Справа № 801/3011/2012
4-с/310/42/21
28 грудня 2021 року м. Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області
у складі головуючого судді Богомолової Л.В.
при секретарі Рибалка Н.М.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Бердянську скаргу ОСОБА_1 , особа бездіяльність якої оскаржується: державний виконавець Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), стягувач ТОВ «Брайт Інвестмент» на бездіяльність державного виконавця, суд
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця. Скаргу мотивує тим, що йому стало відомо про те, що на виконанні Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) перебуває виконавче провадження №54868643, про стягнення з нього, як з поручителя, 352 555,22 грн заборгованості. Постановою державного виконавця від 20.08.2021 року на всі його банківські рахунки був накладений арешт, в тому числі і на рахунок у ПАТ «Приватбанк».
Вказаний рахунок використовується їм для отримання Державної соціальної допомоги по інвалідності і арешт вказаного рахунку повністю позбавляє його джерела для існування.
Просить суд визнати дії державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) стосовно винесення постанови про арешт коштів боржника від 20.08.2021 року стосовно винесення постанови про арешт коштів боржника від 20.08.2021 року, незаконним та скасувати вказану постанову.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явився, в поданій скарги до суду, просить розглянути справу за його відсутністю у зв'язку зі станом здоров'я.
Державний виконавець Пугачова А.В. в судове засідання не з'явилася. Під час підготовки справи до розгляду надала письмові докази по скарзі щодо підстав винесення постанови про накладення арешту.
Представник заінтересованої особи ТОВ «Брайт Інвестмент» в судове засідання не з'явився.
Суд, дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що довідкою управління праці та соціального захисту населення №1150 від 30.08.2021 року підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам» з 01.08.2021 року по 31.08.2023 року призначено допомогу по спеціальному рахунку №650741 (а.с.5).
На примусовому виконанні Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) перебуває на примусовому виконанні АСВП №54868643, виданим на підставі заочного рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у справі №801/3011/2012 від 21.05.2012 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №08/2008/20/0059/ЮМК від 22.02.2008 року.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду від 04.12.2020 року замінено стягувача з ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Брайт Інвестмент».
Постановою державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про арешт коштів боржника від 20.08.2021 у ВП № 54868643 при примусовому виконанні виконавчого листа № 801/3011/2012 виданого 17.09.2014 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» заборгованості згідно кредитного договору № 08/2008/20/0059/ЮМК від 22.02.2008 року у розмірі 352555 грн 22 коп., накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках, які відкриті на ім'я боржника в установі банку, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно ч.1 - ч.3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до пункту 1 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Згідно зі ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» , стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
Статтею 46 Конституцією України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 25рп/2009 від 7 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.
Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до п. 1 ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Суд зазначає, що з матеріалів поданої скарги ОСОБА_1 вбачається, що станом на час розгляду скарги державному виконавцю не було відомо, що на банківський рахунок заявника ОСОБА_1 , відкритий в ПАТ «Приватбанк», проводиться зарахування соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам», тобто відкритий рахунок має спеціальний режим використання та банк в якому відкрито вказаний рахунок, не повідомив державного виконавця, що даний рахунок використовується для зарахування соціальної виплати по інвалідності та має спеціальний режим використання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність», арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 59 вказаного Закону, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Тобто за замовчуванням банк відкриває поточний рахунок фізичній особі для загального користування і зарахування будь-яких грошових коштів. У разі якщо особа бажає відкрити цільовий (окремий рахунок) для зарахування заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат, то вона обов'язково зазначає мету відкриття такого рахунку.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, приватний виконавець при винесенні постанови від 20.08.2021 року про арешт коштів не була повідомлена про те, що арештований рахунок ОСОБА_1 використовується в тому числі для зарахування його пенсії по інвалідності, тому у цій частині дії приватного виконавця є законними та обгрунтованими.
Поряд із цим, зважаючи на приписи ст. 46 Конституції України щодо забезпечення рівня життя, не нижчого від прожиткового мінімуму, встановленого законом для пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, скаржник не може бути обмежений у розпорядженні своєю пенсією, незважаючи на можливість приватного виконавця звернути на неї часткове стягнення у розмірі від 20 % до 50% (ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження»).
Водночас п. 9.9. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті , затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976 визначено, що кошти, що арештовані на рахунку клієнта, забороняється використовувати до надходження платіжної вимоги/ інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для виконання якого накладався арешт, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.
З вищевказаних приписів Інструкції вбачається, що при накладенні арешту приватним виконавцем скаржнику забороняється взагалі користуватися коштами на арештованому рахунку, що ставить його в уразливу позицію (відсутність коштів для існування), що порушує ст. 46 Конституції України та ч. 2 ст. 70 Закону України Про виконавче провадження .
Громадянин не повинен страждати за відсутності належного правового регулювання ситуації при якій з його пенсії може бути стягнуто не більше 50% коштів, але при цьому арештовується банківський рахунок із забороною користуватися будь-якими коштами на даному рахунку, тому що законодавчо не врегульовано можливість розділення коштів за цільовим призначенням на одному рахунку.
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
З огляду на те, що на рахунок скаржника ОСОБА_1 дійсно зараховується пенсія та зважаючи на граничний розмір відрахувань із пенсії, встановлений для даного виду стягнення, що не може перевищувати 20% доходу, вимоги про зняття арешту з вказаного рахунку є обґрунтованими, а накладений на вказаний рахунок в банку арешт, який унеможливлює отримання будь-яких коштів пенсії підлягає скасуванню.
А тому, скарга в частині зобов'язання приватного виконавця скасувати арешт з грошових коштів на банківському картковому рахунку, відкритому в АТ Ощадбанк , підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для визнання неправомірною бездіяльність приватного виконавця, оскільки її відмова щодо скасування арешту з грошових коштів полягала у не наданні скаржником жодних підтверджень про те, що рахунок на який він отримує пенсійні виплати, має спеціальне призначення. У свою чергу, скаржник при зверненні до суду із даною скаргою та під час судового розгляду, не надав суду жодних належних доказів того, що звертаючись із вказаною вище заявою до державного виконавця, він дійсно надавав їй підтверджуючі дані того, що його рахунок має спеціальне призначення, тому скарга підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 259, 260-261, 268, 353-354, 450-451 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 , особа бездіяльність якої оскаржується: державний виконавець Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), стягувач ТОВ «Брайт Інвестмент» на бездіяльність державного виконавця - задовольнити частково.
Зобов'язати державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) зняти арешт з грошових коштів на банківському картковому рахунку, відкритому у ПАТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 , на який зараховуються соціальні виплати управлінням праці та соціального захисту населення, що накладений постановою від 20.08.2021 року у ВП № 54868643 про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 , при примусовому виконанні виконавчого листа № 801/3011/2012, виданого 17.09.2014 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання або отримання її копії, шляхом подачі апеляційної скарги через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області.
Повний текст ухвали виготовлено 28 грудня 2021 року.
СуддяЛ. В. Богомолова