Дата документу 23.12.2021 Справа № 323/2487/19
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 323/2487/19Головуючий у 1-й інстанції Гуцал О.П. Повний текст рішення складено 19.03.2020 року.
Пр. № 22-ц/807/25/21Суддя-доповідач Гончар М.С.
23 грудня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С.,
за участі секретаря Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 12 березня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Преображенське» (надалі - ТОВ «Преображенське») до ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих коштів
У серпні 2019 року ТОВ «Преображенське» звернулось до суду із вищезазначеним позовом (т.с. 1 а.с. 1-2), в якому посилаючись на ст. ст. 216, 1212 Цивільного кодексу України, просило стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в сумі 143888,60 грн. та понесені ним судові витрати.
В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що 01.12.2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Преображенське» укладено договір оренди землі б/н, за умовами якого ОСОБА_1 передав в оренду ТОВ «Преображенське» земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 8,55 га, розташовану на території Новоселівської сільської ради, кадастровий номер 2323985500:02:002:0125, на строк 49 років, а ТОВ «Преображенське» зобов'язалося сплачувати до 31 грудня поточного року орендну плату в розмірі 3300,72 грн. Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 02 березня 2018 року вказаний договір оренди земельної ділянки площею 8,55 га визнано недійсним. 15.07.2014 року за договором оренди землі від 01.12.2013р. ОСОБА_1 була виплачена, а ним особисто отримана орендна плата в повному обсязі відповідно до умов договору оренди землі у збільшеному розмірі, а саме 19665,00 грн., в рахунок орендної плати майбутніх періодів, про що свідчить видатковий касовий ордер №5 від 15.07.2014 р. та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів. 10.08.2016 року до ТОВ «Преображенське» від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності № 1952 від 15.07.2008 року звернулась ОСОБА_3 про надання їй орендної плати за вище вказаним договором у розмірі 124223,60 грн.
15.08.2016 року ТОВ «Преображенське» здійснило виплату орендної плати в рахунок майбутніх періодів у розмірі 100000,00 грн., утримавши при цьому прибутковий податок та військовій збір. Зважаючи на те, що вищевказаний договір оренди землі від 01.12.2013 року визнано недійсним, із зазначеного часу у ОСОБА_1 виник обов'язок повернути ТОВ «Преображенське» безпідставно отримані грошові кошти у сумі 143888,60 грн.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Гуцал О.П. (т.с. 1 а.с. 14).
Ухвалою суду першої інстанції (т.с. 1 а.с. 21) відкрито провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 12 березня 2020 року (т.с. 1 а.с. 132-137) позовну заяву ТОВ «Преображенське» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Преображенське» безпідставно отримані кошти в розмірі 100000,00 грн. та витрати на судовий збір в розмірі 1500,04 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції в частині, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_4 у своїй апеляційні скарзі (т.с. 1 а.с. 142-149) просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Преображенське» 100000,00 грн., змінити та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, в іншій частині рішення суду залишити без змін.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (т.с. 1 а.с. 151).
Ухвалою апеляційного суду поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарженні рішення суду першої інстанції у цій справі, відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 2250,00 грн. до ухвалення судового рішення апеляційним судом за результатами розгляду його вищезазначеної апеляційної скарги (т.с. 1 а.с. 152), дану справу призначено до апеляційного розгляду (т.с. 1 а.с. 154), з урахуванням навантаженості судді-доповідача та колегії суддів, а також щорічної відпустки судді-доповідача (т.с. 1 а.с. 165).
Позивач ТОВ «Преображенське» подало відзив на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача у цій справі (т.с. 1 а.с. 166-168).
Третя особа не скористалась своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк та станом на час її розгляду апеляційним судом взагалі.
Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
У судовому засіданні 12 серпня 2020 року було розпочато апеляційним судом розгляд цієї справи по суті (т.с. 1 а.с. 169-170): заслухано доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, у розгляді цієї справи оголошено перерву в порядку задоволення клопотання представника відповідача про його відкладення після роз'яснення апеляційним судом учасникам цієї справи в порядку ст. 12 ч. 5 ЦПК України їх прав про надання доказів, передбачених ст. 367 ч. 3 ЦПК України, а також наслідків ненадання останніх, а саме: апеляційний суд буде переглядати законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги відповідача на підставі наявних у цій справі матеріалів та доказів.
У жовтні 2020 року адвокатом Косяковою З.М. надано через канцелярію для долучення до матеріалів цієї справи копію свідоцтва про смерть 26.08.2020 року відповідача ОСОБА_1 (т.с. 1 а.с. 176-177).
В автоматизованому порядку суддею Кримською О.М. у цій справі замінено суддю Маловічко С.В. у зв'язку із тривалим лікуванням останньої (т.с. 1 а.с. 178-179).
У судовому засіданні 28 жовтня 2020 року (т.с. 1 а.с. 182-183) представником відповідача надано для долучення до матеріалів цієї справи розрахунок орендної плати та довідку відповідача про знищення документів (т.с. 1 а.с. 180-181).
Ухвалою апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року (т.с. 1 а.с. 185-187) провадження у цій справі зупинено до залучення до участі правонаступника відповідача ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Витребувано у Оріхівської державної нотаріальної контори Запорізької області інформацію про те: - чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше мешкав за адресою: АДРЕСА_1 ? - якщо спадкова справа заводилась, надати фотокопію останньої для долучення до матеріалів цієї справи; - якщо справа не заводилась, надати витяг із Державного реєстру спадкових справ на підтвердження останнього?
Витребувано у Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області інформацію про те: - чи був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ? З якого часу? - чи були зареєстровані за цією адресою: АДРЕСА_1 станом на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 інші особи? - якщо так, хто саме ПІБ, дата народження, ступінь родинного та сімейного зв'язку (дружина, діти та інш.)? З якого часу ?
На виконання вищезазначеної ухвали апеляційного суду рада надала довідку (т.с. 1 а.с. 194), за змістом якої: на час смерті з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована та проживала дружина - ОСОБА_5 , 1944 р.н.
Ухвалою апеляційного суду від 01 березня 2021 року (т.с. 1 а.с. 196) поновлено провадження у цій справі, справу призначено до апеляційного розгляду.
У березні 2021 року нотаріальна контора надіслала апеляційному суду інформаційну довідку із спадкового реєстру (т.с. 1 а.с. 210-211), за змістом якої Оріхівською державною нотаріальною конторою 11.11.2020 року заведено спадкову справу № 292/2020 після смерті спадкодавця ОСОБА_1 .
У судовому засіданні 26 травня 2021 року (т.с. 1 а.с. 214-215) ухвалою (т.с. 1 а.с. 216, 224-225) повторно витребувано у Оріхівської державної нотаріальної контори Запорізької області фотокопію спадкової справи (№ 292/2020, яка заведена останньою 11.11.2020 року, номер у спадковому реєстрі 66733104) після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , який раніше мешкав за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки, у даному судовому засіданні з'явилась в якості слухача ОСОБА_4 , яка раніше представляла інтереси відповідача ОСОБА_1 у цій справі, при розгляді питання апеляційним судом про визначення правонаступника відповідача у цій справі остання на запитання апеляційного суду зазначала, що дружина відповідача від спадщини відмовилась на користь свого сина, який вже прийняв та оформив спадщину у вигляді земельного паю батька за заповітом на себе, тому саме син є правонаступником відповідача у цій справі, вона збирається у подальшому представляти інтереси сина померлого відповідача у цій справі, проте, копію свідоцтва сина про право на спадщину надати апеляційному суду для долучення до матеріалів цієї справи сьогодні вона не може.
На виконання вимог ст. 12 ч. 5, 81 ч.7 ЦПК України апеляційним судом 27.05.2021 року у цій справі було отримано інформацію з Державного реєстру речових прав (т.с. 1 а.с. 218-223), за змістом якої дійсно ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є одноособовим власником вищезазначеної земельної ділянки кадастровий номер 2323985500:02:002:0125 з 16.04.2021 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим 16.05 4.2021 року Оріхівською державною нотаріальною конторою Запорізької області.
На виконання вищезазначеної ухвали апеляційного суду у червні 2021 року нотаріальна контора надала апеляційному суду для долучення до матеріалів цієї справи фотокопію вищезазначеної спадкової справи (т.с. 2 а.с. 1-58), за змістом якої єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_1 за заповітом є його син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дружина померлого ОСОБА_5 , як спадкоємець за законом після смерті чоловіка ОСОБА_1 , від спадщини відмовилась (заява т.с. 2 а.с. 21 зворот).
В автоматизованому порядку суддею Маловічко С.В. у цій справі замінено суддю Кримську О.М. у зв'язку із відпусткою останньої 14 і більше днів (т.с. 2 а.с. 59-60).
Позивач ТОВ «Преображенське» повторно надало через канцелярію апеляційному суду для долучення до матеріалів цієї справи довідку про знищення документів та розрахунок орендної плати (т.с. 2 а.с. 61-63).
У судовому засіданні 15 вересня 2021 року (т.с. 2 а.с. 67-68) ухвалою апеляційного суду (т.с. 2 а.с. 73-75) залучено у цій справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) як правонаступника відповідача ОСОБА_1 , 1940 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У розгляді цієї справи апеляційним судом оголошено перерву (т.с. 2 а.с. 67-68), з урахуванням додаткової відпустки судді-доповідача у жовтні 2021 року (т.с. 2 а.с. 77), в порядку задоволення клопотання представника правонаступника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_2 - адвоката Косякової З.М. (ордер т.с. 2 а.с. 64), яка після вручення апеляційним судом їй для передачі ОСОБА_2 копії вищезазначеної ухвали про залучення правонаступника та копії апеляційної скарги померлого відповідача ОСОБА_1 (т.с. 2 а.с. 65-66) зазначала, що ОСОБА_2 та їй потрібний час для підготовки.
У дане судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи (т.с. 2 а.с. 78, 81-82) правонаступник відповідача - ОСОБА_2 та третя особа - ОСОБА_3 не з'явились, про причини своєї неявки та неявки свого представника апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.
За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.
Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажними причини неявки у дане судове засідання правонаступника відповідача - ОСОБА_2 та третьої особи - ОСОБА_3 і на підставі ст. ст. 371, 372 ЦПК України ухвалив: розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю останніх за присутністю представників сторін: представника правонаступника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - адвоката Косякової З.М. (т.с. 2 а.с. 64) та представника позивача ТОВ «Преображенське» - Рощупкіна С.В. (т.с. 2 а.с. 83).
Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, що з'явились, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження у цій справі, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у цій справі підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Встановлено, що всі учасники цієї справи із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції погодилась, останнє в апеляційному порядку не оскаржували, окрім відповідача ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскаржував рішення суду першої інстанції у цій справі лише в частині задоволення позовних вимог позивача про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Преображенське» 100000,00 грн.
За таких обставин, апеляційний суд переглядає законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі лише в межах вимог апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і лише в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, - в частині задоволення позовних вимог позивача про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Преображенське» 100000,00 грн.
У разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскаржуваної частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується (постанова Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 186/1743/15-ц).
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що задовольняючи позов позивача у цій справі в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Преображенське» 100000,00 грн., суд першої інстанції керувався ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доведеності цих позовних вимог позивача у цій справі у цій частині.
Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, - таким, що ухвалено з додержанням вимог закону, є обґрунтованим та законним.
Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції у цій справі в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, відповідає.
Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 02 березня 2018 року (копія т.с. 1 а.с. 10-12), залишеним без змін постановою Апеляційного суду Запорізької області від 12 червня 2018 року (копія т.с. 1 а.с. 6-8), договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 8,55 га, розташованої на території Новоселівської сільської ради, кадастровий номер 2323985500:02:002:0125, укладений 01.12.2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Преображенське», визнано недійсним.
В обґрунтування позову позивачем в частині його задоволення було надано суду першої інстанції копію видаткового касового ордеру № 19481 15.08.2016 року (т.с. 1 а.с.3), в якому зазначено, що ОСОБА_1 (за довіреністю № 1952 від 15.07.2008 року ОСОБА_3 ) було отримано від ТОВ «Преображенське» орендну плату за договором оренди № 4594546 від 07.02.2014 року в розмірі 100000,00 грн.
Оригінал вказаного ордеру також був оглянутий в судовому засіданні у суді першої інстанції та додатково у подальшому у судовому засіданні в апеляційному суді (посвідчена копія суддею-доповідачем апеляційного суду від 12.08.2020 року т.с. 1 а.с. 3).
Як правильно було встановлено судом першої інстанції із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів ОСОБА_1 за період часу з 01.01.2008 року по 30.06.2019 року (т.с. 1 а.с. 5), ТОВ «Преображенське» було надано до ДФС України відомості про виплату ОСОБА_1 в першому кварталі 2014 року доходу за надання майна в лізинг в розмірі 1505,88 грн., в четвертому кварталі 2014 року - 19665,00 грн., в третьому кварталі 2016 року - 125736,64 грн. Також у вказаних відомостях зазначені суми нарахованого податку та перерахованого в бюджет податку.
Згідно із довіреністю від 15.07.2008 року, яка посвідчена Демченко Т.М., приватним нотаріусом Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області (копія т.с. 1 а.с. 45-45а), ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 (третя особа у цій справі) бути його представником з усіма необхідними повноваженнями в усіх державних, громадських, господарських та інших органах і організаціях і підприємствах України та Росії, зокрема, одержувати належні йому гроші в будь-яких розмірах, сплачувати всі необхідні платежі.
За змістом ст.ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК України).
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
Отже, для виникнення зобов'язання, передбаченого ст. 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Ч. 1 ст. 239 ЦК України визначено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Видатковий касовий ордер № 19481 від 15.08.2016 року на суму 100000,00 грн. (посвідчена копія т.с. 1 а.с. 3) містить всі необхідні реквізити, тому суд першої інстанції правильно прийняв його як належний доказ отримання представником ОСОБА_1 коштів в рахунок сплати орендних платежів за договором оренди земельної ділянки, який в подальшому був визнаний недійсним.
Суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги доводи представника відповідача щодо того, що ОСОБА_3 не передавала вказані кошти ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_3 на час отримання вказаних грошових коштів мала необхідні повноваження від ОСОБА_1 на отримання грошових коштів в будь-яких розмірах.
Непередання спірної грошової суми ОСОБА_3 своєму довірителю може бути підставою для пред'явлення відповідної претензії (позову) до довіреної особи, однак не може бути підставою для відмови у позові в цій частині.
Враховуючи, що грошові кошти в розмірі 100000,00 грн. були отримані представником відповідача на виконання правочину, який визнаний судом недійсним, суд першої інстанції правильно вважав законними та обґрунтованими у цій справі позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача суми безпідставно отриманих грошових коштів у вказаній сумі.
Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дублюють доводи заперечень відповідача проти позову позивача у цій справі у суді першої інстанції, яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.
Ці доводи є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, а лише відображають позицію відповідача у цій справі, яку він, його правонаступник та представник останнього вважають такою, що є єдино вірною та єдино можливою.
Суд першої інстанції розглянув дану справу в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України.
За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України).
Підстави для звільнення від доказування сторони відповідача, передбачені ст. 82 ЦПК України, в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, у цій справі відсутні.
Сторона відповідача не надала суду першої інстанції належних, допустимих доказів у спростування позову позивача у цій справі в частині задоволення позовних вимог позивача про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Преображенське» 100000,00 грн.
Апеляційний суд на виконання вимог ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги відповідача.
Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасник справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України).
В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Проте докази, передбачені ст. 367 ч. ч. 2, 3 ЦПК України, стороною відповідача апеляційному суду не надані.
І, навпаки, стороною позивача ТОВ «Преображенське» апеляційному суду двічі надані розрахунок орендної плати та довідка відповідача про знищення документів (т.с. 1 а.с. 180-181, т.с. 2 а.с. 62-63), які можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги у цій справі, як докази, передбачені ст. 367 ч. ч. 2,3 ЦПК України, на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України, з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом м апеляційного оскарження, в межах доводів апеляційної скарги відповідача.
Цими доказами позивача лише додатково підтверджується правильність встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильність висновків суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні в частині, яка є предметом апеляційного оскарження.
Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов'язковою підставою для скасування або зміни рішення.
В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення.
Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи по суті.
Крім того, судом першої інстанції правильно, з додержанням вимог ст. 141 ЦПК України, вирішено питання про розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, у цій справі.
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України.
За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід залишити без задоволення, рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 12 березня 2020 року у цій справі в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, слід залишити без змін. В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось і апеляційним судом не переглядалось.
Також, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови стороні відповідача у задоволенні її вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, остання не має права на компенсацію за рахунок позивача будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.
А тому, з правонаступника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 2250,00 грн. за подачу вищезазначеної апеляційної скарги відповідачем ОСОБА_1 , який у подальшому помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.с. 1 а.с. 177), та якому раніше ухвалою апеляційного суду від 04 травня 2020 року (т.с. 1 а.с. 152) сплату останнього було у цій справі відстрочено до ухвалення судового рішення апеляційним судом за результатами розгляду його вищезазначеної апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без задоволення.
Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 12 березня 2020 року у цій справі в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, залишити без змін.
В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось і апеляційним судом не переглядалось.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 2250,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в частині, яка була предметом апеляційного перегляду, в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.
Повний текст постанови апеляційним судом складений 29.12.2021року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Маловічко С.В.Подліянова Г.С.