Справа № 450/250/21 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.
Провадження № 22-ц/811/2826/21 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
Категорія справи:41
30 грудня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Цяцяка Р.П.,
суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О.,
за участю секретаря Симця В.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Крилової Олени Леонідівни, представника Акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк”, на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 червня 2021 року,
У січні 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк „ПриватБанк” (в подальшому - „Банк”) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути зі згаданого відповідача на користь Банку заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.08.2006 року у розмірі 24 486 грн. 48 коп. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 03.08.2006 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н, згідно якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Однак, взятих на себе зобов'язань відповідач не виконував, в результаті чого станом на 15.11.2020 року у нього перед Банком виникла заборгованість у розмірі 24 486 грн. 48 коп., яка і є предметом позовних вимог і яка складається з 20 грн. 00 коп. заборгованості за поточним тілом кредиту, 19 642 грн. 94 коп. заборгованості за простроченим тілом кредиту та 4 823 грн. 54 коп. заборгованості за простроченими відсотками (а.с. 1-3).
Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 03.08.2006 року у розмірі 19 662 грн. 94 коп., а також 2 102 грн. 00 коп. судових витрат.
В решті позову відмовлено (а.с. 84-88).
Дане рішення оскаржила представник Банку.
Апелянт просить оскаржуване рішення в частині незадоволених позовних вимог скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Банку у повному обсязі, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та на порушення норм матеріального і процесуального права.
Звертає увагу на те, що за кредитним договором б/н від 03.08.2006 року передбачено відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі 36 % на рік, а відтак вважає неправомірною відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 4 823 грн. 54 коп. заборгованості за простроченими відсотками(а.с. 90-94).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь Банку 4 823 грн. 54 коп. заборгованості за простроченими відсотками суд мотивував тим, що «у заяві позичальника від 03.08.2006 року процентна ставка не зазначена», що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки (як вбачається з наявної у матеріалах справи фотокопії Заяви відповідача від 03.08.2006 року) у згаданій Заяві зазначено, що «базова відсоткова ставка за кредитним лімітом на момент підписання договору 3 % на місяць із розрахунку 360 днів у році» (а.с. 17-зворот).
Базова ставка кредитування у розмірі 3,0 % в місяць становить 36 % річних (3,0 % х 12 місяців).
В той же час, як вбачається з розрахунку заборгованості долученого Банком в обґрунтування заявлених позовних вимог, базова ставка кредитування у розмірі в межах 36 % річних Банком до спірних правовідносин застосовувалася до березня 2015 року включно, а з квітня 2015 року ним без погодження з позичальником (докази про таке погодження у матеріалах справи відсутні) ця процентна ставка була збільшеною до 43,2 % річних (а.с. 7-зворот).
За вищенаведених обставин позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитними коштами (4 823 грн. 54 коп. за період з 03.08.2006 року по 15.11.2020 року) підлягає до задоволення лише частково: за період з 03.08.2006 року по березень 2015 року включно і у розмірі 9 грн. 83 коп.
В той же час, як також вбачається з вищезгаданого розрахунку заборгованості, Банком вже після березня 2015 року частина коштів, сплачених відповідачем на погашення кредиту, зараховувалась на сплату відсотків, які були збільшені Банком без погодження з позичальником, і таке зарахування мало місце у розмірах, які значно перевищували заборгованість по процентах за користування кредитними коштами, яка була наявною станом на 31.03.2015 року у розмірі 9 грн. 83 коп. Відтак, ця заборгованість у розмірі 9 грн. 83 коп. після березня 2015 року була погашеною за рахунок коштів позичальника (відповідача), а тому дійсно відсутні правові підстави для стягнення з відповідача 4 823 грн. 54 коп. заборгованості за простроченими відсотками.
Відповідно до частини 4 статті 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
З огляду на наведене, апеляційну скаргу Банку слід задовольнити частково, змінивши мотивувальну частину оскаржуваного рішення суду з урахуванням висновків, сформульованих у цій постанові.
Оскільки суд апеляційної інстанції змінює оскаржуване рішення суду, але виключно у частині мотивів його ухвалення, то новий розподіл судових витрат не здійснюється.
Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, що судові рішення у малозначних справах касаційному оскарженню не підлягають.
Малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України).
Згідно з частиною дев'ятою наведеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року - 2 270, 00 грн.
Предметом позову у цій справі є майнові вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ціна позову у цій справі складає 24 486 грн. 48 коп., яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270, 00 грн. х 100 = 227 000, 00 грн).
Урахувавши, що ціна позову у цій справі становить 24 486 грн. 48 коп., судові рішення, ухвалені у такій справі, не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.2, 376 ч.1 п.п. 1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційну скаргу Крилової Олени Леонідівни, представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», задовольнити частково.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 червня 2021 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Повну постанову складено 30 грудня 2021 року.
Головуючий: Цяцяк Р. П.
Судді: Ванівський О.М.
Шеремета Н.О.