Номер провадження: 22-ц/813/11123/21
Номер справи місцевого суду: 495/4144/21
Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю.
Доповідач Погорєлова С. О.
28.12.2021 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Заїкіна А.П., Князюка О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання двох малолітніх дітей, на рішенняБілгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, постановлене під головуванням судді Прийомової О.Ю. 17 вересня 2021 року у м.Білгород-Дністровський Одеської області, -
встановила:
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання двох малолітніх дітей, та просила суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 5000 грн щомісяця до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в сумі 5000 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 ; стягнути з відповідача на свою користь витрати на надання правничої допомоги в сумі 7000 грн.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого сторони мають двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
05червня 2019 року рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду шлюб між позивачем і відповідачем розірвано.
За спільною домовленістю сторін, діти проживають разом із матір'ю.
За період перебування у шлюбі із відповідачкою, відповідач працював моряком за кордоном та мав постійний дохід, розмір якого становив від 1300 доларів США до 1700 доларів США.
ОСОБА_1 стверджувала, що відповідач продовжує працювати за кордоном, а отже. має змогу надавати матеріальну допомогу дітям, яка є необхідною і достатньою для їх духовного, фізичного і морального розвитку в сумі 10 000 грн щомісяця на двох дітей.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви, тобто з 04 червня 2021 року і до повноліття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме до 20 лютого 2030 року включно, потім, починаючи з 21 лютого 2030 року -у розмірі 2500 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно.
Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати за подачу до суду позову про стягнення аліментів у розмірі 908 грн. на користь держави.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.
Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 суми платежу за один місяць, відповідно до вимог ст. 430 ч. 1 п. 1 ЦПК України.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині визначення суми аліментів у розмірі 5000 гривень на двох дітей, та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким встановити розмір аліментів у сумі 10000 гривень на двох дітей.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач є працездатною особою, отримує достатню заробітну плату та має змогу сплачувати аліменти на утримання дітей, достатні для їх утримання та розвитку, а також враховуючи здібності двох дітей (відвідування гуртків карате, малювання, кораблемоделювання та англійська мова), забезпечення яких здійснюється позивачкою одноособово, тому розмір аліментів у твердій грошовій сумі повинен бути стягнутий з відповідача в сумі 10 000 грн щомісяця на двох дітей, який буде рівним із затраченими коштами та ресурсами, та буде відповідати рівності двох батьків в утриманні їх малолітніх дітей.
Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч.1, 2 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
З матеріалів справи вбачається, що з 11 листопада 2011 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який 05червня 2019 року було розірвано на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 495/3590/19 /а.с. 11/.
Від зареєстрованого шлюбу у сторін народилось двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно довідки про склад сім'ї № 196 або зареєстрованих у житловому приміщенні /будинку осіб, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . До складу сім'ї входять: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - син, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - син.
Вказане також підтверджується Актом, складеним КП «ЖЕО №1» від 10 червня 2020 року.
Позивач у своєму позові та апеляційній скарзі вказує, що батько їх спільних дітей не надає достатнього матеріального утримання дітей , не у повній мір забезпечує потреби дітей, хоча має змогу надавати дітям належний рівень життя.
В якості доказу позивачем надано послужну книжку моряка ОСОБА_2 за № 001605/2008/21, видану 24 липня 2008 року, з відмітками про вихід в море та район плавання, порти заходження. Остання дата заповнення - 23 листопада 2016 року; а також сертифікати матроса, свідоцтва про підготовку моряків, перевезення небезпечних вантажів, боротьби з пожежею за розширеною програмою.
Згідно роздруківки отриманого ОСОБА_2 доходу, станом на 31 липня 2017 року він складає 1300 доларів США, та 31 серпня 2017 року - 1900 доларів США.
В той же час, згідно Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про суми виплачених доходів № 4299 від 27 липня 2021 року, ОСОБА_2 в період з 01 січня 2021 року по 31 березня 2021 року отримував дохід з наступних джерел: Білгород-Дністровський міськрайонний центр зайнятості - у розмірі 1099, 08 грн.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач не надала достатніх та належних доказів працевлаштування відповідача на посаді матроса, та отримання останнім щомісячного доходу у сумі 1300 - 1700 доларів США
Відповідач в добровільному порядку, практично щомісячно, після розірвання шлюбу у 2019 році сплачував на ім'я позивачки різний розмір аліментів, останній платіж здійснено 26 липня 2021 року у розмірі 3015, 08 грн.
Вказаний факт про отримання коштів на утримання дітей не заперечується і самою позивачкою.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 267597834 від 26 липня 2021 року вбачається, що ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка АДРЕСА_2 . Дата, час державної реєстрації - 24 червня 2015 року.
Після вказаної дати відповідачем у власність будь-якого іншого рухомого/нерухомого майна не набувалось.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ч.1, 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Аліменти повинні використовуватись виключно для задоволення потреб дитини, її гармонійного фізичного та духовного розгляду й не можуть слугувати для безпідставного збагачення отримувача аліментів.
У відповідності до ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», з 01 липня 2021 року прожитковий мінімум дітей віком до 6 років становить 2013 гривень, з 6 років - 2510 грн.
Згідно частини другої статті 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитини» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей , поважати гідність дитини, готувати до самостійного життя та праці.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що діти виховуються позивачем і потребують матеріальної допомоги, відповідач працездатний та має змогу сплачувати аліменти, інших неповнолітніх дітей у відповідача не має, на підставі чого суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги є доведеними.
Однак, дійшовши вірних висновків щодо зазначених обставин справи, суд першої інстанції припустився помилки у визначенні розміру аліментів, що стягуються з відповідача на користь позивача, зазначивши, що їх розмір має становити 5000 гривень на кожну дитину до досягнення ними повноліття.
Колегія суддів враховує, що відповідач не має офіційного доходу, також, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_5 має у праві власності єдине нерухоме майно - земельну ділянку.
Таким чином, колегія суддів доходить до висновку, що, з урахуванням обставин справи, розмір аліментів, що стягуються з відповідача на користь позивача, має становити 3500 гривень на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.
Крім того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що понесені позивачем витрати у зв'язку із наданням правничої допомоги є обґрунтованими та такими, що підлягали задоволенню у повному обсязі у розмірі 7000 грн.
Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на те, що відповідач є працездатною особою, отримує достатню заробітну плату та має змогу сплачувати аліменти на утримання дітей, достатні для їх утримання та розвитку, а також враховуючи здібності двох дітей (відвідування гуртків карате, малювання, кораблемоделювання та англійської мови), забезпечення яких здійснюється позивачкою одноособово, тому розмір аліментів у твердій грошовій сумі повинен бути стягнутий з відповідача в сумі 10 000 грн щомісяця на двох дітей, який буде рівним із затраченими коштами та ресурсами, та буде відповідати рівності двох батьків в утриманні їх малолітніх дітей.
Колегія суддів зазначає, що зазначені ОСОБА_1 витрати: відвідування дітьми гуртків карате, малювання, кораблемоделювання та англійської мови, є додатковими витратами на дитину, а не аліментами, тобто, це витрати, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дітей тощо), і стягнення таких витрат можливо шляхом подання відповідної позовної заяви до суду першої інстанції.
Крім того, колегія суддів зауважує, що додана ОСОБА_1 до апеляційної скарги роздруківка з веб-сайту “Вісник крюінга” не може вважатися належним та допустимим доказом отримання саме ОСОБА_2 доходу у розмірі 1300 - 1700 доларів США щомісячно.
Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.
З огляду на те, що при постановленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, але помилково зазначив про те, що розмір аліментів має становити 5000 гривень на кожну дитину до досягнення ними повноліття, то колегія судів доходить до висновку, що резолютивна частина рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 вересня 2021 року має бути змінена.
Згідно п.п. 1-3 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 3, 4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 вересня 2021 року -змінити в частині визначення розміру аліментів.
Викласти резолютивну частину рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 вересня 2021 рокуу наступній редакції:
“Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 7000 грн щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви, тобто з 04 червня 2021 року і до повноліття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме до 20 лютого 2030 року включно, потім, починаючи з 21 лютого 2030 року -у розмірі 3500 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно”.
В іншій частині судове рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п.2«а» - 2 «г» ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 28 грудня 2021 року.
Судді Одеського
апеляційного суду С.О. Погорєлова
О.В. Князюк
А.П. Заїкін