Справа № 747/643/21
Провадження№ 3/747/313/21
29.12.2021 року смт Талалаївка
Суддя Талалаївського районного суду Чернігівської області Тіщенко Л.В. розглянула матеріали, що надійшли з Прилуцького РВП ГУНП України в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, згідно протоколу мешканця АДРЕСА_1 , такого, що не працює, раніше до адміністративної відповідальності притягувався 11.11.2021 року за ч.3 ст 130 КУпАП, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП, -
26 листопада 2021 року в с Харкове по вул Науменка ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 явними ознаками алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, матеріали справи містять поштову розписку про вручення йому судового виклику, про причини неявки суду не повідомив, від нього не надійшла заява про розгляд справи без його участі чи про відкладення розгляду справи, тому справа підлягає розгляду в порядку ч.1 ст. 268 КУпАП без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до положень ч.3 ст.130 КУпАП складом адміністративного правопорушення є відмова особи яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, вчинена особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння чи за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП. Його вина в порушенні Правил дорожнього руху повністю доведена та підтверджується дослідженими матеріалами справи. Факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 26.11.2021 року серії ДПР 18 № 381260 та додатками до нього, копіює постанови Ічнянського районного суду Чернігівської області від 11 листопада 2021 року, яким ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст 130 КУпАП до штрафу в сумі 51 000 грн без позбавлення права керування транспортними засобами та без конфіскації транспортного засобу.
За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п. 2.5 ПДР України, скоїв правопорушення, що передбачене диспозицією ч. 3 ст. 130 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи та були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
У відповідності до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З врахуванням наведеного, особи порушника, суд вважає, що його слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 КУпАП та на нього можливо накласти адміністративне стягнення в межах санкції даної статті у вигляді штрафу з роз'ясненням наслідків порушень строків сплати штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки згідно копії постанови Ічнянського районного суду від 11.11.2021 року ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, і тому правом керування транспортними засобами він не володіє. Даний висновок суду зроблений у відповідності до п.28 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 року, який встановлює, що суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів, коли винна особа взагалі не отримувала такого права. Вирішуючи питання щодо призначення додаткового стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, то суд приходить до висновку, що оскільки протокол про не містить даних про належність ОСОБА_1 автомобіля, яким він керував, з врахуванням положень ст 29 КУпАП про те, що конфіскація предмета, який став безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає у примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України. Тому суд вважає за неможливе застосування до ОСОБА_1 додаткового стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу.
Крім того, у відповідності до положень ч.5 ст. 283 КУпАП із ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 454 грн.
Керуючись ст. 268, 283, 284, 308, ст. 130 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) грн без позбавлення права керування транспортними засобами та без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 454 грн судового збору.
Роз'яснити положення ст. 307, 308 КУпАП, відповідно до яких штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу ДВС за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові.
На постанову може бути подана апеляція в Чернігівський апеляційний суд протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя: Л. В. Тіщенко