Справа №155/752/19
Провадження №1-кп/155/29/21
29 грудня 2021 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Галичани Горохівського району Волинської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, на утримані якого осіб не має, непрацюючого, несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
22 квітня 2019 року близько 15 години 30 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого постійного проживання у кімнаті житлового будинку АДРЕСА_1 , в ході сварки побутового характеру, яка раптово виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, переслідуючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажав, але свідомо припускав їх настання, використовуючи дерев'яне поліно, як знаряддя вчинення злочину, наніс множинні удари в ділянку голови, тулуба та кінцівок ОСОБА_7 , чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки з забоєм серця та легень (основна причина смерті), яка супроводжувалася переломами ребер з обох сторін, обширними крововиливами в м'які тканини грудної клітки, тканину легень та в серцевий м'яз, що ускладнилося гострою серцевою недостатністю та рефлекторною зупинкою серця (основна причина смерті), яка по ступені тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння. Дії ОСОБА_6 перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку із смертю ОСОБА_7 .
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у інкримінованому йому злочині в попередніх судових засіданнях визнав частково, суду показав, що 22 квітня 2019 року близько 15 години 30 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого постійного проживання, що в АДРЕСА_1 , під час спільного розпивання алкогольних напоїв з ОСОБА_7 між ними виникла сварка побутового характеру. Наміру завдати ОСОБА_7 тілесних ушкоджень у обвинуваченого не було. Однак, в ході останнього судового засідання обвинувачений ОСОБА_6 своєї вини у вчиненому не визнав та показав суду, що вони з ОСОБА_7 жартували і штовхалися в результаті чого останній сам зачепився, і не втримавши рівновагу впав на підлогу, при цьому вдарився головою і помер.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні свій цивільний позов підтримала повністю, просила його задовольнити та стягнути з ОСОБА_6 70000 гривень завданої моральної шкоди, так як останній позбавив життя рідної їй людини - її брата. При обранні міри покарання обвинуваченому просила суд покарати обвинуваченого максимально суворо.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому органами досудового розслідування злочині, передбаченому ч. 2 ст. 121 КК України, його винуватість у його вчиненні повністю підтверджується, зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами в кримінальному провадженні, а також показами самого обвинуваченого, які є мінливими та суперечливими, в яких суд вбачає намагання останнього уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.
Свідок ОСОБА_8 суду показала, що 22 квітня 2019 року її викликали додому до обвинуваченого ОСОБА_6 для того, щоб оглянути потерпілого ОСОБА_7 , оскільки він не подавав ознак життя. Коли зайшла в будинок, то побачила, що обвинувачений сидів на дивані, а потерпілий лежав під столом лицем до низу, фактично в самому кутку. Витягнувши з-під столу ОСОБА_7 оглянула його та виявила, що він вже був неживий, оскільки ні пульсу, ні дихання в нього вже не було. Будь-яких тілесних ушкоджень як на тілі обвинуваченого, так і на тілі потерпілого не помітила. Після цього викликали працівників поліції та швидку. Щодо обставин нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 їй нічого не відомо.
Свідок ОСОБА_9 суду показала, що 22 квітня 2019 року близько обідньої пори на сільській вулиці зустріла потерпілого ОСОБА_10 , який йшов в напрямку до житлового будинку ОСОБА_6 . Будь-яких тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_7 не бачила, одяг був нормальний. Щодо обставин нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 їй також нічого не відомо.
Свідок ОСОБА_11 суду показав, що 22 квітня 2019 року зранку на сільській вулиці бачив потерпілого ОСОБА_7 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння. Згодом до нього додому прийшов обвинувачений ОСОБА_6 , який сказав йому, що помер ОСОБА_7 . Зайшовши в житловий будинок обвинуваченого побачив, що в ньому був безлад, на підлозі під столом лежав ОСОБА_7 . Явних тілесних ушкоджень на його тілі він не бачив. На тілі ОСОБА_6 тілесних ушкоджень не було. Одразу викликали фельдшерку, яка оглянувши потерпілого повідомила, що він мертвий. Після цього викликали швидку та працівників поліції. Щодо обставин нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 обвинувачений йому нічого не розказував.
Свідок ОСОБА_12 суду показав, що 22 квітня 2019 року перед обідом на бачив потерпілого ОСОБА_7 , який був в стані алкогольного сп'яніння. При спілкуванні з ним будь-яких тілесних ушкоджень на ньому не бачив, його одяг був не ушкоджений. Поспілкувавшись з ним, останній пішов вниз по вулиці, куди саме він пішов йому не відомо. Щодо обставин нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 йому нічого не відомо.
Свідок ОСОБА_11 суду показала, що 22 квітня 2019 року перед обідом бачила, як потерпілий ОСОБА_7 , який був в стані алкогольного сп'яніння, йшов від ОСОБА_6 та проводив ОСОБА_13 , який був в стані сильного алкогольного сп'яніння. Приблизно десь через 30 хвилин бачила, як потерпілий ОСОБА_7 вже повертався один і був ще п'яніший. Щодо наявності в нього тілесних ушкоджень, а також ушкодженого одягу уваги не звернула. Самого обвинуваченого в цей не бачила. Щодо обставин нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 їй нічого не відомо.
Протоколом огляду місця події від 23 квітня 2019 року з доданою ілюстративною таблицею до нього, яким зафіксовано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зображення обстановки в кімнаті, де виявлено труп ОСОБА_7 , зображення обстановки на столі під яким виявлено труп ОСОБА_7 , зображення самого трупа, зображення обстановки в нежитловій кімнаті, а також зображення обстановки біля трупа.
Протоколом огляду місця події від 23 квітня 2019 року з доданою ілюстративною таблицею до нього, яким зафіксовано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зображення загального вигляду будинку, зображення шляхів підходу до будинку, зображення обстановки в кімнатах будинку, зображення шкафу та обстановки в ньому, зображення обстановки під столом в житловій кімнаті, зображення тріски зі слідами РБК, яку було виявлено під столом.
Протоколом освідування особи від 23 квітня 2019 року, яким зафіксовано на тілі ОСОБА_6 наявність тілесних ушкоджень у вигляді синців та саден.
Протоколом огляду місця події від 23 червня 2019 року з доданою ілюстративною таблицею до нього, яким зафіксовано загальний вигляд вилученого взуття, одягу, головного убору, сокири, металевого прута, кухонного ножа, пошкодженого кухонного ножа, розкладного ножа, викрутки та шила.
Довідкою про причину смерті №29 від 23 квітня 2019 року, згідно з якою смерть ОСОБА_7 настала внаслідок закритої тупої травми грудної клітки, забій серця.
Актом судово-медичного дослідження (обстеження) №386 від 7 червня 2019 року, відповідно до якого нерівномірне кровонаповнення присланих органів з перевагою до малокрів'я артеріального русла, зміни реологічних властивостей крові в судинах. В одному із об'єктів серця субепікардіальний крововилив та дрібно вогнищеві крововиливи між кардіоміоцитами, дистрофія, вогнищева фрагментація їх. Вогнищеві деструктивні крововиливи в просвіти альвеол на фоні альвеолярної емфіземи з розривом міжальвеолярних перетинок та незначного набряку. Деякі ознаки шокових реакцій у внутрішніх органах: малокрів'я артеріального русла міокарду, дисстрес синдрому в легенях, елементи шунтування кровообігу мікроциркуляторного русла в нирках. Набряк речовини мозку та його м'яких мозкових оболонок, дистрофія нейронів, місцями периваскулярні геморагії. Дистрофічні зміни гепатоцитів в печінці з нерівномірним кровонаповненням часточок та помірною запальною інфільтрацією в портальних трактах. Геморагічне просякання на межі кіркового та мозкового шарів наднирникових залоз з вогнищевою деліпідізацією спонгіоцитів.
Висновком експерта №29 від 12 червня 2019 року, відповідно до якого, експертизою трупа громадянина ОСОБА_7 виявлено слідуючі ушкодження: рани волосяної частини голови, з синцем навколо них; садна та синці обличчя, обширні синці тулуба та кінцівок, синці з саднами та раною в ділянці правого кульшового суглобу; крововиливи в м'які тканини голови, грудної стінки, відповідно до синців на шкірі; переломи ребер; крововиливи легені та в серцевий м'яз. Смерть громадянина ОСОБА_7 наступила внаслідок закритої тупої травми грудної клітки, з забоєм серця та легень (основна причина смерті), яка супроводжувалась переломами ребер з обох сторін, обширними крововиливами в м'які тканини грудної клітки, тканину легень та в серцевий м'яз, що ускладнились гострою серцевою недостатністю та рефлекторною зупинкою серця (безпосередня причина смерті). Переломи ребер, рани волосяної частини голови садна та синці тулуба і кінцівок, виникли внаслідок дії тупого предмета (предметів), які мали обмежену по площі або ширині контактуючу поверхню. Наявність саден на фоні деяких синців, дають підставу вважати, що поверхня травмую чого предмета мала горбистість. Крововиливи в м'які тканини голови та грудної клітки, явилися наслідком дії тих же предметів. Розчавлення м'яких тканин в ділянці правого кульшового суглобу, з утворенням тканинного детриту, виникло внаслідок неодноразової дії тупого, твердого предмета, з обмеженою по ширині або площі, контактуючою поверхнею. При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_7 виявлено етиловий спирт в кількості - кров - 4,03 ‰, сеча - 4,87 ‰, що, стосовно літературних даних, відноситься до тяжкого ступеня сп'яніння, при якому може наступити смерть. Після заподіяння ушкоджень, потерпілий, без урахування ступені його сп'яніння, міг жити відносно незначний проміжок часу, біля кількох годин, і виконувати активні цілеспрямовані дії: рухатися, розмовляти, тощо.
Протоколом проведення слідчого експерименту з доданим диском до нього від 14 червня 2019 року, яким зафіксовано, як підозрюваний ОСОБА_6 відтворив механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 , а саме як 22 квітня 2019 року близько 15 години 30 хвилин ОСОБА_6 у житловому будинку власного домоволодіння розрубаним навпіл поліном акації наніс ОСОБА_7 удари по різних ділянках тіла. Дані обставини обвинувачений підтвердив в суді.
Актом №333 наркологічної експертизи від 18 червня 2019 року відповідно до якого ОСОБА_6 страждає алкоголізмом (алкогольною залежністю). Потребує примусового протиалкогольного лікування, котре йому не протипоказане. На час скоєння інкримінованих йому дій, обстежуваний ОСОБА_6 в стані патологічного алкогольного сп'яніння не перебував.
Висновком судово-психіатричного експерта №64 від 18 червня 2019 року згідно з яким, ОСОБА_6 в період скоєння інкримінованих йому протиправних дій не виявляв ознаки хронічного психічного захворювання, недоумства чи тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності (включаючи патологічне сп'яніння), міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Внаслідок цього ОСОБА_6 може бути визнаний судом осудним. В даний час ОСОБА_6 виявляє ознаки органічного розладу особистості змішаного ґенезу (алкогольного, травматичного), що не позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 не потребує.
В судовому засіданні експерт ОСОБА_14 наданий ним висновок №29 від 12 червня 2019 року підтримав повністю. Поряд з цим показав, що отримання потерпілим даних тілесних ушкоджень внаслідок падіння повністю виключається.
Суд не бере до уваги покази обвинуваченого ОСОБА_6 в тій частині, де він відмовляться від нанесення тілесних ушкоджень потерпілому взагалі, як таких, що не знайшли свого належного підтвердження в суді і спростовується дослідженими доказами у кримінальному проваджені та не узгоджуються із іншими доказами по справі, зокрема, протоколами слідчих дій, актом судово-медичного дослідження (обстеження) №386 від 7 червня 2019 року та висновком експерта №29 від 12 червня 2019 року.
За таких обставин, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні умисних дій, які виразились у нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, та дані його дії кваліфікує, як вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, також положення ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не лише кару, а й виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами.
Обставин, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд не вбачає.
До обставин, які відповідно до вимог ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, однак, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих потерпілим, та наслідки, що відбулись у вигляді його смерті, інформацію про стан здоров'я обвинуваченого, який не перебуває на обліку у лікаря психіатра та за допомогою до нього не звертався, наявність в нього алкогольної залежності, посередню характеристику по місцю проживання, тривале його переховування від суду, його поведінку в суді, а також думку самої потерпілої ОСОБА_5 , яка наполягала на суворому покаранні обвинуваченого.
З урахуванням наведеного, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, яке не можливе без ізоляції від суспільства, в межах санкції частини статті, за якою він засуджується у виді позбавлення волі.
Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.
Разом з цим, підстав для застосування ст. 69, 75 КК України до обвинуваченого ОСОБА_6 , суд не знаходить.
Крім того, суд не застосовує до обвинуваченого ОСОБА_6 примусового протиалкогольного лікування, оскільки наркологічна експертиза проводилася ще у 2019 році і на даний час потреба у такому лікуванні відпала.
При вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди завданої злочином, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Правовий аналіз наведеної норми Основного Закону свідчить про наявність механізму такого захисту, за умов додержання правил відповідних проваджень.
Відповідно до положень статті 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до вимог ст. 128 КПК України особа, якій правопорушенням завдано шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Статтею 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно з ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім'єю.
У відповідності до роз'яснень, що містяться в п. 3 та п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.
Таким чином, особою, яка має право на відшкодування шкоди в зв'язку з смертю ОСОБА_7 , є його рідна сестра ОСОБА_5 .
Визначаючи розмір моральної шкоди, який підлягає до стягнення в користь потерпілої, аналізуючи обставини вчинення злочину, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що з врахуванням смерті близької людини, непоправної втрати і душевних страждань, а також характеру вимушених змін у їхніх життєвих стосунках, на користь потерпілої ОСОБА_5 слід стягнути 50000 гривень завданої моральної шкоди, в решті частини позву відмовити.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Судові витрати у справі відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. 368, 370 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту його затримання, тобто з 12 години 50 хвилин 17 березня 2020 року.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування завданої злочином моральної шкоди в сумі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Речові докази по справі, три липкі стрічки з слідами пальців рук залишити на зберігання при матеріалах кримінального провадження, ніж з відламаною рукояткою загальною довжиною 16 см., ніж із дерев'яною рукояткою, загальною довжиною 31 см., розкладний ніж із пластмасовою рукояткою, загальною довжиною 18 см, шило загальною довжиною 11,5 см., викрутка, загальною довжиною 16,5 см., дерев'яну тріску із нашаруванням речовини бурого кольору, пара чобіт, металева сокира з дерев'яним топориськом, металевий прут (монтировка), три пари чобіт з резиновою підошвою та трап'яним верхом, дві пари резинових чобіт, одну пару туфель, одну пару резинових тапок, трикотажні штани, сірого кольору, трикотажний светр сірого кольору, куртка балонова темно-зеленого кольору, що знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №2 (місто Горохів) Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області - знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий