Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 3/733/745/21
Єдиний унікальний №733/1459/21
Постанова
Іменем України
30 грудня 2021 року м.Ічня Ічнянський районний суд Чернігівської області
в складі: головуючого судді Вовченка А.В.
при секретарі Мошенець Л.М.,
розглянувши матеріали справи, що надійшли від Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця , громадянина України, офіційно не працюючого , РНОКПП - невідомий, за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
29 листопада 2021 року в 00 год. 05 хв. в м.Бахмач по вул.Батуринській,16 ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 21013 , д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, неадекватна поведінка). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законодавством порядку відмовився , чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак до суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив.
Суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, що передбачено ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини .
Європейський Суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд, виходячи з вищезазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність. Її неявка навіть в одне судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, неявка ОСОБА_1 без поважних причин в судове засідання розцінюється судом як зловживання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, своїми процесуальними правами, що є неприпустимим.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Вина ОСОБА_1 також підтверджена дослідженими матеріалами справи, в тому числі протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №474210, складеним 29 листопада 2021 року поліцейським РПП ВПД №1 Ніжинського РВП Гусаком Є.В., а також відеозаписом , з якого вбачається ,що ОСОБА_1 визнає , що знаходиться в нетверезому стані та відмовляється від проходження медичного огляду в установленому законом порядку та від дачі пояснень і підписів у протоколі.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.
Згідно з довідкою бази ІПНП «Цунамі» Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність і приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 17 000 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами, так як такого права він не отримував, та таке стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим ОСОБА_1 так і іншими особами.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з порушника судовий збір.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок .
Згідно ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: штраф в подвійному розмірі, тобто 34 000 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд Чернігівської області на протязі 10 днів з дня її винесення.
Суддя А. В. Вовченко