33/804/676/21
263/14648/21
Головуючий у І інстанції: Соловйов О.Л. № 263/14648/21
Суддя - доповідач: Топчій Т.В. № 33/804/676/21
Категорія: ст. 173-2 ч.1 КпАП України
30 грудня 2021 року м. Маріуполь
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Топчій Т.В., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 06.12.2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП, та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн., -
Як вбачається з постанови суду, ОСОБА_1 13 жовтня 2021 року о 10:00 год., знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив дії психологічного характеру відносно свого брата ОСОБА_2 , а саме: висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода його здоров'ю, тим самим скоїв домашнє насильство. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 06.12.2021 року ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП, та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн. (а.с.20-21).
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, 23.12.2021 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу (а.с. 23).
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід повернути особі, яка її подала, оскільки апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. ст. 278, 294 КпАП України.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбаченого, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.
Важливе значення для перегляду судового рішення в порядку апеляційного провадження мають форма і зміст апеляційної скарги. Значною мірою від того, які доводи і мотиви викладені у апеляційній скарзі та які вимоги висуваються скаржником, залежать наслідки апеляційного провадження.
Згідно з положеннями ст.7 КпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Разом з тим, у Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня норма, яка б передбачала дії суду у випадку подання особою апеляційної скарги, яка не відповідає вимогам ст.294 КпАП України.
Чинний КпАП України не містить будь-яких конкретних вимог до апеляційної скарги, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві, тобто виникла необхідність в застосуванні найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права.
Вважаю, що норми КПК України можуть бути застосовані у даній справі, виходячи із загальних засад кримінального провадження ст.7 КПК України та ст.9 КПК України, а також рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 року, де «Суд зазначає, що Уряд визнав карну кримінально-правову суть Кодексу про адміністративні правопорушення та його карний кримінально-правовий характер» (п.17, п. 21).
Відповідно до ст.10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.
Положеннями ст.1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» передбачено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов'язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.
Зі змісту положень ч.1 ст.29, ч.1 ст.396 КПК України, ст.12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вбачається, що сторони, які беруть участь у кримінальному провадженні, мають подавати до суду письмові процесуальні документи, викладені державною мовою, за виключенням окремих випадків, передбачених законом.
Відповідно до ч.3 ст.21 КПК України, кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Положеннями ч.1 ст.10 КПК України передбачено, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками.
Враховуючи, що апеляційна скарга особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 викладена не українською мовою, за її змістом не можливо зробити висновки про її зміст, підстави оскарження судового рішення, його апеляційні твердження та вимоги. Отже, апеляційний суд позбавлений можливості перевірити її на відповідність вимогам Закону.
Відповідно до ст. 294 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
У порушення зазначених вимог матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей, коли особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 отримав копію постанови суду, не містить вказаних відомостей і сама апеляційна скарга.
Отже, апеляційний суд позбавлений можливості прийти до висновку щодо обчислення строків на апеляційне оскарження постанови.
З урахуванням наведених обставин, та вимог ч.2 ст.294 КпАП України, необхідно повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Разом з тим, особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не позбавлений можливості повторно звернутись до апеляційного суду в порядку діючого законодавства, з апеляційною скаргою після усунення недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст.ст.7, 294 КпАП України, суддя,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 06.12.2021 року по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.1 КУпАП - повернути особі, яка її подала.
Постанова суду оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Топчій