07.12.2021 Справа №607/22530/21
провадження №3/607/9887/2021
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ломакін В.Є., розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського відділення поліції ТВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса проживання: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Із протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ №618939 від 23.09.2021 року вбачається, що 08 вересня 2021 року о 16 год. 20 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи по вул.Середній десяток в с.В.Глибочок голосно кричав та виражався в сторону гр. ОСОБА_2 .
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , у судовому засіданні своєї вини у вчиненні правопорушення не визнав, просить суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі відсутності події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що він не сварився із ОСОБА_2 , не кричав на нього і не виражався в його сторону нецензурною лексикою.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала, що вона являється дружиною ОСОБА_1 та проживає із ним в одному помешканні. Проте, вказала, що вона не бачила, та не чула, як її чоловік ОСОБА_1 свариться із гр. ОСОБА_2 .
Суд, заслухавши свідка, вивчивши протокол та додані до нього матеріали вважає, що у діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відсутній склад правопорушення, передбачений ст.173 КУпАП з наступних правових підстав.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об'єкту; б) об'єктивної сторони; в) суб'єкту; г) суб'єктивної сторони.
Відповідно до ст.173 КУпАП, дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Отже, об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, непристойні висловлювання, тощо. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю.
Об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини, що складаються у сфері громадського порядку, роботи підприємств, установ та організацій, а безпосереднім об'єктом протиправного посягання є громадський порядок та спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці та відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Основним елементом об'єктивної сторони є спосіб вчинення адміністративного правопорушення, який характеризується нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян чи іншими діями.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Стаття 280 КУпАП, закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити із положень ст.251 КУпАП, згідно з якою, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 цього кодексу.
Разом із тим, у відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, під час дослідження доказів, вважаю, що наявний протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладенні в ньому повинні бути перевіренні за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення складеному відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП не зазначено усіх ознак об'єктивної сторони складу вказаного адміністративного правопорушення відповідно до диспозиції даної статті, а саме відсутні дані про той факт, що гр. ОСОБА_1 виражався до гр. ОСОБА_2 нецензурною лайкою і ці його дії, як наслідок порушували громадський порядок і спокій громадян, що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони вказаного правопорушення.
Щодо наданого як доказ рапорту інспектора поліції, то суддя не може вважати його належним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки рапорт - це письмове офіційне повідомлення про що-небудь вищій інстанції, керівництву, в якому стисло, але докладно викладена суть якої-небудь справи, тобто є внутрішнім службовим документом в спілкуванні між працівниками поліції. Тому, рапорт працівника поліції не містить фактичних даних на основі яких може бути встановлено наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і тому в контексті положень ст.251 КУпАП не можуть бути доказом по даній справі.
Таким чином, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, крім протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ №618939 від 23.09.2021 року, рапорту працівника поліції, письмових пояснень ОСОБА_4 від 08.09.2021 р. в яких остання зазначає, що не була свідком ймовірного конфлікту між її сином ОСОБА_1 та сусідом ОСОБА_2 , письмових пояснень ОСОБА_2 від 08.09.2021 р. в яких останній стверджує про те, що ОСОБА_1 виражається на його адресу та на адресу його дружини нецензурними словами та погрожує фізичною розправою, відсутні будь-які інші докази, які б вказували на факт висловлювання ОСОБА_1 в громадському місці нецензурними словами та факт зухвалої поведінки в громадському місці, які б порушували громадський порядок і спокій громадян, що являється обов'язковим елементом об'єктивної сторони складу правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вищевказаний принцип знайшов відображення і в рішеннях Європейського Суду з прав людини («Капо проти Бельгії», 42914/98, 13.01.2005року, «Радіо Франс проти Франції», 53984/00, 30.03.2004 року…) за якими прийняття доказів належить досліджувати загалом в світлі пункту 2 статті 6, і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09 червня 1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
На підставі відповідної практики ЄСПЛ можна зробити однозначний висновок, що суд не має права перебирати на себе функцію обвинувача у справах про адміністративні правопорушення, які в розумінні Конвенції прирівнюються до кримінального провадження, оскільки в такому випадку суд перестає бути незалежним та неупередженим органом з розгляду спорів, що є безумовним порушенням ст. 6 Конвенції в частині права кожного на справедливий суд. В такому випадку суд позбавлений можливості самостійно здійснювати збір додаткових доказів, що підтверджували б або спростовували б вину правопорушника, а отже судовий розгляд здійснюється на підставі наданих суду матеріалів.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази, які б достеменно підтверджували об'єктивну сторону правопорушення оговореного ст.173 КУпАП, а саме факт висловлювання гр. ОСОБА_1 нецензурними словами та зухвалої поведінки в громадському місці, які б порушували громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до ст. 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП або про закриття справи.
Згідно вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з вищенаведеного, вважаю що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні докази вчинення останнім зазначеного правопорушення, тому провадження в даній справі слід закрити відповідно до ст.247 п.1 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, ст.ст.6,7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.173, п.1 ст.247, п.3 ч.1 ст.284, ст.294 КУпАП, суддя ,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП- закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяВ. Є. Ломакін