79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"22" грудня 2021 р. Справа №914/2530/19
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Желік М.Б.
суддів Орищин Г.В.
Галушко Н.А.
за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» №17/771-2572 від 18.11.2021 (вх. №01-05/3920/21 від 23.11.2021)
та апеляційну скаргу Загребтранс ТОВ б/н від 22.11.2021 (вх. №01-05/3929/21 від 24.11.2021)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.11.2021 (повний текст ухвали складено 11.11.2021, суддя Цікало А.І.)
у справі №914/2530/19
за заявою: Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»
про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансальянс» (вул.Сихівська, буд. 8, кв. 2, м. Львів, 79066; ідентифікаційний код 35227695)
за участю представників:
від ПАТ «Енергомашспецсталь»:
від Загребтранс ТОВ: Чумаков Д.В. - представник
арбітражний керуючий Орлова Т.А. (в режимі відеоконференції)
інші учасники справи: не з'явились
Учасникам процесу роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.11.2021 у справі №914/2530/19 задоволено клопотання арбітражного керуючого Орлової Тетяни Анатоліївни про стягнення з кредиторів пропорційно визнаних кредиторських вимог невиплаченої основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна ТзОВ «Укртрансальянс» у розмірі 159348,12грн. Стягнуто з ПАТ «Енергомашспецсталь» на користь арбітражного керуючого Орлової Тетяни Анатоліївни частину основної грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансальянс» у розмірі 77602 грн. 53 коп. Стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області на користь арбітражного керуючого Орлової Тетяни Анатоліївни частину основної грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансальянс» у розмірі 3027 грн. 62 коп. Стягнуто з Загребтранс ТОВ (Zagrebtrans d.o.o.) на користь арбітражного керуючого Орлової Тетяни Анатоліївни частину основної грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансальянс» у розмірі 78717 грн. 97 коп.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь» звернулося до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.11.2020 та постановити нове рішення, яким у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Орлової Т.А. про стягнення з кредиторів пропорційно визнаних кредиторських вимог невиплаченої основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна ТзОВ «Укртрансальянс» у розмірі 159 348,12 грн. відмовити.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2021 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Желіка М.Б., суддів Орищин Г.В., Галушко Н.А.
Також не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.11.2021 у справі №914/2530/19, Загребтранс ТОВ (Zagrebtrans d.o.o.) звернувся до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення та постановити нове рішення, яким у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Орлової Т.А. про стягнення з кредиторів пропорційно визнаних кредиторських вимог невиплаченої основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна ТзОВ «Укртрансальянс» у розмірі 159 348,12 грн. відмовити.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.11.2021 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Желіка М.Б., суддів Орищин Г.В., Галушко Н.А.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Енергомашспецсталь» та за апеляційною скаргою Загребтранс ТОВ , об'єднано в одне апеляційне провадження апеляційні скарги ПАТ «Енергомашспецсталь» та Загребтранс ТОВ на ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.11.2021 у справі №914/2530/19, встановлено учасникам справи строк для подання суду відзивів на апеляційні скарги до 20.12.2021, розгляд справи призначено на 22.12.2021.
13.12.2021 від арбітражного керуючого Орлової Т.А. на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні 22.12.2021 представники апелянтів надали суду пояснення щодо доводів апеляційних скарг, просили ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.11.2021 у справі №914/2530/19 в оскаржених частинах скасувати як передчасну та необґрунтовану.
Арбітражний керуючий Орлова Т.А. проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечила, просила залишити оскаржену ухвалу без змін.
Інші учасники справи про банкрутство явки в судове засідання не забезпечили, правом подання відзиву на апеляційні скарги не скористались, хоча були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, долученими до матеріалів справи.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення апелянтів та арбітражного керуючого, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, з огляду на наступне.
У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/2530/19 за заявою Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансальянс».
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.12.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Укртрансальянс»; введено процедуру розпорядження майном ТзОВ «Укртрансальянс»; розпорядником майна ТзОВ «Укртрансальянс» призначено арбітражного керуючого Орлову Т.А.
Постановою Господарського суду Львівської області від 09.02.2021 ТзОВ «Укртрансальянс» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Мельника Ю.А.
22.06.2021 арбітражний керуючий Орлова Т.А. звернулась до суду із клопотанням про стягнення з кредиторів пропорційно до визнаних кредиторських вимог невиплаченої основної грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна ТзОВ «Укртрансальянс» у розмірі 159 348,12 грн.
Місцевий господарський суд, постановляючи оскаржену ухвалу, дійшов висновку про те, що оплату послуг арбітражного керуючого слід здійснити за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності до суми вимог, що належать кожному кредитору, оскільки здійснити оплату послуг арбітражного керуючого за рахунок наявних у боржника коштів, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) ТзОВ «Укртрансальянс» неможливо через відсутність у боржника активів.
Вимоги апеляційних скарг кредиторів - ПАТ «Енергомашспецсталь» і Загребтранс ТОВ, обґрунтовані тим, що оскаржену ухвалу постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Так, скаржники вказують, що розпорядник майна відповідно до вимог ч.6 ст.30 КУзПБ повинен періодично звітувати перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях останнього, а такий звіт повинен бути схвалений комітетом кредиторів та затверджений судом. Крім того, питання про порядок та джерела сплати на користь розпорядника майна не сплаченої йому основної грошової винагороди повинно вирішуватись судом разом із затвердженням такого звіту. Проте, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, єдиний звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат за весь період розпорядження майном боржника був наданий ОСОБА_1 перед засіданням зборів кредиторів 14.01.2021, вказаний звіт був взятий до уваги зборами кредиторів та не був погоджений.
Також скаржники звертають увагу на те, що під час постановлення судом ухвали від 09.02.2021, якою було затверджено звіт арбітражного керуючого Орлової Т.А. про нарахування та виплату основної грошової винагороди за підсумками процедури розпорядження майном боржника на суму 196 905,12 грн. та сплату грошової винагороди в розмірі 37 557 грн. за рахунок коштів, авансованих ініціюючим кредитором на депозитний рахунок суду, арбітражним керуючим Орловою Т.А. не ставилось питання про порядок та джерела сплати на користь розпорядника майна різниці між нарахованою та сплаченою сумою основної винагороди.
На переконання апелянтів, оскільки питання стягнення з кредиторів на користь Орлової Т.А. на дату затвердження судом першої інстанції звітк розпорядника майна про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат за весь період розпорядження майном не ставилось, таке стягнення не може вважатись процесуальним питанням та підлягає вирішенню судом не на підставі клопотання, а на підставі позовної заяви. Скаржники посилаються на аналогічну правову позицію Західного апеляційного господарського суду, висловлену у постанові від 12.05.2021 у справі №10/243б.
ПАТ «Енергомашспецсталь» наголошує, що ініціюючий кредитор виконав передбачені ч.2 ст.34 КУзПБ зобов'язання по сплаті основної винагороди арбітражному керуючому Орловій Т.А. в повному обсязі, натомість, якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою в результаті господарської діяльності або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі. Рішення щодо створення передбаченого у ч.5 ст.34 КУзПБ фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат в період виконання арбітражним керуючим Орловою Т.А. повноважень розпорядника майна ТзОВ «Укртрансальянс» комітетом кредиторів не приймалось. Іншого порядку, який би надавав право суду стягувати з кредиторів кошти для сплати арбітражному керуючому винагороди або відшкодування понесених ним витрат в разі закінчення внесених заявником авансових коштів, нестворення кредиторами відповідного фонду, відсутності коштів та майна у боржника положення Кодексу України з процедур банкрутства не містять. Апелянт посилається на правову позицію Північно-західного апеляційного господарського суду, викладену у постанові від 25.02.2021 у справі №902/672/16.
Також апелянти зазначають, що обов'язок оплати послуг арбітражного керуючого кредиторами визначений практикою Верховного Суду (постанови від 19.04.2018 у справі №265/26-02/14-13-08, від 30.01.2019 у справі №910/32824/15, від 01.08.2018 у справі №912/1783/16) та пов'язаний із встановленням відсутності інших активів у банкрута, відтак виникає, якщо ліквідатором реалізовано принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, який закріплено у ст.65 КУзПБ. Водночас, як вказують скаржники, в матеріалах справи відсутні докази того, що ліквідатор дослідив можливість притягнення до відповідальності керівників підприємства у зв'язку з доведенням товариства до банкрутства, доказів того, що ліквідатор вжив усіх заходів щодо повернення майна боржника шляхом звернення до суду з позовами в порядку ст.42 КУзПБ, зокрема, триває провадження у справах №914/2603/21, №914/2528/21, №914/2603/21 про стягнення на користь боржника заборгованості на загальну суму 620 800 грн., у провадженні Яворівського ВП ГУНП у Львівській області знаходиться заява ліквідатора про вчинення колишнім директором боржника правопорушення за ознаками, передбаченими ст.191 КК України - привласнення майна боржника на загальну суму 835 770,00 грн., придбаного в АТ «ПКТБ «Електротехмонтаж» 11.04.2018. Окрім того, зі звітів ліквідатора про проведену роботу вбачається, що наразі здійснюються і інші заходи з метою виявлення та повернення від третіх осіб іншого майна боржника (оргтехніки, комп'ютерної техніки тощо).
Таким чином, скаржники вважають, що на дату винесення оскарженої ухвали матеріали справи не містили належних та допустимих доказів того, що у боржника відсутні майно та грошові кошти, за рахунок яких можна було б оплатити грошову винагороду арбітражного керуючого Орлової Т.А.
До моменту формування ліквідаційної маси неможливо встановити факт відсутності у боржника активів, за рахунок реалізації яких можна погасити заборгованість перед розпорядником майна, у зв'язку з цим скаржники вважають передчасним висновок суду першої інстанції про стягнення невиплаченої розпоряднику майна основної винагороди. Скаржники покликаються на аналогічну правову позицію, висловлену Південним апеляційним господарським судом у справі №927/930/20 (постанова від 20.10.2021) та Центральним апеляційним господарським судом у справі №904/709/20 (постанова від 31.08.2021).
Арбітражний керуючий Орлова Т.А. у відзиві на апеляційну скаргу заперечила проти доводів апелянтів, зазначила, що на виконання вимог, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий Орлова Т.А. подала на розгляд комітету кредиторів звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення і відшкодування витрат за період з 23.12.2019 по 04.02.2021 на перші збори комітету кредиторів, які відбулися 14.01.2021. Ухвала Господарського суду Львівської області від 09.02.2021, якою було затверджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого Орлової Т.А. за підсумками процедури розпорядження майном на суму 196 905,12 грн. набула чинності та кредиторами не оскаржувалась, на її виконання арбітражному керуючому Орловій Т.А. було виплачено 37 557,00 грн. за рахунок коштів, авансованих ПАТ «Енергомашспецтсталь» на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області. В подальшому, встановивши факт невиконання кредиторами у добровільному порядку обов'язку щодо оплати послуг арбітражного керуючого, затверджених ухвалою від 09.02.2021, господарський суд правомірно прийняв ухвалу від 09.11.2021 про примусове стягнення з таких кредиторів відповідних грошових сум.
Арбітражний керуючий Орлова Т.А. посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/32824/15 та від 01.08.2018 у справі №912/1783/16, відповідно до якої у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних в результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогам. Також арбітражний керуючий посилається на правову позицію Північно-західного господарського суду у справі №902/672/16, висловлену в постанові від 25.02.2021.
Орлова Т.А. звертає увагу, що норми Кодексу України з процедур банкрутства не ставлять порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого в залежність від майнового стану, правового статусу кредиторів, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство, натомість, визначається джерело для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого, в тому числі і за рахунок коштів кредиторів. З урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства безумовно арбітражний керуючий має право на оплату послуг, наданих в межах цієї справи.
Окрім того, арбітражний керуючий зазначає, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак, не знайшовши майна як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів неплатоспроможного боржника (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30.01.2019 у справі №910/32824/15).
Окремо, Орлова Т.А. зазначає, що не зважаючи на те, що ліквідаційна процедура триває, ліквідатор у справі, арбітражний керуючий Мельник Ю.А. звернувся до суду з клопотанням про стягнення з кредиторів грошової винагороди за період з 09.02.2021 по 30.04.2021, ПАТ «Енергомашспецсталь» та Загребтранс ТОВ не заперечили проти задоволення вказаного клопотання, ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.06.2021 вказане клопотання було задоволене. Разом з цим, кредитори ухиляються від сплати винагороди за виконання арбітражним керуючим Орловою Т.А. обов'язків розпорядника майна у справі.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч.1 ст.30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Відповідно до ч.2 ст.30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Відповідно до ч.2 ст.34 КУзПБ до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень.
Відповідно до ч.5 ст.30 КУзПБ кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Відповідно до ч.6 ст.30 КУзПБ арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 23.12.2019 про відкриття провадження у справі №914/2530/19 про банкрутство ТзОВ «Укртрансальянс» встановлено арбітражному керуючому Орловій Тетяні Анатоліївні грошову винагороду в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень розпорядника майна ТзОВ «Укртрансальянс» за рахунок коштів, авансованих заявником - ПАТ «Енергомашспецсталь» на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області, за рахунок коштів, одержаних боржником у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі згідно з ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства.
14.01.2021 відбулись перші збори кредиторів ТзОВ «Укртрансальянс». Відповідно до протоколу (а/с 29-40, том 6) на зборах кредиторів обрано комітет кредиторів у складі ПАТ «Енергомашспецсталь», Загребтранс ТОВ, Головне управління ДПС у Львівській області.
Відповідно до протоколу №1 засідання комітету кредиторів від 14.01.2021 (а/с 32-40, том 6), комітетом було заслухано звіт розпорядника майна про проведену роботу, а також звіт про нарахування основної винагороди за період з 23.12.2019 по 04.02.2021, та вирішено взяти до уваги звіт арбітражного керуючого, відмовити у погодженні арбітражному керуючому Орловій Т.А. звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування його витрат за період з 23.12.2019 по 04.02.2021 у розмірі 196 905,12 грн.
Окрім того, комітет кредиторів прийняв рішення звернутись до господарського суду із клопотанням про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором ТзОВ «Укртрансальянс» арбітражного керуючого Мельника Ю.А.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.02.2021 затверджено звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Орлової Т.А. за підсумками процедури розпорядження майном ТзОВ «Укртрансальянс» на суму 196905,12 грн. та ухвалено сплатити арбітражному керуючому Орловій Т.А. частину основної грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна ТзОВ «Укртрансальянс» у розмірі 37557,00 грн., за рахунок коштів, авансованих ПАТ «Енергомашспецсталь» на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області, згідно платіжного доручення №36854 від 29.11.2019.
На виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 09.02.2021 Орловій Т.А. було виплачено 37557,00 грн. Не виплаченою залишилась частина грошової винагороди арбітражного керуючого Орлової Тетяни Анатоліївни у розмірі 159 348,12 грн.
Отже, кошти внесені ініціюючим кредитором на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області в якості авансування сплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого були сплачені арбітражному керуючому Орловій Т.А. у повному обсязі, в сумі 37557,00 грн. Разом з цим, процедура у розпорядження майном у цій справі тривала з 23.12.2019 по 09.02.2021, тобто більше трьох місяців, протягом яких за здійснення виконання обов'язків розпорядника майна нормою ч.2 ст.34 КУзПБ передбачено авансування грошової винагороди арбітражному керуючому ініціюючим кредитором перед зверненням до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відтак, процедура розпорядження майном тривала після закінчення авансованих заявником коштів, арбітражний керуючий Орлова Т.А. виконувала обов'язки розпорядника майна, передбачені нормами Кодексу України з процедур банкрутства, а кредитори у справі, в тому числі апелянти, не звертались до господарського суду зі скаргами на дії чи бездіяльність арбітражного керуючого, на засіданні комітету кредиторів 14.01.2021 не було прийнято рішення про визнання роботи арбітражного керуючого незадовільною або про звернення до суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання обов'язків, кредитори не оскаржили ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.02.2021 про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Орлової Т.А. за підсумками процедури розпорядження майном ТзОВ «Укртрансальянс» на суму 196905,12 грн.
Натомість, голова комітету кредиторів у клопотанні про визнання боржника банкрутом та призначення ліквідатором у справі арбітражного керуючого Мельника Ю.А. зазначив про зауваження до роботи арбітражного керуючого Орлової Т.А., зокрема, про невитребування в боржника усієї фінансово-господарської документації то про недоліки звіту про фінансовий аналіз господарської діяльності боржника (а/с 45-47, том 6).
Слід зазначити, що кредитори в разі незгоди з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого, вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, чого у цій справі не встановлено.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про неналежне виконання розпорядником майна арбітражним керуючим Орловою Т.А. своїх повноважень чи дій, спрямованих на затягування процедури розпорядження майном.
Також, колегія суддів відхиляє за безпідставністю доводи апелянтів про те, що арбітражний керуючий Орлова Т.А. не звітувала періодично перед комітетом кредиторів про нарахування грошової винагороди та здійснення витрат, оскільки такий звіт було заслухано на першому засіданні комітету кредиторів - 14.01.2021, і на цьому ж засіданні кредиторів було вирішено клопотати перед господарським судом про перехід до наступної судової процедури (ліквідаційної) та призначення ліквідатором у справі арбітражного керуючого Мельника Ю.А. Постановою Господарського суду Львівської області від 09.02.2021 ТзОВ «Укртрансальянс» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Мельника Ю.А.
Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, у разі якщо провадження у справі триває після закінчення авансованих ініціюючим кредитором коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов'язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №902/626/20. У вказаній справі предметом розгляду є неплатоспроможність боржника фізичної особи, проте, з огляду на регулювання питань оплати арбітражного керуючого нормами статті 30 КУзПБ, яка є загальною для процедур банкрутства юридичних осіб та для процедур неплатоспроможності фізичних осіб, на переконання колегії суддів, правові висновки, викладені у вказаній постанові є загальними та підлягають застосуванню у цій справі.
Слід зазначити, що згідно частин першої, четвертої, сьомої статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
При цьому відмову від оплати винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.
Апелянти стверджують, що оскільки кошти, сплачені ініціюючим кредитором на авансування оплати послуг арбітражного керуючого, вичерпано внаслідок сплати розпоряднику майна частини грошової винагороди, і у цій справі не було створено фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, у кредиторів відсутній обов'язок сплати невиплаченої арбітражному керуючому грошової винагороди, такий обов'язок не передбачено нормами Кодексу України з процедур банкрутства, натомість, його було сформовано у практиці Верховного Суду, з якої випливає, що для виникнення в арбітражного керуючого права звернутись до господарського суду із клопотанням про стягнення грошової винагороди з кредиторів пропорційно визнаним у справі вимогам до боржника виникає виключно після реалізації ліквідатором принципу повноти дій в ліквідаційній процедурі, тому заявлене розпорядником майна клопотання є передчасним.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із вказаними доводами апелянтів щодо передчасності звернення арбітражного керуючого до господарського суду з клопотанням про стягнення невиплаченої грошової винагороди за виконання обов'язків розпорядника майна у справі з кредиторів, а також щодо передчасності відповідних висновків суду першої інстанції про задоволення заявленого клопотання.
Так, із норм ст.30 КУзПБ випливає, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
У справі про банкрутство ТзОВ «Укртрансальянс» вичерпано кошти, сплачені ініціюючим кредитором на депозитний рахунок господарського суду з метою здійснення авансування грошової винагороди арбітражного керуючого (відповідно до ухвали Господарського суду Львівської області від 09.02.2021), боржник не здійснює господарської діяльності з 2018 року (відповідно до повідомлення боржника від 26.02.2020 - а/с 1, том 4; звіту про фінансовий аналіз щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ТзОВ «Укртрансальянс» станом на 31.12.2019 - а/с 25-78, том 4), будь-яких майнових активів боржника не виявлено (звіт-аналіз розпорядника майна Орлової Т.А. у справі про банкрутство ТзОВ «Укртрансальянс» - а/с 75-83, том 6; звіт арбітражного керуючого Мельника Ю.А. про проведену роботу під час процедури ліквідації ТзОВ «Укртрансальянс» станом на 05.05.2021 - а/с 248-251, том 6; звіт арбітражного керуючого Мельника Ю.А. про проведену роботу під час процедури ліквідації ТзОВ «Укртрансальянс» станом на 05.11.2021 - а/с 26-38, том 9).
У звіті арбітражного керуючого Мельника Ю.А. про проведену роботу під час процедури ліквідації ТзОВ «Укртрансальянс» станом на 05.11.2021 зазначено, що постанову Господарського суду Львівської області від 09.02.2021 в частині зобов'язання керівника банкрута передати ліквідатору всю бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності, а також ухвалу від 09.03.2021 про зобов'язання Романчука А.Я. передати ліквідатору шляхом вилучення всю бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності, станом на 05.11.2021 не виконано; товарно-матеріальні цінності ліквідатору не передавались, з огляду на що станом на 05.11.2021 ліквідатор позбавлений можливості провести інвентаризацію майна банкрута та сформувати ліквідаційну масу ТзОВ «Укртрансальянс»; станом на 05.11.2021 місцезнаходження активів ТзОВ «Укртрансальянс» не встановлено; з дня призначення 09.02.2021 для належного здійснення обов'язків ліквідатора, з метою виявлення майна підприємства-банкрута, що підлягає включенню до ліквідаційної маси було надіслано ряд запитів до відповідних органів та установ, з аналізу отриманих відповідей ліквідатором встановлено, що за банкрутом не зареєстровано жодних активів; станом на 05.11.2021 залишок коштів на ліквідаційному рахунку становить 0,00 грн. Окрім того, ліквідатором було виявлено дебіторську заборгованість на загальну суму 1 358 441,72 грн. та ведеться відповідна претензійно-позовна робота щодо стягнення коштів з дебіторів банкрута. Водночас, зобов'язання банкрута становлять визнані ухвалою Господарського суду Львівської області вимоги кредиторів на суму 2 872 204,96 грн.
Таким чином, станом на дату розгляду клопотання арбітражного керуючого Орлової Т.А. про стягнення з кредиторів пропорційно визнаних кредиторських вимог невиплаченої основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна ТзОВ «Укртрансальянс» у розмірі 159348,12 грн. в боржника відсутні будь-яке майно.
У постанові від 16.03.2021 у справі №5011-15/2551-2012 Верховний Суд вказав, що у випадку, коли у справі не встановлено здійснення авансування коштів для оплати послуг арбітражного керуючого на депозитний рахунок господарського суду, не встановлено можливості здійснення боржником господарської діяльності, не встановлено наявність рішення комітету кредиторів про створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого враховуючи те, що продаж майна банкрута можливий на стадії ліквідаційної процедури, а провадження у справі перебуває на стадії процедури розпорядження майном, арбітражні керуючі не позбавлені права на звернення до суду із заявою про затвердження звіту розпорядника майна боржника про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за рахунок кредиторів виходячи з принципу пропорційності їх грошових вимог, за наявності на те правових підстав.
Аналогічну правову позицію про можливість стягнення з кредиторів коштів на оплату послуг розпорядника майна за рахунок коштів кредиторів (виходячи із принципу пропорційності) на стадії розпорядження майном боржника викладено у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №918/454/18 (п.47-48).
Із врахуванням наведених правових позицій Верховного Суду, колегія суддів апеляційної інстанції визнає необґрунтованими доводи апелянтів щодо передчасності висновку суду першої інстанції про стягнення з кредиторів пропорційно визнаних кредиторських вимог невиплаченої основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна ТзОВ «Укртрансальянс» у розмірі 159348,12 грн. у зв'язку з незавершенням усіх заходів ліквідаційної процедури.
При цьому, завершення процедури розпорядження майном та відкриття ліквідаційної процедури щодо боржника не обмежує право арбітражного керуючого на звернення до суду із заявою про стягнення основної грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна у справі з кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошових вимог, адже провадження у справі триває. Тому безпідставними є твердження апелянтів про те, що оскільки питання стягнення з кредиторів на користь Орлової Т.А. на дату затвердження судом першої інстанції звіту розпорядника майна про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат за весь період розпорядження майном не ставилось, таке стягнення не може вважатись процесуальним питанням та підлягає вирішенню судом не на підставі клопотання, а на підставі позовної заяви. Постанова Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 у справі №10/243/б, на яку покликаються скаржники, прийнята за відмінних фактичних обставин (щодо стягнення винагороди арбітражного керуючого з боржника після затвердження мирової угоди у справі про банкрутство та спливу терміну виконання умов мирової угоди в частині погашення оплати послуг арбітражного керуючого). Окрім того, в силу вимог ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суди повинні враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах саме Верховного Суду.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що клопотання арбітражного керуючого Орлової Т.А. про стягнення з кредиторів пропорційно визнаних кредиторських вимог невиплаченої основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна ТзОВ «Укртрансальянс» у розмірі 159348,12 грн. підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.11.2021 у справі №914/2530/19 слід залишити без змін.
В порядку положень ст. 129 ГПК України сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід покласти на скаржника.
Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» №17/771-2572 від 18.11.2021 (вх. №01-05/3920/21 від 23.11.2021) та апеляційної скарги Загребтранс ТОВ б/н від 22.11.2021 (вх. №01-05/3929/21 від 24.11.2021) - відмовити.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.11.2021 у справі №914/2530/19 - залишити без змін.
3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 30.12.2021.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.
суддя Галушко Н.А.