Справа №647/3137/21
Провадження № 3/647/2113/2021
28 грудня 2021 року місто Берислав
Суддя Бериславського районного суду Херсонської області Миргород В. С., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Миколаївської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працює, ідентифікаційний номер не надано,
19.11.2021 року о 08-00 годині, на а/д Херсон-Генічеськ 56км, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21063 д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з рота, почервоніння очей та обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в лікарні та продути алкотестер Драгер ALCOTEST 6810 №АRBH 0590 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Правопорушник у судове засідання не з'явився, на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення, які зводяться до того, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП не визнає, просить провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП відносно нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Розгляд справи просив здійснювати без його участі за наявними в справі матеріалами.
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, подав на електронну адресу суду письмові пояснення та клопотання про розгляд справи без його участі, суд вирішує розглянути справу за відсутності правопорушника.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею ст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов'язковою, тому враховуючи наведені положення, суд розглянув справу за наявними доказами за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши надані пояснення, письмові матеріали справи, у тому числі відеозапис, надані разом з адміністративними матеріалами, суддя дійшов до висновку, що правопорушник вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 і повинен нести передбачену законом відповідальність.
Відповідно до п.2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних та токсичних речовин.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачений ст.266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008р №1103, якою затверджено «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду»; спільним Наказом МВС та МОЗ України віл 9 листопада 2015р. № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», самої Інструкцією.
У відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: а )запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, в протоколі зазначені ознаки алкогольного сп'яніння.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу відмовився від проходження на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, хоча п.6 вищезазначеної інструкції зазначає, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використання спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.; лікарем закладу охорони здоров'я, факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння зафіксований актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції.
Свідок, ОСОБА_2 надав начальнику Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області полковнику поліції О. Пєшкову письмові пояснення, згідно яких вбачається, що він був запрошений в якості свідка. ОСОБА_1 не заперечував вживання алкоголю, та на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в лікарні чи продути алкотестер Драгер в його присутності категорично відмовився.
Свідок, ОСОБА_3 надав начальнику Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області полковнику поліції О. Пєшкову письмові пояснення, згідно яких вбачається, що він 19.11.2021 року був запрошений в якості свідка. В його присутності, водій ОСОБА_1 відмовився продути алкотестер Драгер та відмовився пройти медичний огляд в Бериславській лікарні для визначення стану алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 не заперечував, що вживав спиртні напої.
Відтак, суд вважає спростованими доводи правопорушника ОСОБА_1 щодо незаконності складання відносно нього протоколу за відмову від огляду на стан сп'яніння.
В п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме, з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом на вимогу працівника поліції відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких: на вимогу поліцейського, водій повинен пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Саме невиконання ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України, що є об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є предметом судової перевірки.
Отже, адміністративна відповідальність наступає саме за «відмову» від проходження водієм встановленого порядку медичного огляду, а тому ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Суддя, дослідивши надані документи, приходить до висновку, що процедура проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння не була порушена.
Що стосується пояснень правопорушника ОСОБА_1 з приводу того, що протокол про адміністративне правопорушення складений відносно нього за ч.1 ст. 130 КУпАП не може бути підставою притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки обставини викладені у протоколі не підтверджуються сукупністю доказів, суд зазначає наступне.
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих начальнику Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області полковнику поліції О.Пєшкову зазначає, що він 18.11.2021 року з 19:00 до 20:00 год. випив 1 л алкогольного пива. 19.11.2021 року о 08:00 год. керував автомобілем ВАЗ та був зупинений поліцією. Продути алкотестер Драгер та від проходження огляду на стан сп'яніння в лікарні відмовився, так як провину свою визнав і такого більше не повториться. Факт відмови від проходженн6я огляду на стан сп'яніння підтверджується також наданим суду на дослідження відеодиском.
Оцінивши зазначені докази в їхній сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ЄПДР, який зобов'язує водіїв на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
19.11.2021 року, ОСОБА_4 було передано керування автомобілем ВАЗ2106, д/н НОМЕР_1 після складання протоколу на ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП. Зобов'язується доставити за місцем проживання, що підтверджується письмовими поясненнями.
Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Суддя бере до уваги значну суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
За статтею 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції інкримінованої статті.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір, розмір якого встановлено законом.
Керуючись ст. 40-1 , ч.1 ст. 130, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення, у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить сумі 17000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортним засобами на строк один рік.
На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення порушнику постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу - 34000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454 гривні 00 копійок. Судовий збір перераховувати на Номер рахунку (IBAN) UA 758999980313141206000021039, отримувач коштів: ГУК у Херсон обл/Берисл р-н/22030101, код за ЄДРПОУ 37959517, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101, пункт 5.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Постанова набрала законної сили __________ 2021 року.
Суддя В. С. Миргород