Номер провадження: 22-ц/813/5519/21
Номер справи місцевого суду: 523/13861/15-ц
Головуючий у першій інстанції Бабаков В.П.
Доповідач Гірняк Л. А.
23.12.2021 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Одеського апеляційного суду в складі:
Головуючого - Гірняк Л.А.
Суддів Сегеди С.М.,Цюри Т.В.
За участю секретаря - Ющак А.Ю.,
Позивача- ОСОБА_1
Експерта - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2018 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4
-про визнання заповіту недійсним,-
Короткий зміст позовних вимог
31.08.2015 року позивач звернувся до суду із вищезазначеними позовними вимогами в котрих просив:
-визнати недійсним заповіт ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 , посвідчений 27 жовтня 2006 року четвертою Одеською державною нотаріальною конторою та стягнути судові витрати. заповіту недійсним.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_6
Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої увійшов житловий будинок АДРЕСА_1 . Вона залишила заповіт згідно якого заповіла все своє майно відповідачці.
Позивач вважає що при складанні заповіту ОСОБА_6 не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного уду м. Одеси від 29 жовтня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним відмовлено.
Залишаючи без задоволення позовні вимоги районний суд виходив з їх необгрунтованості.
Короткий зміст апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та прийняти постанову про задоволення позову посилаючись на порушення судом норм матеріального тапроцесуального права.
Зазначає, що у ОСОБА_5 не було вільного воловиявлення щодо складання заповіту. Вона хотіла його змінити. Однак відповідачка цьому зашкодила.
Одночасно посилається на те, що суд не дав належну оцінку зібраним по справі доказам.
В судове засідання ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4 не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у її якнайшвидшому розгляді, усвідомленість учасників справи про розгляд справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, наявності у справі достатніх матеріалів для її розгляду по суті
В силу частини 2 ст.372 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ та ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Судова колегія заслухавши доповідь судді доповідача, вислухавши пояснення позивача та експерта Толмачова О.А., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги приходить до наступного.
Судом встановлено, що 12.04.2015 року після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина до складу якої увійшов житловий будинок АДРЕСА_1 . Відповідно до складеного нею заповіту від 27.10.2006 року, все своє майно заповідала ОСОБА_3 .
Як вбачається з висновку судово- психіатричної експертизи № 350 від 16.08.2017 року комісією встаовлено, що на час складання заповіту 27.10.2006 року ОСОБА_6 усвідомлювала значення своїх дій та могла керувати ними( а.с.224-232 т.1).
В суді апеляційної інстанції експерт ОСОБА_2 підтвердив зазначений висновок . Згідно зі ст.ст. 1233-1235 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Згідно ч.2 ст.1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Згідно ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
Тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що для визнання правочину недійсним на підставі, передбаченій частиною 1 статті 225 ЦК України, може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.
Відповідно до роз'яснень п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо він був складений особою під впливом фізичного або психічного насильства, або особою, яка через стійкий розлад здоров'я не усвідомлювала значення своїх дій та(або) не могла керувати ними. Для встановлення психічного стану заповідача в момент складання заповіту, який давав би підставу припустити, що особа не розуміла значення своїх дій і (або) не могла керувати ними на момент складання заповіту, суд призначає посмертну судово-психіатричну експертизу.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Таким чином, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано виходив із недоведеності вимог щодо визнання заповіту недійсним на підставі ст.225 ЦК України, як вчиненого у момент, коли особа не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, , а будь-які докази щодо неможливості ОСОБА_6 в момент складання заповіту усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними в матеріалах справи відсутні.
Посилання на бажання померлої змінити заповіт та проведення судово-почеркознавчої експертизи виходить за межі доказування.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 376 ЦПК України могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 367,368,374, 375,381,382,384,389,390 ЦПК України, судова колегія,- ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2018 року, без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст складено 29.12.2021 року
Головуючий суддя - Л.А. Гірняк
Судді - С.М.Сегеда
Т.В.Цюра