Номер провадження: 11-кп/813/2524/21
Номер справи місцевого суду: 495/8254/21
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
20.12.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 к,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.12.2021 року, якою ОСОБА_7 , обвинуваченому за ч.1 ст.115 КК України, у кримінальному провадженні №12021162240000705 від 02.07.2021 року, продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
установив
Зміст оскарженого судового рішення
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.12.2021 року продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала мотивована тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, в кримінальному провадженні наявні ризики, передбачені п.п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України та жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможуть запобігти ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з ухвалою районного суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, зазначає:
-судом не взято до уваги, що клопотання прокурора про продовження строків тримання обвинуваченого під вартою сторона захисту не отримувала;
-суд порушує розумні строки розгляду даного кримінального провадження, приймає позицію сторони обвинувачення, підготовче судове засідання відкладається з підстав неявки потерпілої, у зв'язку із чим обвинувачений безпідставно тримається під вартою 6 місяців;
-суд безпідставно посилається на лише тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим.
Позиції учасників апеляційного розгляду
Прокурор, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду апеляційної скарги, у судове засідання, призначене на 20.12.2021 року, не з'явився, направив на адресу апеляційного суду клопотання в якому заперечував проти апеляційної скарги сторони захисту та просив її розгляд провести без його участі.
Відповідно до положення ч.4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Захисник обвинуваченого доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу суду першої інстанції.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Мотиви апеляційного суду
Частиною 1 ст.404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Абзацом 2 ч.2 ст.392 КПК України передбачено, що ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Положеннями ст.422-1 КПК України передбаченого порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Відповідно до положень ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Абзацом 2 ч.3 ст.407 КПК України передбачено, що постановляючи ухвалу за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, апеляційний суд вирішує питання щодо запобіжного заходу в порядку, передбаченому главою 18 розділу II цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч.1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вказані вимоги кримінального процесуального закону судом першої інстанції дотримані, висновки суду про необхідність продовження відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, суд при постановленні ухвали в повній мірі дотримався та врахував зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону.
Так, на теперішній час у кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12021162240000705 від 02 липня 2021 року, судом першої інстанції не вчинені всі необхідні дії, що передбачені процедурою судового розгляду для повного, об'єктивного та всебічного дослідження всіх обставин справи.
Апеляційний суд відхиляє посилання захисника ОСОБА_6 на порушення судом першої інстанції права обвинуваченого на захист, оскільки клопотання прокурора про продовження строків тримання обвинуваченого під вартою сторона захисту не отримувала, виходячи з такого.
Враховуючи вимоги ст.331 КПК України, суд незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою. Однак, стороною захисту до суду не подано клопотань про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого чи будь-яких підтверджень про зменшення чи відсутність ризиків, регламентованих ч.1 ст.177 КПК України.
Так, звертаючись до апеляційного суду, захисник ОСОБА_6 стверджує, що сторону захисту було позбавлено можливості реалізувати право на подання заперечень на клопотання продовження запобіжного заходу та надати обґрунтування та докази своїх вимог, однак у апеляційній скарзі захисник не наводить жодних доводів на спростування ризиків, заявлених прокурором.
Разом з тим, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, яке, згідно із ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжкого злочину.
Крім того, апеляційний суд враховує ту обставину, що обвинувачений самостійно до органу досудового розслідування не з'явився, відомості щодо активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення відсутні, інкриміноване обвинуваченому за ч.1 ст.115 КК України кримінальне правопорушення передбачає кримінальну відповідальність у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, що у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість можливого переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що у цьому випадку має місце ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, дане кримінальне провадження перебуває в суді першої інстанції на стадії підготовчого судового засідання, потерпілі, свідки не допитані, що вказує на існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, про що також вказано в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали.
Враховуючи те, що застосування запобіжних заходів має на меті забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, за обставин наявності ризиків, передбачених п.1, 4 ч.1 ст.177 КПК України, врахування обставин, передбачених ст.178 КПК України, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області обґрунтовано дійшов до висновку, що у даному випадку продовження строку дії виняткового запобіжного заходу, а саме тримання під вартою, є доцільним та достатнім для забезпечення завдань кримінального процесуального закону на даному етапі кримінального провадження.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, апеляційним судом не встановлено.
Отже, на думку апеляційного суду, зазначені встановлені судом першої інстанції ризики виправдовують продовження строку дії найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , та дають апеляційному суду можливість прийти до висновку про обґрунтованість рішення районного суду про наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який у цьому випадку, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.
Згідно з п.1 ч.1 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Керуючись ст. ст. 331, 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.12.2021 року, якою ОСОБА_7 , обвинуваченому за ч.1 ст.115 КК України, у кримінальному провадженні №12021162240000705 від 02.07.2021 року продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4