,
Справа № 264/9389/21
3/264/3532/2021
28.12.2021 р. м. Маріуполь
Суддя Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області Іванченко Алла Миколаївна, розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу поліції №1 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.44-3 КУпАП,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №416703 від 14.12.2021 року, ОСОБА_1 , 14.12.2021 року о 13-10 годині, перебував за адресою: м. Маріуполь, вул.Академіка Амосова, буд.17, без документів, що підтверджують вакцинацію від COVID-19 та без наявності документів, що посвідчують особу, чим порушив п.п.2 п.2-2 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про день розгляду справи був повідомлений належним чином в протоколі про адміністративне правопорушення, про що міститься його особистий підпис.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Дослідивши матеріали справи суддя приходить до наступного.
Згідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворою додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом.
Стаття 9 КУпАП наводить визначення поняття адміністративною правопорушення, а саме: це є «протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
У підтвердження вини ОСОБА_1 надано наступне: диск з відеозаписом, на якому зафіксовано, що останній перебуває на вулиці, підтверджує факт відсутності документів, що встановлюють його особу та документів про вакцинацію, та йому роз'яснено, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення: рапорт працівника поліції служби «102» від 14.12.2021 року; рапорт інспектора поліції, відповідно до якого ОСОБА_1 при собі не мав вказаних документів; письмові пояснення ОСОБА_1 ; копію постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року.
Диспозиція частини 1 ст.44-3 КУпАП передбачає правопорушення у вигляді порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, яке тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17000 грн. - 34000 грн.).
Згідно із ст.1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин, це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
У відповідності до п.п.2 п.2-2 Постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №1236 від 09.12.2020 року (із відповідними змінами станом на 03.12.2021 року), з 17 червня 2021 р. на території України встановлюється «зелений» рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється, зокрема, перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.
При цьому, за протоколом позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій №38 від 15.10.2021 року, відповідно до п.3-4 Постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №1236 від 09.12.2020 року, з 00-00 годин 18.10.2021 року на території Донецької області встановлено «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
За протоколом позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій №47 від 06.12.2021 року, відповідно до абзацу 3 п.3-4 Постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №1236 від 09.12.2020 року, «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території Донецької області скасовано з 00-00 годин 07.12.2021 року. Застосовано на території Донецької області обмежувальні протиепідемічні заходи, передбачені пунктом 3 Постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №1236 від 09.12.2020 року («жовтий» рівень епідемічної небезпеки).
Як вбачається зі змісту протоколу серії ВАВ №416703 від 14.12.2021 року, працівники поліції описуючи нормативно-правовий акт, яким заборонено дії, вчинені ОСОБА_1 , посилалися на п.2-2 п.п.2 постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року, однак вказаний пункт вказує на обмеження введені при встановленні «зеленого» рівня епідемічної небезпеки.
Враховуючи, що станом на 14.12.2021 року на території Донецької області, до якої відноситься також і м.Маріуполь, діяв «жовтий» рівень епідемічної небезпеки, відтак, в діях ОСОБА_1 , які виразились у знаходженні останнього на вулиці без документів, що посвідчують його особу, убачається порушення п.3 постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року, яка передбачає також і обмеження встановлені п.2-2 п.п.2 вищевказаної постанови.
Таким чином, фабула події адміністративного правопорушення, викладена в протоколі, не містить чіткого посилання на правові норми, не зазначено в чому саме полягає порушення, а отже при складанні протоколу про адміністративне правопорушення порушені приписи ст.256 КУпАП.
Тобто, посилання на спеціальну норму закону є обов'язковим, та за відсутності посилання на конкретний нормативний акт, яким передбачено правило поведінки та порушене особою, відповідальність не настає.
Крім того, ОСОБА_1 інкримінують не надання працівникам поліції документів, що підтверджують вакцинацію від COVID-19, однак зміст постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року, на яку посилається посадова особа, що склала протокол про адміністративне правопорушення, не містить посилання на обов'язкову наявність та пред'явлення документів про вакцинацію від COVID-19 в умовах, що виникли на момент складання протоколу.
Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачаться на її користь.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Також, у п.21 свого рішення у справі «Надточий проти України» від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.
На підставі викладеного вище, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Керуючись ст.ст.44-3 ч.1, 247, 251 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Донецького апеляційного суду.
Суддя: А. М. Іванченко