28.12.2021
Справа № 664/3835/21
Провадження № 2/664/1450/21
про залишення позовної заяви без руху
28 грудня 2021 року м. Олешки
Суддя Цюрупинського районного суду Херсонської області Бойко В.П., вирішуючи питання про відкриття провадження за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального закладу Херсонської обласнох ради «Олешківський дитячий будинок-інтернат» про зміну розміру аліментів, звільнення від сплати аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам, -
До Цюрупинського районного суду Херсонської області звернувся позивач із позовною заявою до Комунального закладу Херсонської обласної ради «Олешківський дитячий будинок-інтернат» про зміну розміру аліментів, звільнення від сплати аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам.
До позовної заяви позивачем додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, у якому він просить відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення, посилаючись на те, що лише він забезпечує сім'ю матеріально, а його дохід у вигляді заробітньої плати складає 6000 грн. на місяць.
На підтвердження зазначеного надає копію довідки №1 від 20.08.2021 року, видану ТОВ «Парк Дизайн», відповідно до якої ОСОБА_1 дійсно працює в ТОВ «Парк Дизайн» на посаді «Агента рекламного» з 20 серпня 2021 року з окладом 6000 грн.
Вирішуючи зазначене клопотання суд виходить з такого.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України та ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати за таких умов: якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або якщо позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, законом передбачено перелік умов, за наявності яких суд вправі відстрочити сплату судового збору.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звертаючись до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, ОСОБА_1 посилається на те, що лише він забезпечує сім'ю матеріально, а його дохід у вигляді заробітньої плати складає 6000 грн. на місяць.
Проте, наведені заявником обставини не є безумовною підставою для відстрочення від сплати судового збору.
Ці обставини не підтверджують з достовірністю скрутний майновий стан заявника, що перешкоджає йому виконати вимоги законодавства щодо сплати судового збору при поданні позовної заяви.
Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, а вимога сплати судового збору, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, не може вважатися перешкодою у доступі до правосуддя, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору ОСОБА_1 слід відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (надалі Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року встановлено у розмірі 2 270 гривень.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено три позовних вимоги, а саме: зміну розміру аліментів, звільнення від сплати аліментів на час догляду дружини за другою дитиною до досягнення нею 3-х літнього віку та звільнення від сплати заборгованості по аліментам, а тому, сплаті позивачем підлягає сума судового збору у розмірі 2 724 гривень.
Також в порушення норм п.п.3, 6, 7, 8 у позовній заяві відсутні відомості щодо: ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; також відсутнє зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати йому строк для усунення недоліків поданої позовної заяви.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених Законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заяви буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу Херсонської обласної ради «Олешківський дитячий будинок-інтернат» про зміну розміру аліментів, звільнення від сплати аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.П. Бойко