Дата документу 28.12.2021 Справа № 337/159/21
Єдиний унікальний № 337/159/21 Головуючий у 1-й інстанції: Кучерук І.Г. Провадження № 22-ц/807/3690/21 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.
28 грудня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Маловічко С.В.
суддів: Гончар М.С.
Кримської О.М.
розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 у особі представника - адвоката Хмарського Романа Борисовича на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10 серпня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У січні 2021 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом, у якому вказав, що відповідач, звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 08.12.2014 року. Своїм підписом у анкеті заяві відповідач підтвердив, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, складає договір про надання банківських послуг. У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань, станом на 28.10.2020 року має заборгованість 29196,12 грн., яка складається з: 20079,97 грн. заборгованість за тілом кредиту (прострочене тіло кредиту), 9116,15 грн. заборгованість за простроченими відсотками, яку банк просив стягнути з відповідача.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10 серпня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за договором від 08.12.2014 року у розмірі 28811 грн. 32 коп., яка складається з: 19695,17 грн. заборгованість за тілом кредиту (прострочене тіло кредиту), 9116,15 грн. заборгованість за простроченими відсотками.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 у особі представника - адвоката Хмарського Р.Б. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, порушенням судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 28 811,32 грн. і судового збору у розмірі 2074,25 грн. і ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за договором від 08 грудня 2014 року у розмірі 14 402,73 грн. та судового збору у розмірі 931,82 грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача всієї заборгованості за тілом кредиту та відсотків. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що при укладені договору банком дотримано вимоги, передбачені ч.2 ст. 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Однак, відповідач визнає свій обов'язок повернути фактично позичені у позивача грошові кошти у сумі 14 402,73 грн., та вважає, що в іншій частині позов слід залишити без задоволення.
До Запорізького апеляційного суду надійшов відзив від АТ КБ «ПриватБанк», у якому позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст. 369 цього Кодексу.
Зі змісту статті 274 ч. 1 п.1 ЦПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, до яких віднесено справи з ціною позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до вимог ч. 1 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, судове засідання не проводиться.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 08.12.2014р. ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, на підставі якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (а.с.11).
ОСОБА_1 в анкеті-заяві погодився на приєднання до Умов в Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ ПриватБанк, які розміщені на офіційному сайті банку в мережі Інтернет, які разом з Тарифами складають договір банківського обслуговування та які він мав отримати шляхом самостійного роздрукування з сайту банку.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що сторони уклали договір кредиту, суть якого полягає у наданні грошових коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту, що підтверджується наданими суду письмовими фактичними даними. Про добровільність дій відповідача, та його обізнаність про умови кредитування свідчить підпис в графі заяви, в якій від першої особи констатує те, що ознайомлений і погоджується з умовами надання кредитних коштів.
Пред'являючи вимоги про погашення кредиту, банк просив, крім тіла (прострочене тіло кредиту), в тому числі, стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за нарахованими простроченими відсотками.
Суд першої інстанції стягуючи заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 9116,15 грн., виходив з того, що правомірність нарахування відсотків підтверджується копією паспорту споживчого кредиту, який підписаний відповідачем 01.06.2018р., і в якому сторонами погоджені умови кредитування, у тому числі і відсоткові ставки.
Колегія суддів в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з наданим позивачем розрахунком ОСОБА_1 станом на 28.10.2020 року має заборгованість 29196,12 грн., яка складається з: 20079,97 грн. заборгованість за тілом кредиту (прострочене тіло кредиту), 9116,15 грн. заборгованість за простроченими відсотками, яку банк просив стягнути з відповідача.
До кредитного договору банком додано копію анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, яка підписана сторонами, витяг з тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна", витяг з Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку та копію паспорту споживчого кредиту.
Оцінивши вказані документи, суд дійшов наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до вимог ст.. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі; кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чи відповідно до умов договору. Згідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Позивач виконав прийняті на себе зобов'язання за договором, та у подальшому збільшив розмір кредитного ліміту до 20000 грн., який згодом було зменшено до 18750 грн., підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки.
Відповідно до ч.2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому, акцептуючи пропозицію банку, відповідач підписом у Заяві про приєднаная до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані банком умови користування послугами банку.
Також, одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди відповідача, дія договору підтверджується фактом користування відповідачем кредитною карткою та використанням кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2 ст. 642 ЦК України, згідно якої особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме,
надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором.
Як вбачається із вищевказаної анкети-заяви, остання містить фактично анкетні дані ОСОБА_1 , підпис позичальника та датована 08.12.2014 року (а.с. 11). У зазначеній Анкеті-заяві не зазначено обраний відповідачем вид кредитної картки, а також не вказано суму кредитного ліміту, не визначено процентної ставки по кредиту, комісії, а також розмір пені і штрафу. Підписана сторонами анкета-заява не містить і строку повернення кредиту
(користування ним).
Але фактично кредитний ліміт було встановлено відповідачу на картку «Універсальна Голд» лише 01.06.2018р., тобто після підписання Паспорту споживчого кредитування, що підтверджує фактично сам відповідач у скарзі. Проте це не суперечить тому, що, підписавши заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг 08.12.2014р., клієнт в будь-який строк в подальшому може замовити та отримати будь-який банківський продукт.
Отже, доводи скарги, що під вказану заяву кредитного ліміту встановлено та видано кредитних коштів не було, є неспроможними.
Встановлення кредитного ліміту, та його збільшення і зменшення підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки (а.с.9).
Використання відповідачем кредитних коштів підтверджується наданою до суду випискою за договором (а.с. 56-61).
Відповідачем у справі визнається використання кредитних коштів, та залишок не повернутого кредиту у сумі 14402,73 грн. Але він не погоджується із більшою визначеною судом сумою та зі стягнення відсотків, які вважає неузгодженими між сторонами.
Але суд вмотивував свої висновки в тій частині, чому він вважає, що відсотки обґрунтовано нараховані банком відповідачу, зокрема, пославшись на паспорт споживчого кредитування, який підписаний відповідачем.
Так, встановлено, що паспорт споживчого кредитування, який був підписаний відповідачем 01.06.2018 та якому суд надав правильну оцінку, вказуючи, що зазначений паспорт споживчого кредиту містить інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, а відповідачем обрано кредитування за карткою «Універсальна Голд», про що він зазначає і в апеляційній скарзі (а.с.12-13).
Тому саме за умовами кредитування картки «Універсальна Голд» банком здійснювалось нарахування відсотків, зокрема, прострочених.
Таким чином, суд правильно розцінив, що правомірність нарахування відсотків підтверджується копією паспорту споживчого кредитування.
За вказаних обставин, посилання в апеляційній скарзі на те, що істотні умови договору (процентну ставку за користування кредитними коштами) не погоджено між сторонами у паспорті споживчого кредиту, колегія суддів вважає безпідставними.
З огляду на зазначене, наявні правові підстави для стягнення на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" процентів за користування кредитом, оскільки в матеріалах справи наявні докази щодо прийняття боржником умов і тарифів кредитування за карткою «Універсальна Голд».
Суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за договором від 08.12.2014 року у розмірі 28811 грн. 32 коп., яка складається з: 19695,17 грн. - заборгованість за тілом кредиту (прострочене тіло кредиту), 9116,15 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, врахувавши здійснені банком нарахування, розмір отриманих в кредит коштів, якими скористався відповідач за допомогою картки, розмір внесених ним на погашення заборгованості коштів.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, та дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у підрахованій ним частині.
Таким чином, колегія визнає апеляційну скаргу відповідача необґрунтованою, тому у відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України вона підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - залишенню без змін.
Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга залишається апеляційний судом без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, підстав для зміни розподілу судових витрат, а також стягнення витрат на користь відповідача, понесених на стадії апеляційного провадження, немає.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 у особі представника - адвоката Хмарського Романа Борисовича залишити без задоволення.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10 серпня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення лише у випадку, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково
Постанова прийнята, складена та підписана 28 грудня 2021 року.
Головуючий:
Судді: