242/5237/21
3/242/1987/21
30 грудня 2021 року суддя Селидівського міського суду Донецької області Черков В.Г., розглянувши матеріал, який надійшов від відділу поліції № 3 Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора ТОВ «Джерело», що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ч. 1 ст. 164 КУпАП , -
До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення ВАБ № 839772 від 30.09.2021 року, згідно якого, ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «Джерело», 30.09.2021 року о 11 годині 30 хвилин на складі ГСМ, розташованого за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Козацька, 136В, використовував пожежно-небезпечний об'єкт, а саме: топливну колонку без дозволу на експлуатацію обладнання підвищеної небезпечності, чим порушив ст. 24 Закону України «Про охорону праці» та Постанови КМУ № 1107 від 26.10.2011 року зі змінами, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Захисник та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, надали заяву про розгляд справи без їх участі та письмове клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивоване тим, що на балансі підприємства відсутні будь-які топливні колонки, тому вказане виключає наявність складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Вважають, що протокол складений з порушенням вимог КУпАП, тому просять повернути адміністративний протокол до відділу поліції для дооформлення.
Беручи до уваги приписи ч. 2 ст. 268 КУпАП, згідно якої ст. 164 КУпАП не відноситься до категорії справ, де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою, суд здійснює розгляд такої справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Крім того, за змістом ст. 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення судом першої інстанції провадиться в межах обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення. Тому, у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі про адміністративне правопорушення конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Так, зі складеного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «Джерело», 30.09.2021 року о 11 годині 30 хвилин на складі ГСМ, розташованого за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Козацька, 136В, використовував пожежно-небезпечний об'єкт, а саме: топливну колонку без дозволу на експлуатацію обладнання підвищеної небезпечності, чим порушив ст. 24 Закону України «Про охорону праці» та Постанови КМУ № 1107 від 26.10.2011 року зі змінами, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Частиною першою ст. 164 КУпАП передбачено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Зазначена норма є бланкетною, що вимагає встановлення не тільки факту вчинення певного діяння, а також встановлення факту порушення цим діянням певних положень закону (або підзаконного акту), з посиланням на цей закон (або підзаконний акт).
Об'єктивна сторона цього правопорушення характеризується діями, спрямованими на провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом. Суб'єктом відповідальності в даному випадку є суб'єкт господарювання.
Так, ст. 24 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року № 2694-ХІІ, на порушення якої у фабулі протоколу посилається співробітник поліції, вказує, що з метою об'єднання зусиль найманих працівників, учених, спеціалістів з охорони праці та окремих громадян для поліпшення охорони праці, захисту працівників від виробничого травматизму і професійних захворювань можуть створюватись асоціації, товариства, фонди та інші добровільні об'єднання громадян, що діють відповідно до закону, тобто із цього взагалі не можливо встановити - яким чином положення цієї статті складають об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В той же час, з постанови КМУ від 26.10.2011 № 1107 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки» (на порушення якої посилається співробітник поліції в фабулі складеного протоколу) видно, що цей Порядок визначає процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання Держпраці та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).
В пункті 6 Порядку визначено, що дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається, зокрема: роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А додатка 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77, яке не містить такого визначення як «топливна колонка» (дослівно до фабули протоколу).
Поряд з цим, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні прізвища та адреси свідків, які могли б підтвердити обставини, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення; також, не вказано, протягом якого часу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, використовував таку «топливну колонку» (у даному випадку це має бути проміжок часу, а не конкретна дата й час, адже таке використання обов'язково має тривалий, а не одноразовий характер). При цьому, долучене до протоколу пояснення ОСОБА_2 суд не приймає до уваги, оскільки він приймав участь в проведення перевірки (є зацікавленою особою) та поліцейським при складенні протоколу не надано цій особі жодного процесуального статусу (в протоколі він не вказаний як свідок).
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, протоколом про вилучення речей і документів, акти закупки, тощо, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Так, вся справа про адміністративне правопорушення, яка надійшла до суду, складається з - протоколу про адміністративне правопорушення, довідки про результати розгляду звернення, рапорт чергового відділу поліції, пояснення особи, яка проводила перевірку, та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, копії документів (паспорта ОСОБА_1 , виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наказу ТОВ «Джерело» від 25.08.2021 № 12-к). В даному випадку взагалі не надано протоколу огляду (вилучення речей) такої «топливної колонки», жодного фото- чи відеодоказу тощо.
Із викладеного слідує, що твердження особи, яка склала протокол щодо вчинення адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, ґрунтується на припущеннях в наявності складу такого правопорушення, яке спростовується наявністю вищевказаних дозволів та ліцензій.
В постанові КАС ВС від 08.07.2020 року (справа № 463/1352/16-а) вказано, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.
Інші докази, які б безумовно надали змоги сторонньому спостерігачу безальтернативно визнати, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є склад правопорушення й вона винна в ньому, в порушення ч. 2 ст. 251 КУпАП, суду не надано.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням вказаного рішення ЄСПЛ суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вирішуючи клопотання захисника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо повернення складеного протоколу до відділу поліції для до оформлення, то суд, з урахуванням вищевикладеного та встановленням відсутністю складу правопорушення, вважає це недоречним та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 256, 283, 284 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення - закрити.
Скарга на постанову суду до Донецького апеляційного суду може бути подано через Селидівський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Черков В.Г.