Номер провадження: 11-сс/813/1436/21
Номер справи місцевого суду: 496/3932/21 1-кс/496/1457/21
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
09.12.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 14.09.05.2021 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 , на бездіяльність слідчого СВ ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення,
установив
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин
Зазначеною ухвалою слідчого судді було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 , на бездіяльність слідчого СВ ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення.
Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що із заяви ОСОБА_6 вбачається, що за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст.197-1 КК України.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, з наступних підстав:
-слідчий суддя не є слідчим, прокурором чи іншим органом, якому делеговано повноваження щодо здійснення досудового розслідування, оскільки суд не наділений повноваженнями щодо перевірки фактів, викладеними в заяві ОСОБА_6
-про вчинення кримінального правопорушення може повідомити будь-яка особа, а не лише власник земельної ділянки;
- ОСОБА_6 жодним належним чином не повідомлено про дату та час судового засідання місцевого суду, що на її думку було порушено право на захист.
Усі учасники апеляційного провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги, однак в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили, при цьому апелянта ОСОБА_6 надіслала заяву про розгляд її апеляційної скарги без її участі, в зв'язку з чим, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд апеляційної скарги за відсутності учасників апеляційного провадження, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача; дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94цьогоКодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався в повному обсязі.
Апеляційний суд зауважує, що заслуговують на увагу та є слушними доводи апелянта ОСОБА_6 щодо того, що слідчий суддя в резолютивній частині оскаржуваної ухвали безпідставно зазначив про те, що вона не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Згідно ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачають, що на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених п. 9-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Разом із тим, рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020 положення ч. 3 вищевказаної ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, було визнано таким, що не відповідає Конституції України, тобто неконституційним.
Положення ст. 152 Конституції України та ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» встановлюють, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
При цьому, зі змісту поданої 03.09.2021 року слідчому судді Біляївського районного суду Одеської області скарги ОСОБА_6 вбачається, що вона оскаржує саме бездіяльність уповноважених посадових осіб ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, щодо невнесення відомостей до ЄРДР за її заявою про вчинення кримінального правопорушення (а.п. 1-3).
На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про те, що станом на день постановлення слідчим суддею оскаржуваної ухвали 14.09.2021, за результатами розгляду скарги ОСОБА_6 на бездіяльність працівників ОРУП №2 щодо невнесення відомостей до ЄРДР, таке судове рішення підлягало апеляційному оскарженню у зв'язку із прийняттям Конституційним Судом вищезгаданого рішення про визнання положень щодо неможливості її оскарження неконституційними, тобто такими, що не відповідають Конституції України.
Разом із тим, на переконання апеляційного суду, зазначення слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі про те, що вона не підлягає оскарженню, хоча і є порушенням вимог кримінального процесуального закону, проте не є істотним в розумінні приписів ст. 412 КПК України, та не тягне за собою суттєвого порушення прав осіб та не може бути єдиною підставою для скасування ухвали слідчого судді, враховуючи також ті обставини, що апеляційна скарга була прийнята до розгляду апеляційним судом.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 27.08.2021 року о 15.49 год. було здійснено виклик через мобільний додаток Му Pol, о 16.34 год., дзвінок на 102 та написана заява до чергової частини Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області з приводу виявлення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 КК України, щодо самовільного будівництва будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 . Була виконана фотофіксація з геомітками. Про отримання повідомлення та заяви Одеським районним управлінням поліції № 2 ГУНП в Одеській області свідчать талони - повідомлення єдиного обліку від 27.08.2021 року за № № 12727, 12748. Але в порушення вимог ч. 1 ст. 214 КПК України відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені, у зв'язку з чим вона звернулася до суду зі скаргою. (а.п. 4-10).
Дослідивши скаргу з доданими матеріалами суд першої інстанції зазначив, що відповідальність за ст. 197-1 КК України настає за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.
Як вбачається з повідомлення та заяви ОСОБА_6 від 27.08.2021 року, вони за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого особливою частиною КК України, зокрема ст. 197-1 КК України, як зазначає заявник, у зв'язку з чим відсутні підстави для внесення відомостей, викладених у повідомленні та заяві, до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Апеляційний суд погоджується з вказаними висновками слідчого судді з огляду на таке.
Завданнями кримінального провадження, згідно положень ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 ст. 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, серед іншого, до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Аналогічні положення містяться в п. 2 Розділу II «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженого Наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020, відповідно до якого відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
За таких обставин, колегія суддів наголошує на тому, що внесенню відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування має передувати діяльність, спрямована на перевірку заяви чи повідомлення задля встановлення обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, оскільки чинне кримінальне процесуальне законодавство дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень саме про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Окрім того, зазначені апеляційним судом обставини щодо відсутності підстав для внесення до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_6 що не містить будь-яких конкретних обставин, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення підтверджується також судовою практикою, зокрема, в п.п. 35-36 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 (справа №818/1526/18) Верховний Суд дійшов висновку про те, що у межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відмови в задоволенні скарги ОСОБА_6 , на бездіяльність посадових осіб ОРУП №2 ГУНП в Одеській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, оскільки заява не містить обставин, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, а саме, не зазначає про завдання значної шкоди її законному володільцю або власнику.
Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених посадових осіб ОРУП №2 ГУНП в Одеській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення та зобов'язання службових осіб ОРУП №2 внести відповідні відомості до ЄРДР.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За таких обставин, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою і вмотивованою, та такою що не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 32, 303, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 14.09.05.2021 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 , на бездіяльність слідчого СВ ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4