко Л.В.
Суддя Мишкіна М.А.