Номер провадження: 11-сс/813/1705/21
Номер справи місцевого суду: 521/16561/21 1-кс/521/5316/21
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
07.12.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
перекладача - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 03.11.2021 року, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №1202116247000020 від 06.02.2021 року відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Р. Грузії, громадянина Республіки Грузія, маючого неповну середню освіту, зі слів не офіційно працюючого різноробочим на будівельних майданчиках в м. Одесі, спільно проживаючого з ОСОБА_10 , без реєстраційного обліку в Україні, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 03.11.2021 року задоволено клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, погодженого з прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_7 . Застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком 40 (сорок) днів, в межах строку досудового розслідування тобто до 12.12.2021 року.
Визначено розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 обов'язків, передбачених КПК у розмірі - 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на 03.11.2021 року - 190320 (сто дев'яносто тисяч триста двадцять) гривень.
Рішення слідчого судді мотивоване наявністю обґрунтованої підозри, ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливістю застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із прийнятим слідчим суддею рішенням захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу.
Апелянт вважає, що слідчим суддею істотно порушені вимоги кримінально-процесуального закону, оскільки в судовому засіданні не було доведено наявність належного вручення повідомлення про підозру, обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, не було доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу. Також зазначає, що ухвала слідчого судді не містить належного обґрунтування необхідності визначення застави в сумі 190320 гривень. Крім того, вказує, що ОСОБА_7 має на утриманні дружину та двох малолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем мешкання, раніше не судимий.
Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 з забороною залишати місце мешкання цілодобово, з покладанням процесуальних обов'язків згідно ст. 194 КПК України.
Позиції учасників судового розгляду.
Заслухавши: суддю-доповідача, захисника та підозрюваного, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про таке
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При розгляді апеляційних скарг, виконуючи вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v.Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя відповідно до вищевказаних вимог Закону та Конвенції перевірив та належним чином встановив наявність на час розгляду клопотання в кримінальному провадженні обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Наявність на даній стадії досудового розслідування обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, підтверджується долученими до клопотання слідчого доказами, а саме: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення; протокол огляду місця події; протоколами допиту потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; протокол допиту свідка ОСОБА_13 , який повідомив про обставини вчинення кримінального правопорушення; протоколи допиту свідка ОСОБА_14 , який повідомив про обставини вчинення кримінального правопорушення; повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 12.10.2021 та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Викладене свідчить про достатність підстав вважати, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та письмове повідомлення про підозру у зв'язку з не встановленням місця знаходження останнього вручено у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень, а саме надіслано за останнім відомим місцем проживання, в зв'язку з чим апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги в цій частині.
Щодо доводів апеляційної скарги про недоведеність заявлених у судовому засідання ризиків та можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на таке.
Оцінюючи доведеність наявності у кримінальному провадженні заявлених слідчим ризиків, апеляційний суд враховує такі обставини.
З наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_7 є громадянином Республіки Грузія, має неповну середню освіту, офіційно не працевлаштований, зі слів проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на час складання клопотання слідчим проживав в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 та на даний час підозрюється у вчинені тяжкого злочину,за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.
Вказані обставини свідчать про те, що підозрюваний змінює місце проживання у короткий проміжок часу, не має міцних соціальних зв'язків у місці проживання та будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує в разі визнання винуватим, може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований йому тяжкий злочин.
Існування зазначеного ризику також підтверджується поведінкою підозрюваного, якого за адресою місця мешкання виявлено не було, двері ніхто не відчинив та до слідчого останній не з'явився.
На противагу доводам апеляційної скарги захисника, апеляційний суд вважає, що існує ризик знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки викрадене майно повернуте потерпілим частково, встановити місцезнаходження всього майна, яке було викрадене, на даний момент неможливо, що може вказувати на можливість знищення, переховування або спотворення і речей чи документів, які можуть мати значення для кримінального провадження.
З аналогічних підстав колегія суддів вважає, що існує ризик незаконного впливу на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, з якими ОСОБА_7 знайомий.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про недоведеність наявності у кримінальному провадженні заявлених слідчим ризиків є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами провадження.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про те, що ухвала слідчого судді не містить належного обґрунтування необхідності визначення застави в сумі 190320 гривень, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчого судді, ОСОБА_7 визначено заставу у розмірі 190320 гривень, з урахуванням ступеня тяжкості злочину, у якому останній підозрюється, його ролі на час вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, зазначених вище даних про особу підозрюваного, розміру майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_7 та вказували на необхідність застосування запобіжного заходу лише у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі, визначеному положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України.
Апеляційний суд вважає, що саме такий розмір застави відповідає вимогам кримінального процесуального закону, є достатнім та таким, що здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має в тому числі право:1) залишити ухвалу без змін; 2) змінити ухвалу; 3) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу або закрити кримінальне провадження; 4) скасувати ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а наявність на даній стадії обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 тяжкого злочину та існування зазначених слідчим суддею ризиків, виправдовують застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, який здатний запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам і забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Стороною захисту не наведено інших доводів щодо існування обставин, які могли би бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись статтями 183, 196, 199, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 03.11.2021 року, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №1202116247000020 від 06.02.2021 року відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4