запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/858/21Головуючий у 1-й інстанції Каряка Д.О.
Єдиний унікальний №326/1909/21Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
17 грудня 2021 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участю ОСОБА_1 , захисника Ліпаткіної Е.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду Запорізької області від 03 листопада 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 05.10.2021 о 03.50 год. по вул.Центральній, 31, в м.Приморськ, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
ОСОБА_1 визнано винним та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову районного суду та закрити провадження у справі через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначав, що у вказаний у протоколі час їхав на автомобілі по вул.Центральній в м.Приморську без ввімкненого ближнього світла фар, через що був зупинений працівниками поліції та притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. В ході розмови працівники поліції запропонували пройти на місці зупинки огляд на стан сп'яніння, від чого ОСОБА_1 не відмовився та пройшов вказаний огляд за допомогою спеціального технічного засобу. Однак, працівники поліції повідомили, що через технічно неправильне проходження ним огляду спеціальний прилад не надає результат проведеного тесту. До медичного закладу з метою проходження огляду у лікаря працівниками поліції не направлявся. Вилучивши на місці зупинки водійське посвідчення працівники поліції повідомили, що вранці треба буде за ним під'їхати до райвідділку, після чого апелянт самостійно на своєму авто поїхав додому. Від керування транспортним засобом фактично відсторонений не був. Зі слів ОСОБА_1 , в його присутності а ні направлення до медичного закладу, а ні протокол про адміністративне правопорушення складено не було, а відтак копії зазначених документів йому не надавались. Осіб, чиї дані внесено в графу свідки, на місці події не було, а долучений до матеріалів справи відеозапис не є повним та не містить зафіксованого складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши ОСОБА_1 , захисника Ліпаткіної Е.В., які в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги; перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у скарзі, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом першої інстанції в порушення вищезазначених вимог не вжито належних заходів, спрямованих на встановлення всіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Встановлюючи винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції послався на достатність доказів, що містяться в матеріалах справи, втім апеляційний суд із зазначеним не погоджується.
Так, зі змісту наявних матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом у зазначений в протоколі час та був зупинений працівниками поліції.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №252567 відносно ОСОБА_1 складений за невиконання ним п.2.5 ПДР, та зазначено, що ОСОБА_1 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку у присутності двох свідків.
Проте, зі змісту письмових пояснень свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вбачається, що зазначені особи засвідчують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння лише на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру «Драгер», жодних підтверджень того, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 в їх присутності відмовився пройти зазначений огляд у передбачений законом спосіб в медичному закладі, зазначені пояснення не містять.
Крім того, апеляційний суд ставить під сумнів допустимість і таких пояснень свідків, адже присутність зазначених осіб на місці зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 наявним в матеріалах справи відеозаписом не зафіксовано, судом зазначених осіб не допитано.
Дослідивши долучений до матеріалів справи відеозапис обставин правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначений доказ також не може бути сприйнятий судом достатнім з огляду на наступне.
Зміст долученого відеозапису не містить фіксації факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку. Зокрема, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та надав згоду на проходження відповідного медичного огляду в медичному закладі. Таким чином на момент складання працівниками поліції протоколу щодо ОСОБА_1 , останній повідомив що погоджується на проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак всупереч вимогам ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року за №1452/735, працівниками поліції таке право водія забезпечено не було.
Отже, під час здійснення апеляційного провадження було встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Зважаючи на зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що районний суд зробив хибний висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Приморського районного суду Запорізької області від 03 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 в цій справі скасувати і провадження закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар
Дата документу Справа № 326/1909/21