"29" грудня 2021 р. Справа № 596/1678/21
Провадження № 3/596/1001/2021
Суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області Лисюк І.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як слідує із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, який складено 21.11.2021 року серії ВАБ № 058633, 21.11.2021 року близько 19:10 год. ОСОБА_1 в м.Хоростків по вул. С.Стрільців, Чортківського району, перебував без документів що посвідчують особу, чим порушив вимоги п.2 п.п.2 постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, а тому є підстави розглянути справу у його відсутності по наявних доказах, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Особу може бути визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто наявність усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення. Відсутність одного з елементів юридичних ознак складу правопорушення не утворює складу правопорушень.
Ст. 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, коли кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Правилами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
Статтею 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 08.12.2021 року матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення повернуто довідділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області, для належного дооформлення.
Вказаною постановою суд звертав увагу на недоліки, та зазначив, що Адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 44-3 КУпАП настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
У протоколі про адміністративне правопорушення, що надійшов до суду, не викладено суть правопорушення у відповідності до диспозиції ст.44-3 КУпАП, яка чітко визначає, що повинно бути встановлено порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Тобто, норми статті 44-3 КУпАП відсилають до інших законодавчих чи нормативних актів, або ж рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Відповідно, у протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути зазначено, які конкретно правила щодо карантину людей, санітарно-гігієнічні, санітарно-протиепідемічні правила і норми, передбачені Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішення органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, в даному випадку повинні були бути застосовані (з викладенням їх змісту), і які положення таких правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, були порушені.
У протоколі про адміністративне правопорушення Серії ВАБ №058633 від 21.11.2021 року зазначено порушення вимог п.2 п.п.2 постанови КМУ №12361 від 09.12.2020 року, без викладенням їх змісту.(а.с.1)
Зазначене свідчить про порушення права особи на захист, оскільки ОСОБА_1 не був у повній мірі обізнаний із пред'явленим у цій справі обвинуваченням і, як наслідок не мав можливості належним чином захищатись.
Європейський суду з прав людини у рішенні від 20.09.2016 року у справі «Karelin v.Russia» заява №926/08 зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому у ст.62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображена у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України» будь-яке порушення конституційних прав громадян, що навіть має не безпосередній, а лише опосередкований зв'язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили.
Відповідно ч.1ст.13 ЗУ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України є: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянинаУ країни для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особина поверненняв Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України; 2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: а) посвідчення водія; б) посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; в) посвідка на постійне проживання; г) посвідка на тимчасове проживання; ґ) картка мігранта; д) посвідчення біженця; е) проїзний документ біженця.
Однак, жодного з вище перелічених документів матеріали адміністративної справи не містять.
Крім того, при складанні протоколу належним чином не встановлена особа правопорушника ОСОБА_1 .
Відповідно до п.15 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376 (із змінами) до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Як встановлено, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про свідків правопорушення, не долучено письмові пояснення таких, крім самого протоколу інспектором поліції не надано інших допустимих доказів.
Відсутні письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Наявність протоколу без підтвердження іншими доказами, залишається припущенням, яке трактується на користь обвинувачуваної особи і само по собі не може бути покладено в основу висновку про винуватість.
Після дооформлення матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 КУпАП повторно надійшли до суду для розгляду, однак вищевказані недоліки у зазначеній постанові суду не усунуті.
Згідно п. 7 Розділу ІІ «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом МВС від 06.11.2015 № 1376, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Відповідно до п.9 Розділу IV вищевказаної інструкції бланк постанови по справі про адміністративне правопорушення заповнюється розбірливим почерком. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до постанови, а також внесення додаткових записів після того, як постанова підписана особою, щодо якої вона винесена. У разі допущення порушень при оформленні такої постанови її заповнений бланк вважається зіпсованим.
Таким чином, до суду надано протокол про адміністративні правопорушення який не відповідає вимогам вищезазначеної інструкції та не може бути предметом судового розгляду.
Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади їх посадові особи повинні діяти у точній відповідності із законом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Так, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
Як вбачається з досліджених судом матеріалів, по справі про адміністративне правопорушення не наведено доказів вини особи відносно якої складено вищевказаний протокол.
За таких обставин у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 245, 247, 283-285 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області І.О.Лисюк