Справа № 265/10756/21
Провадження № 3/265/3303/21
30 грудня 2021 року місто Маріуполь
Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Щербіна Артем Валентинович, за участю секретаря судового засідання Чубукової С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП,
29 грудня 2021 року на адресу суду з Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
З наданих матеріалів вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11.12.2021 року серії ВАВ №464232, складеного відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.12.2021 приблизно об 19.00 год. ОСОБА_1 знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , умисно вчинив дії психологічного характеру у відношенні своєї матері ОСОБА_2 , а саме висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим своїми діями скоїв домашнє насильство, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
До протоколу також додано: рапорт на ім'я начальника ВП №2 МРУП ГУНП в Донецькій області про те, що зі служби 102, 11.12.2021 о 19.27 год. надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про вчинення сином сварки та його неадекватну поведінку; заява ОСОБА_2 від 11.12.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її сина, який 11.12.2021 приблизно о 19.00 год. вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру; пояснення ОСОБА_2 від 11.12.2021, в яких вона пояснила, що 11.12.2021 приблизно о 19.00 год., її син, вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, а саме: ображав її нецензурної лайкою, погрожував фізичною розправою; пояснення ОСОБА_1 від 11.12.2021 про те, що 11.12.2021 конфліктів з матір'ю у нього не було, домашнє насильство не вчиняв; форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства складена відносно ОСОБА_1 ; копія постанови судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13.12.2021 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП; рапорт на ім'я начальника Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області про вчинення ОСОБА_1 11.12.2021 приблизно о 19.00 год., відносно своєї матері домашнього насильства психологічного характеру, а саме: ображав її нецензурної лайкою, погрожував фізичною розправою.
У судове засідання, призначене на 30.12.2021 року ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Частина 1 ст.268 КУпАП передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Зі змісту п.25 рішення Європейського суду з справ людини від 11 квітня 2011 року у справі «Жук проти України» вбачається, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їх вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їх право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.
Таким чином, виходячи з того, що ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд справи 30.12.2021 року, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності останнього, оскільки будь - яких клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частина 2 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
В той же час, ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Згідно з п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі - Закон про домашнє насильство), домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пункт 14 ч.1 ст.1 Закону про домашнє насильство визначає, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з п.7 ч.2 ст.3 Закону про домашнє насильство, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на батьків (мати, батько) і дитину (дітей).
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суддя робить висновок, що ОСОБА_1 , 11.12.2021 вчинив домашнє насильство, а саме дії психологічного насильства (образи нецензурною лайкою, погрози) відносно своєї матері ОСОБА_2 , тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
При цьому, суддя критично оцінює письмові пояснення ОСОБА_1 щодо не вчинення домашнього насильства відносно своєї матері, оскільки вважає їх необ'єктивними та недостовірними виходячи із заяви та пояснень потерпілої ОСОБА_2 , яка є особою похилого віку, а тому заслуговує на довіру судді.
Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення, зокрема враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.35 КУпАП суддею не встановлено.
Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.34 КУпАП, суддею також не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, особи правопорушника, його ставлення до вчиненого та їх наслідків, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддя реалізуючи принцип законності та справедливості, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в середньому розмірі, яке є необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 33, 34, 35, 40-1, 173-2, 251, 252, 280, 283, 284, 288, 289, 291, 294 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
3. Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
4. Ця постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А.В. Щербіна