Дата документу 29.12.2021 Справа № 310/6867/20
Єдиний унікальний №310/6867/20 Головуючий у 1 інстанції: Дністрян О.М.
Провадження № 22-з/807/296/21 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.
«29» грудня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Дашковської А.В.,
суддів: Кримської О.М.,
Онищенка Е.А.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 в особі представника Токмань Вікторії Тарасівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В вересня 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 серпня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 03 грудня 2021 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишено без задоволення. Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 серпня 2021 року у цій справі залишено без змін.
ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подала заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 1500 грн., посилаючись на подання такого клопотання та відповідних доказів у відзиві на апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк».
Обговоривши доводи заяви, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 1 ст. 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані, зокрема: договір про надання правничої (правової) допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, тощо); документи, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження, тощо), а також документи на підтвердження надання адвокатом та отримання клієнтом професійної правничої допомоги (акт приймання-передачі), із детальним описом вчинених ним відповідних дій (не тільки щодо участі в судових засіданнях, а інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі, зокрема, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів тощо) Зазначені витрати позивача мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інші проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 140 ЦПК України розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат. Розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження,забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 1 ст. 360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи (ч. 4 ст. 360 ЦПК України).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно із ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на її користь витрати на правничу допомогу в розмірі 1500 грн. за правовий аналіз апеляційної скарги, консультацію та подання відзиву на апеляційну скаргу.
До відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 долучені докази його направлення на адресу АТ КБ «ПриватБанк», проте АТ КБ «ПриватБанк» не скористалось правом на подання обґрунтованого клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу.
Відповідно до договору про надання правничої допомоги від 17.10.2021 року ОСОБА_1 доручила, а Адвокатське бюро «Вікторії Токмань» прийняло на себе зобов'язання, зокрема, представляти у встановленому порядку права і законні інтереси клієнта у Запорізькому апеляційному суді, складати процесуальні документи (п. 2.1).
Згідно з п.п. 4.1, 4.2 договору на визначення розміру гонорару бюро впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правничої допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару. Детальний перелік послуг, а також розмір та порядок оплати клієнтом бюро гонорару та фактичних витрат, пов'язаних із виконаннями даного договору, окремо обумовлюються сторонами та може визначатися додатковою угодою до цього договору.
Відповідно до умов додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги від 26.10.2021 року дана додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) бюро за надання професійної правничої допомоги у справі №310/6867/20 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , яка розглядається в суді апеляційної інстанції Запорізькому апеляційному суді. Вартість послуг: 200 грн. - правовий аналіз апеляційної скарги, 200 грн. - консультація щодо результатів правового аналізу та подання відзиву на апеляційну скаргу, 1100 грн. - підготовка та направлення учасникам справи та суду відзиву на апеляційну скаргу
Згідно з актом від 26.10.2021 року виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги від 17.10.2021 року, додаткової угоди від 26.10.2021 року на дату складення акту бюро була проведена наступна робота: правовий аналіз апеляційної скарги, консультація щодо результатів правового аналізу та подання відзиву на апеляційну скаргу, підготовка та направлення учасникам справи та суду відзиву на апеляційну скаргу на загальну суму 1500 грн.
Також, ОСОБА_1 надано квитанцію №65Т003АМU від 26 жовтня 2021 року про сплату АБ «Вікторії Токмань» 1500 грн.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, ураховуючи складність та конкретні обставини справи, необхідність надання адвокатом відповідача послуг під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції та їх характер, необхідність дотримання критерію співмірності та розумності розміру понесених стороною витрат, реальності адвокатських витрат, характер виконаної адвокатом роботи, встановлені обставини, надані ОСОБА_1 докази, колегія суддів дійшла висновку, що витрати на правничу допомогу на стадії апеляційного провадження в розмірі 1500 грн. підлягають стягненню з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 137, 141, 270, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Заяву ОСОБА_1 в особі представника Токмань Вікторії Тарасівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Прийняти у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором додаткову постанову наступного змісту.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 29 грудня 2021 року.
Головуючий А.В. Дашковська
Судді: О.М. Кримська
Е.А. Онищенко