Справа № 766/17787/17
н/п 2/766/12490/21
23 грудня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Булах Є.М.,
секретар судового засідання Яковлєва О.М.,
справа №766/17787/17; провадження №2/766/12490/21
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за
позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до
відповідача: Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» (ЄДРПОУ 21708016, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Георгія Топоровського, 18)
треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ЄДРПОУ 21708016, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17
предмет та підстави позову: про зобов'язання вчинити певні дії
учасники справи: не з'явилися
негайно після закінчення судового розгляду по суті, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та,-
встановив:
І. Виклад позиції позивача.
13 жовтня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славкіну Марину Анатоліївну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо нього як вкладника, який має право на гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Златобанк» в розмірі 191 984, 00 грн. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позову вказав, що 27.11.2014 уклав з ПАТ «Златобанк» договір поточного рахунку.
Станом на 13.02.2015 року залишок коштів на рахунку склав 191 984, 00 грн.
Правлінням НБУ 13.02.2015 року прийнято постанову №105 «Про віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 13.02.2015 року №30 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Златобанк».
На етапі тимчасової адміністрації позивач звернувся до банка-агента ХОУ «Ощадбанк» за виплатою коштів, проте у реєстрі вкладників АТ «Златобанк» зазначений не був.
12 травня 2015 року на підставі постанови Правління НБУ №310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Златобанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.05.2015 року №99 «Про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «Златобанк» та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славінського В.І. строком з 13 травня 2015 року до 12 травня 2016 року включно.
Враховуючи, що 12 травня 2015 року НБУ прийняв рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Златобанк», позивач на підставі ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», набув право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і включення її до Реєстру вкладників, для здійснення виплат.
При зверненні до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з метою отримання відшкодування коштів у розмірі вкладу позивачу стало відомо, що він відсутній у списках вкладників, оскільки транзакцію від 27.11.2014 року на користь ОСОБА_1 визнано нікчемною на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Не внесення уповноваженою особою Фонду позивача до переліку вкладників, потягло за собою ряд порушень чинного законодавства, зокрема, не внесення Фондом даних про нього до Загального Реєстру і невиплати гарантованої суми вкладу, відповідно до ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, однак ухвалою суду від 03.08.2016 року провадження у справі закрито.
Позивач переконаний, що його неправомірно не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тому, на підставі вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 26 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» звернувся до суду з означеним позовом.
Відповідач будучи повідомленим належним чином про розгляд справи відносно нього, відзиву на позов не подав про причини неможливості вчинення процесуальних дій суду не повідомлено.
ІІ. Виклад позиції третьої особи у письмових поясненнях.
15.03.2018 року представник ФГВФО подав письмові пояснення на позовну заяву.
Вказала, що на час подання пояснень Фондом прийнято рішення зупинити виплати вкладникам банку у зв'язку з визнанням протиправними рішень НБУ та ФГВФО щодо виведення з ринку ПАТ «Златобанк».
ІІІ. Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16 червня 2021 року провадження у справі закрито.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 16 червня 2021 року скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Херсонського міського суду Херсонської області від 03.09.2021 року головуючим у справі визначена суддя Булах Є.М.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.09.2021 року справу прийнято до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 06.10.2021 року.
У зв'язку з неявкою учасників розгляд справи відкладено на 04.11.2021 року.
У зв'язку з перебуванням головуючої судді у відпустці 04.11.2021 року справа не розглядалася, судове засідання призначено на 01.12.2021 року.
У зв'язку з неявкою відповідача та третіх осіб розгляд справи відкладено на 13.12.2021 року.
13.12.2021 року позивач подав клопотання про передачу справи за підсудністю.
У зв'язку з неявкою відповідача та третіх осіб розгляд справи відкладено на 23.12.2021 року.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.12.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про передачу справи за підсудністю.
У судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі, проти розгляду справи у заочному порядку не заперечував.
У судове засідання у час призначений для розгляду справи за суттю, представник відповідача повторно не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду місцезнаходженням, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, будь-яких заяв та клопотань до суду не подавали. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем їх проживання або місцезнаходженням, направлення СМС-повідомлення, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.
Як передбачено п. 1 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
ЄСПЛ у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16) визначив, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання, то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб - сторінка суду, а тому право такої особи на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод порушено не було.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідач будучи повідомленим належним чином про розгляд справи відносно нього, відзиву на позов не подав про причини неможливості вчинення процесуальних дій суду не повідомлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, враховуючи згоду позивача про розгляд справи у його відсутності у заочному порядку із ухвалення рішення при заочному розгляді справи на підставі поданих позивачем документів та повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду справи представника відповідача і відсутності будь-яких заяв від нього, суд вважає за можливе постановити розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.
24.11.2014 року між ПП «Віатранс» та ОСОБА_1 укладено договір позики, за умовами якого підприємство передало позичальнику грошові кошти у сумі 309 090, 96 грн., а позичальник зобов'язався їх повернути у строк до 24.11.219 року.
27.11.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ «Златобанк» укладено Договір поточного рахунку шляхом підписання Угоди про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.
Відповідно до пункту 2.1. Угоди Банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_2 .
27.11.2014 на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 зараховано 200 000, 00 грн. зворотньої фінансової допомоги від ПП «Віатранс».
На підставі постанови Правління Національного банку України від 13.02.2015 №105 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.02.2015 №30 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «Златобанк», згідно з яким з 14.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Златобанк».
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Златобанк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славінського Валерія Івановича.
Тимчасову адміністрацію в АТ «Златобанк» запроваджено строком на три місяці з 14.02.2015 по 13.05.2015 включно.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 12.05.2015 №310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.05.2015 №99 «Про початок процедури ліквідації АБ «Златобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АБ «Златобанк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АБ «Златобанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славінського Валерія Івановича строком на 1 рік з 18 год. 00 хв. 13.05.2015 до 12.05.2016 включно.
На підставі пункту 2 частини п'ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п'ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішенням від 19.04.2018 №1135 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Златобанк» строком на два роки з 14.05.2018 до 13.05.2020 включно.
Водночас, відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора АТ «Златобанк», визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Славкіній Марині Анатоліївні строком на два роки з 14.05.2018 до 13.05.2020 включно, інформація про що розміщена на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: http://www.fg.gov.ua/not-paying/temporary/121-zlato.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.04.2019 №953 про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Златобанк» згідно якого повноваження ліквідатора АТ «Златобанк» визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі по тексту - Закон), зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53, у тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень щодо звернення до пов'язаної з банком особи з вимогою про відшкодування шкоди та звернення з такою вимогою до суду, а також з вимогою до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з Законом прирівнюються до вкладів, та повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному економісту відділу контролю та супроводження процедури завершення ліквідації управління припинення процедури ліквідації неплатоспроможних банків Гулею Олександру Івановичу з 24.04.2019 року.
08.04.2015 року наказом АТ «Златобанк» №164/1 «Про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів» визнано у т.ч. нікчемною транзакцію від 27.11.2014 за рахунком ОСОБА_1 № НОМЕР_2 щодо зарахування 200 000, 00 грн. зворотньої фінансової допомоги від ПП «Віатранс».
24.04.2015 року ОСОБА_1 звернувся до голови тимчасової адміністрації ПАТ «Златобанк» Славінського В.І. зі заявою про включення в реєстр з виплат гарантованих вкладів по поточному рахунку № НОМЕР_2 на суму 192 000, 00 грн та картковому рахункам, які були відкриті 27.11.2014 року.
12.05.2015 року та 10.06.2015 року ПАТ «Державний ощадний банк України» повідомило ОСОБА_1 про відсутність даних щодо нього як вкладника ПАТ «Златобанк».
28.05.2015 року Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію АТ «Златобанк» Славінський В.І. повідомив, що ОСОБА_1 не включено до реєстру вкладників у зв'язку з тимчасовим блокуванням коштів на його рахунках з метою запобігання неправомірного отримання відшкодування.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 03.08.2016 року у справі №821/3518/15-а закрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінський В.І., ФГВФО про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.09.2016 року у справі №910/17215/16 відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті позовної заяви до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінський В.І., третя особа - ФГВФО про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2017 року у справі №826/2184/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 року та постановою ВП ВС від 05.02.2019 року, визнано протиправною та скасовано постанову Правління НБУ від 13 лютого 2015 року № 105 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» до категорії неплатоспроможних»; визнано протиправним та скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13 лютого 2015 року № 30 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «ЗЛАТОБАНК»; визнано протиправною та скасовано постанову Правління НБУ від 12 травня 2015 року № 310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК»; визнано протиправним та скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13 травня 2015 року № 99 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та призначення уповноваженої особи на ліквідацію банку»; визнано протиправним та скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 травня 2015 року № 100 «Про внесення змін до рішення виконавчої Дирекції Фонду від 13.05.2015 № 99 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та призначення уповноваженої особи на ліквідацію банку»; визнано протиправним та скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 березня 2016 року № 391 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «ЗЛАТОБАНК» на два роки до 13 травня 2018 року включно; зобов'язано НБУ надати Публічному акціонерному товариству «ЗЛАТОБАНК» строк, встановлений частиною сьомою статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», за винятком використаного строку, який вичерпаний, для проведення дій з фінансового оздоровлення Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» після проведення заходів з його ліквідації.
V. Оцінка Суду.
Норма пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 17 січня 2012 року у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06, § 230).
Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
З метою недопущення порушення гарантованого Конвенцією права на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту, суд з врахуванням правових позицій, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 243/5078/17 (провадження № 14-393цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 490/9823/16-ц (провадження № 14-509цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 761/12676/17 (провадження № 14-516цс18), від 27 лютого 2019 року у справі № 442/7753,16-ц (провадження № 14-35цс19), вважає, що позивачу має бути забезпечений доступ до правосуддя, що включає і розгляд справи по суті, навіть в іншому, ніж це передбачено законом судочинстві, оскільки постановлення ухвал Херсонським окружним адміністративним судом 03.08.2016 року та Господарським судом м. Києва від 21.09.216 року поставили під загрозу сутність гарантованого Конвенцією права заявника на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Право громадянина на власність як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства закріплено в Конституції України, у якій установлено форми власності (статті 13, 41, 142 та 143 Конституції України), закріплено рівність усіх суб'єктів права власності (статті 1 та 13 Конституції України), гарантії права власності та обов'язки власників (статті 13 і 41 Конституції України). Крім того, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Стаття 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набув чинності для України 11.09.1997 року) визначає: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів».
Стаття 1 Протоколу №1 може вимагати від держави вжиття належних позитивних дій для забезпечення дотримання права власності навіть у відносинах між приватними особами. Так, наприклад, держава може нести відповідальність за незабезпечення доступу власника до своєї власності. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонду), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначені та регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI), тут і надалі в редакції Закону, чинної на час виникнення спірних правовідносин.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 4 Закону № 4452-VI основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції, зокрема: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
Частина перша статті 26 Закону № 4452-VI передбачає, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону № 4452-VI передбачено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Згідно із частиною п'ятою статті 27 Закону № 4452-VI протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Частина шоста статті 27 Закону № 4452-VI визначає, що уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (далі по тексту - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
Аналізуючи наведені норми законодавства, можна зробити висновок, що перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду складається та подається Уповноваженою особою Фонду один раз.
Разом з тим, відповідно до пункту 6 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Судом встановлено, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ «Златобанк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому ОСОБА_1 підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта банк» за рахунок Фонду.
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Златобанк" не наведено та не надано доказів, які б підтверджували законність та давали підстави для не виплати позивачу гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суми відшкодування.
Відповідно до висновку ВП ВС у постанові від 04.07.2018 року у справі №826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то стаття 38 Закону № 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 Цивільного кодексу України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею. При виявленні нікчемних правочинів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не приписів(рішень) тимчасової адміністрації банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 Закону № 4452-VI перевірка правочинів банку і видане згадане рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення банку або тимчасової адміністрації не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом банку, яке підписано уповноваженою особою Фонду - особою, що здійснює повноваження органу управління банку і не створює жодних обов'язків для позивача.
Відповідно до положень пункту 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012, протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.
Тобто, в даному випадку, відповідач наділений повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування.
Таким чином, незважаючи на відсутність обмежень та перешкод для виплати позивачу гарантованої суми вкладу, відповідач не включив позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
З огляду на ті обставини, що станом на дату розгляду справи у суді відповідний перелік вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, вже сформовано та подано на затвердження Фонду, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню шляхом зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як вкладника, який має право на гарантовану суму відшкодування коштів за Угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (Договір поточного рахунку) від 27.11.2014 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
VІ. Заходи забезпечення позову (заяви).
Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.
VІІ. Розподіл судових витрати.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.
Квитанцією №1010643495 від 10.10.2017 року підтверджується, що позивач при зверненні до суду із позовом сплатив суму судового збору у розмірі 640, 00 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» (ЄДРПОУ 21708016, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Георгія Топоровського, 18), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ЄДРПОУ 21708016, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) як вкладника за Угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (Договір поточного рахунку) від 27.11.2014 року, укладеними з ПАТ «Златобанк», який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Златобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» (ЄДРПОУ 21708016, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Георгія Топоровського, 18) за рахунок асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб(ЄДРПОУ 21708016, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул.. Січових Стрільців, буд. 17) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування судового збору 640, 00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК», ЄДРПОУ 21708016, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Георгія Топоровського, 18;
третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ЄДРПОУ 21708016, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17.
Повний текст рішення складено 28.12.2021 року.
Суддя Є.М. Булах