Номер провадження: 22-з/813/384/21
Номер справи місцевого суду: 522/16978/17
Головуючий у першій інстанції Домусчі Л.В.
Доповідач Заїкін А. П.
29.12.2021 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер судової справи: 522/16978/17
Номер провадження: 22-з/813/384/21
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя - доповідач),
- суддів -Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,
розглянув у передбаченому частиною 3 статті 271 ЦПК України порядку заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Одеського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Мельник Ольга Миколаївна, про визнання недійсними шлюбу та договору дарування,
встановив:
В провадженні Одеського апеляційного суду перебувала апеляційна скарга адвоката Адабаш Світлани Аксентіївни, діючої від імені ОСОБА_1 , на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 12 січня 2021 року.
Постановою Одеського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року рішення Приморського районного суду міста Одеси від 12 січня 2021 року скасовано в частині відмови у визнанні договору дарування недійсним. Ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Задоволено позовну вимогу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Мельник Ольга Миколаївна, про визнання недійсними договору дарування.
Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 03 жовтня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мельник Ольгою Миколаївною та зареєстрований в реєстрі під №1342.
В іншій частині рішення залишено без змін.
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського апеляційного суду із заявою про роз'яснення постанови Одеського апеляційного суду від 25.11.2021 року, в якій просить роз'яснити постанову апеляційного суду щодо позовних вимог про скасування запису реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_2 ..
ОСОБА_1 обґрунтовує свою заяву тим, що зазначена постанова апеляційного суду є незрозуміло (неясною) в частині позовних вимог про скасування запису реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_2 ..
Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи заяви про роз'яснення судового рішення, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність необхідності виклику учасників справи для розгляду заяви про роз'яснення судового рішення, на що наголошував заявник, можливість розгляду вказаної заяви за відсутності учасників справи.
Щодо доводів заяви про роз'яснення постанови Одеського апеляційного суду колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
Роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, які можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.
Роз'яснено може бути рішення суду, якщо без такого роз'яснення його реалізація є ускладнена, оскільки спостерігається значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення формальних недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту, викладення рішення суду у більш ясній та зрозумілій формі. При цьому конкретного та вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але з його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
До такого висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 18 жовтня 2018 року по справі № 823/867/16, від 21 серпня 2018 року по справі № 803/3805/15. Касаційний суд відмовив у задоволенні заяв про роз'яснення судового рішення, виходячи з того, що із зазначених заявниками мотивів звернення не вбачалося зв'язку між порушеними питаннями та змістом винесеного рішення. Тобто, заявники не вказали, у чому саме полягає нечіткість, незрозумілість останнього та неточність формулювань, застосованих в рішенні суду, та що викликає труднощі у розумінні його змісту. Верховний Суд підкреслив необхідність чіткого визначення в заяві про роз'яснення судового рішення, у чому саме полягає незрозумілість його змісту, які формулювання викликають труднощі у його розумінні або виконанні.
Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим.
Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Виходячи з даної норми, роз'яснення рішення - це засіб усунення його недоліків, тобто уточнення і більш ясний виклад дійсного змісту рішення з метою уникнення помилок при його виконанні.
Якщо у заяві про роз'яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Частиною 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів звертає увагу на те, що резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції від 25.11.2021 року не допускає різного тлумачення. Обставини, які, як на думку заявника, стали підставою для подання заяви про роз'яснення постанови апеляційного суду не можуть слугувати підставою для роз'яснення резолютивної частини вказаної постанови апеляційного суду, оскільки не відповідають правовій природі та призначенню статті 271 ЦПК України.
Виходячи з вищевказаного, колегія суддів приходить до висновку про відмову в роз'ясненні постанови Одеського апеляційного суду від 25.11.2021 року за заявою ОСОБА_1 .
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що у мотивувальній частині постанови Одеського апеляційного суду від 25.11.2021 року зазначено, що постанова апеляційного суду про визнання недійсним договору дарування квартири є підставою для проведення відповідної державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Отже, ОСОБА_1 не позбавлена можливості на звернення з вищевказаною постановою апеляційного суду до відповідних органів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до ч. 4 ст. 271, п. 3 ч. 1 ст. 389 ЦПК України, про відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу.
Ухвала суду апеляційної інстанції про відмову в роз'ясненні рішення суду може бути оскаржена у касаційному порядку.
Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.
Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 271, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,
ухвалив:
У роз'ясненні постанови Одеського апеляційного суду від 25.11.2021 року за заявою ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Головуючий суддя: А. П. Заїкін
Судді: С. О. Погорєлова
О. М. Таварткіладзе