Справа № 127/30639/21
Провадження № 22-ц/801/2668/2021
Категорія: 83
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В.
Доповідач:Шемета Т. М.
30 грудня 2021 рокуСправа № 127/30639/21м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Шемети Т. М. (суддя - доповідач),
суддів Берегового О. Ю., Панасюка О. С.
учасники справи:
позивач (особа яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником адвокатом Цвєтковим Олексієм Володимировичем, на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23 листопада 2021 року про повернення позовної заяви позивачу, -
22 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна від недобросовісного володільця, у якому висував вимогу: витребувати у ОСОБА_2 дегковий автомобіль «БОГДАН - 211120», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », 2013 року випуску, білого кольору, та передати його власнику ОСОБА_1 .
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві.
Мотивами прийнятої ухвали є те, що позов підписано адвокатом Цвєтковим О. В., проте до позову не додано документи, які підтверджують повноваження ОСОБА_3 на підписання заяви та звернення із заявою до суду від імені та в інтересах позивача.
Не погоджуючись із цією ухвалою, позивач ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Цвєткова О. В., подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просить скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23 листопада 2021 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що повноваження представника позивача є в матеріалах справи, а саме ордер № 192767 від 10.11.2021 року на представлення інтересів ОСОБА_1 в судах усіх інстанцій без обмеження повноважень був поданий до суду 11 листопада 2021 року разом із заявою про забезпечення позову, яка 12 листопада 2021 року була задоволена ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області, про що вказано у позовній заяві. Вважає, що суд мав достовірну інформацію про наявність у справі документів, що підтверджують повноваження представника на підписання позовної заяви та у суду не було правових підстав для її повернення.
Відповідач ОСОБА_2 відзиву на апеляційну скаргу, впродовж встановленого апеляційним судом строку, не подав.
Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення позовної заяви позивачеві розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.
З матеріалів справи вбачається, що 22 листопада 2021 року адвокат Цвєтков О. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна від недобросовісного володільця (а. с. 1 - 3).
На підтвердження своїх повноважень у позовній заяві вказав: «документи щодо повноважень представника, адвоката подавались раніше та знаходяться в матеріалах справи».
23 листопада 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області постановив ухвалу про повернення позовної заяви позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України (а. с. 6 - 7).
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Таким вимогам ухвала суду не відповідає, з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли її подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати.
Позов було подано з дотриманням вимог ч. 4 ст. 152 ЦПК України, тобто впродовж 10 днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (а.с. 1-3).
Як вбачається з матеріалів справи, 11 листопада 2021 року при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову в порядку ст. 152 ЦПК України, яка була задоволена ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 листопада 2021 року, адвокат Цвєтков О. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 на підтвердження своїх повноважень надав: ордер б/н від 03.11.2021 року на надання правничої (правової допомоги) ОСОБА_1 (Серія ВН № 192767), та належним чином засвідчену копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 726 (справа № 127/30639/21 провадження 2-з/127/66/21 - а. с. 17, 18, 22).
Отже, з огляду на наявність ордеру, доданого до заяви про забезпечення позову, у суду першої інстанції не було підстав для застосування положень п. 1 ч. 1 ст. 185 ЦПК України.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
Виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення позову з формальних підстав перешкоджає доступу позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
Отже, суду слід уникати зайвого і невиправданого надмірного формалізму у застосуванні норм процесуального права, які впливають на саму суть доступу до правосуддя.
Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду та дають підстави вважати, що суд першої допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, яка перешкоджає провадженню у справі.
Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин оскільки ухвала підлягає скасуванню (п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України), справу слід направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Цвєтковим Олексієм Володимировичем, задовольнити.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23 листопада 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Т. М. Шемета
Судді: О. Ю. Береговий
О. С. Панасюк