Справа № 147/860/21
Провадження № 22-ц/801/2521/2021
Категорія: 42
Головуючий у суді 1-ї інстанції Натальчук О. А.
Доповідач:Міхасішин І. В.
29 грудня 2021 рокуСправа № 147/860/21м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В.
суддів: Войтка Ю.Б., Матківської М.В.
розглянувши матеріали цивільної справи № 147/860/21 у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 01 листопада 2021 року про повернення позовної заяви,
встановив:
АТ КБ "Приватбанк" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця у розмірі 9931,31 грн.
Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 16.08.2021 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання.
19.10.2021 р. позовну заяву АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, залишено без руху та надано строк для усунення указаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення копії ухвали.
На виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, 29.10.2021 р. від представника АТ КБ «Приватбанк» надійшла позовна заява у новій редакції, зі змісту якої встановлено, що банк звертається з позовними вимогами до двох відповідачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Просить стягнути з останніх солідарно, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину заборгованість у розмірі 9931,31 грн. та судові витрати.
Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 01 листопада 2021 року відмовлено у прийнятті позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, у новій редакції.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, АТ КБ «Приватбанк» звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до Тростянецького районного суду Вінницької області.
До дня призначення справи до розгляду відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надійшли. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України.
У відповідності до вимог статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, в тому числі про передачу справи на розгляд іншого суду, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У такому випадку судове засідання не проводиться, а розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами - частина 13 статті 7 ЦПК України.
Перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають обставинам справи та ґрунтуються на вимогах процесуального законодавства.
Вивчивши матеріали позовної заяви (у новій редакції), оцінивши наведені сторонами цивільного процесу доводи та заперечення щодо підстав для прийняття даної позовної заяви, суд першої інстанції дійшов наступного.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретної позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.
Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).
Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.
За змістом поданої до суду позовної заяви у новій редакції убачається, що подана представником позивача заява за своїм змістом та суттю змінює підстави та предмет позову, позовні вимоги викладено в новій редакції відмінній від вимог викладених у первісно поданій позовній заяві, яка містила вимоги щодо стягнення боргу до одного відповідача, а саме ОСОБА_1 . В той час як в позовній заяві у новій редакції від 29.10.2021 р. заявлена вимога до двох відповідачів про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором від 05.10.2007 р. без наведення правових підстав для застосування такого способу захисту та відновлення порушеного права.
Виходячи з висновків, викладених в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року по справі № 761/7978/15-ц, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Верховний Суд відзначив, що під підставами позову, які згідно із ст.49 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.
Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 року в справі №916/1764/17.
Суд першої інстанції вірно звернув увагу позивача, що заява про зміну предмета та підстави позову має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, викладені у ст. 175 ЦПК України.
Згідно з п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них. Згідно з п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві зазначаються обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
З дотримання вказаних положень ст. 175 ЦПК України позивач має навести такі вимоги (предмет) або підстави позову в його обґрунтування, що виявлятиме зміну у конструкціях відповідних визначень без їх одночасного застосування.
За встановлених обставин,
З огляду на викладене, дослідивши матеріали цивільної справи, судом першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для прийняття позовної заяви (у новій редакції) від 29.10.2021 р., яка подана представником позивача ОСОБА_3 , оскільки за своїм змістом у ній одночасно змінюються підстави та предмет позову, що є недопустимим відповідно вимог статті 49 Цивільного процесуального кодексу України, та свідчить про подання представником позивача нової позовної заяви з визначенням іншого способу захисту в частині вимог майнового характеру та доведення заявлених вимог шляхом подання нових доказів.
Таким чином, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість ухвали суду, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, а тому - не є правовою підставою для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.
Відтак, викладені у апеляції доводи суд апеляційної інстанції відносить до числа формальних, відповідно, судове рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення, а ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 01 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Міхасішин
Судді: Ю.Б. Войтко
М.В. Матківська