Справа № 766/13650/21
н/п 4-с/766/188/21
14 грудня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Майдан С.І.,
за участю секретаря Романенко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні скаргу ОСОБА_1 , поданою від імені та в інтересах ОСОБА_2 , на дії та рішення державного виконавця, заінтересовані особи: Корабельного відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк»,
встановив:
Заявник звернувся до суду із вказаною скаргою. Свої вимоги обґрунтував тим, що 25.06.2020 року в рамках виконавчого провадження старшим державним виконавцем Потаповою Т.В. Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) №57943543 винесено постанову про арешт коштів боржника - ОСОБА_2 по виконанню виконавчого листа Херсонського міського суду м.Херсона №766/4020/16 - ц, виданого 17.05.2018 року. Відповідно до постанови накладено арешт на рахунок скаржника № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на якій він отримує пенсійні виплати по інвалідності. Оскільки, зазначений рахунок арештований, скаржник не може скористатися коштами призначеними йому для соціальних виплат (пенсії), у зв'язку із чим він залишився без джерел існування. Листом №25256 від 24.04.2021 року Корабельний районний відділ державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) протиправно відмовив у знятті арешту з грошових коштів скаржника, у зв'язку із тим, що підстав для зняття арешту не має, а арешт може бути знятий за рішенням суду. Даний лист скаржник одержав 28.07.2021 року, тому і звертається зі скаргою у встановлений законом строк протягом 10 днів з його отримання. Рахунок скаржника є поточним рахунком, оскільки банк не надав скаржнику послуги виключно для зарахування пенсійних виплат, стягнення яких заборонено законом, але зазначені арешти перешкоджають позивачу в повному обсязі реалізувати свої права щодо користування та розпорядження своїм майном - соціальними виплатами. Відповідно до виписки із рахунку від 01.07.2021 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК», скаржник отримує виплати з Пенсійного Фонду України, інших виплат на вищезазначений рахунок скаржник не отримує. Разом з тим, передбачено заборону накладення арешту на кошти на рахунках платників із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. У зв'язку з викладеним, скаржник просить зобов'язати Корабельний районний відділ державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зняти арешт з грошових коштів, а саме: пенсійних виплат, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім'я ОСОБА_2 , який накладений на підставі постанови про арешт коштів боржника №57943543 від 25.06.2020 року та надіслати відповідну постанову в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про арешт коштів боржника.
Ухвалою суду від 10.08.2021 року прийнято до розгляду скаргу.
02.09.2021 року представник заінтересованої особи - Корабельного відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надав до суду письмові пояснення, згідно яких просив справу розглядати у їх відсутність. Зазначив, що перевіркою даних в Автоматизованій системі виконавчих проваджень не виявлено відкритих/завершених виконавчих проваджень підвідомчих Корабельному районному відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), де боржником являється ОСОБА_3 . Відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2274/5 від 25.12.2008 (який діяв до 07.06.2017 року), строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 роки. Згідно п.2 Розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративною стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою. Якщо виконавче провадження і перебувало на виконанні у відділі в паперовому вигляді до вступу в силу Наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2003 року №43/5 «Про затвердження положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень», введення такого реєстру в дію та внесення до нього відповідної інформації, виконавче провадження знищено у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
10.12.2021 року представник заінтересованої особи - Корабельного відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надав до суду відзив, в якому зазначив, що на примусовому виконанні Відділу перебувало виконавче провадження №57943543, з примусового виконання виконавчого листа №766/4020/16-ц, виданого 17.05.2018 року Херсонським міським судом Херсонської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Приватного Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості у розмірі 13614,12 грн. 19.12.2018 року державним виконавцем прийнято рішення про відкриття виконавчого провадження, про що державним виконавцем винесені відповідні постанови. В ході виконавчого провадження на виконання вимог статей 10, 24, 48 Закону України «Про виконавче провадження» 25.06.2020 року державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника, яка направлена до банківських установ, в тому числі до АТ КБ «Приватбанк», для подальшого виконання. 16.12.2020 державним виконавцем прийнято рішення про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». На адресу Відділу надійшла заява від ОСОБА_2 разом із додатками: довідкою по картці та рахунку (Довідка видана АТ КБ «ПриватБанк»). Відповідно до інформації, яка міститься у зазначеній довідці, ОСОБА_2 має картку (рахунок) у АТ КБ «ПриватБанк», на яку отримує пенсійні виплати, також у довідці зазначено, що на вказану картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ). На заяву ОСОБА_2 було надано відповідь в якій роз'яснено положення статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Накладаючи арешт на грошові кошти боржника, яка не виконала судове рішення, державний виконавець у постанові №57943543 від 25.06.2020 року зазначив, що арешт накладається на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику. Отже, державним виконавцем при винесенні вказаної постанови не було порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження», а банк, на якого нормами статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладено обов'язок визначати статус рахунку та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову державного виконавця про накладення арешту на кошти боржника, які знаходяться на рахунку IBAN НОМЕР_1 , виконав.Крім того, згідно довідки АТ «КБ ПРИВАТБАНК» від 11.05.2021 на рахунок IBAN НОМЕР_1 та на вказаний рахунок може бути зарахована будь-яка виплата (переказ). Будь якого посилання на те, що рахунок має спеціальний режим використання не зазначено. Отже, ОСОБА_2 не доведено державному виконавцю, що рахунок IBAN НОМЕР_1 , на який було накладено арешт, має спеціальний режим користування. Згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчих провадження встановлено, що станом на 09.12.2021 року на виконанні відділу перебуває виконавче провадження АСВП №66942164 з примусового наказу №923/926/13, виданий 30.08.2013 Господарським судом Херсонської області про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 26742,48 грн., на користь ПАТ КБ «Приватбанк». Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника. У зв'язку з викладеним, представник просить відмовити у задоволенні вимог скаржника.
Скаржник та його представник в судове засідання не з'явилися, надали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність за наявними у справі документами, на задоволенні вимог, заявлених у скарзі наполягають.
Представник заінтересованої особи - Корабельного відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просив врахувати правову позицію, викладену письмово.
Представник заінтересованої особи - АТ «Комерційний банк «Приватбанк» в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Згідно ч.2 ст.450 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні Відділу перебувало виконавче провадження №57943543, з примусового виконання виконавчого листа №766/4020/16-ц, виданого 17.05.2018 року Херсонським міським судом Херсонської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Приватного Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості у розмірі 13614,12 грн.
19.12.2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №57943543.
25.06.2020 року в рамках виконавчого провадження старшим державним виконавцем Потаповою Т.В. Корабельного відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) №57943543 винесено постанову про арешт коштів боржника - ОСОБА_2 по виконанню виконавчого листа Херсонського міського суду м.Херсона №766/4020/16 - ц, виданого 17.05.2018 року.
Відповідно до виписки по рахунку IBAN НОМЕР_1 з АТ КБ «Приватбанк» за період з 01.01.2020 року - 30.06.2021 року, ОСОБА_2 по зазначеному рахунку отримує виплату Пенсійного фонду, пенсію.
Згідно довідки про доходи №4932 4299 2799 1966, видана пенсіонеру ОСОБА_2 в тому, що він перебуває на обліку в Херсонському об'єднаному управлінні ПФУ в Херсонській області і отримує пенсію по інвалідності, сума пенсії за період з 01.01.2020 року по 30.06.2021 року складає 30771,00 грн.
Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» від 11.05.2021 року ОСОБА_2 станом на 11.05.2021 року має в АТ КБ «Приватбанк» картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ), на яку отримує пенсійні виплати. Також, на вказану картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ).
Листом №25256 від 24.04.2021 року Корабельний відділ державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відмовив скаржнику у знятті арешту з його грошових коштів, у зв'язку із тим, що підстав для зняття арешту не має, а арешт може бути знятий за рішенням суду.
Згідно інформації про виконавче провадження від 28.07.2021 року, 16.12.2020 року державним виконавцем прийнято рішення про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна).
Згідно ст.74 Закону України "Про виконавче провадження"рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.
Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
В той же час статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Згідно ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п.7 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»).
У відповідності до ч.1 та ч.3, ч.10 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Таким чином, передбачено право виконавця накладати арешт на майно (кошти) боржника під час відкриття виконавчого провадження.
В даному випадку постанова про арешт коштів боржника винесена у відповідності до положеньст.56 Закону України «Про виконавче провадження» і виконавець не накладав арешт на пенсію боржника. У винесеній постанові чітко прописано, що арешт накладається на грошові кошти, що містяться на рахунках, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до частини 3 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Відповідно до ч.2 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Хонякіна проти Грузії"» №17767/08 від 19 червня 2012 року, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим ст.1 Першого протоколу Конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод", і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Також, згідно з ч.ч.1,2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частиною 2 ст.321 ЦК передбачено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що накладення арешту на рахунок ( НОМЕР_1 ), відкритий у ПриватБанку на ім'я ОСОБА_2 , на яку отримує пенсійні виплати, обмежує право останнього на отримання пенсійних виплат, порушує гарантоване Конституцією України право на соціальний захист та щодо арешту такого виду допомоги, законодавцем встановлені певні обмеження, а отже, за такої обставин, арешт накладений на вказаний картковий рахунок є незаконним.
Також, суд вважає, що вказаний арешт перешкоджає заявнику у повному обсязі реалізувати своє право щодо користування та розпорядження своїм майном, а тому позовні вимоги є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.260, 447-453 ЦПК України, ст.ст.52, 56, 59, 68, 74 Закону України «Про виконавче провадження», суд
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_1 , поданою від імені та в інтересах ОСОБА_2 , на дії та рішення державного виконавця, заінтересовані особи: Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Зобов'язати Корабельний відділ державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зняти арешт з грошових коштів, а саме: пенсійних виплат, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім'я ОСОБА_2 , який накладений на підставі постанови про арешт коштів боржника №57943543 від 25.06.2020 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: С.І.Майдан