Справа № 490/10187/21
нп 2-з/490/234/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
29 грудня 2021 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Матвєєва Інна Миколаївна, про визнання договорів дарування нерухомого майна недійсними,-
24.12.2021 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Матвєєва Інна Миколаївна, в якій позивачка просить суд визнати недійсним договір дарування, посвідчений 02.11.2016 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Матвєєвою І.М. та зареєстрований в реєстрі за № 228, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .; визнати недійсним договір дарування, посвідчений 05.06.2020 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Матвєєвою І.М. та зареєстрований в реєстрі за № 78, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .
Разом з позовом до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі, в якій вона просить суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 та заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь які реєстраційні дії щодо права власності на вказане нерухоме майно.
В обґрунтування вимог заяви посилається, що вищезазначене майно належало її рідній матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка вважає себе належним спадкоємцем та звернулась до приватного нотаріуса Валієвої В.В. з заявою про відкриття спадщини протягом 6 місяців, відповідно нотаріусом було заведено спадкову справу № 3/2021. Нотаріус повідомила позивачці, що майно подаровано ще за життя спадкодавиці рідному брату позивачки, ОСОБА_2 , який в свою чергу подарував вказане майно своїй доньці ОСОБА_3 .
Позивачка вважає, що існує висока ймовірність того факту, що ОСОБА_3 може в будь-який момент здійснити відчуження спірного майна, оскільки розуміє, що позивачка оскаржує договори дарування.
Невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.
Згідно протоколу від 24.12.2021 року справу за вказаною заявою передано судді Саламатіну О.В. 29.12.2021 року для розгляду.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд дійшов наступного.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (частина сьома статті 153 ЦПК України).
Перелік видів забезпечення позову наведений у статті 150 ЦПК України. Так відповідно до пунктів 1, 4 частини 1ї статті 150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Як вказано у частині третій статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У свою чергу співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Під час розгляду питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги як права позивача, на захист яких вжито заходів забезпечення позову, так і права інших учасників процесу, права яких можуть бути порушені застосовуваними заходами.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
З аналізу наведених норм слідує, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позовних вимог у справі.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Також суд вважає за необхідне зазначити таке.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Згідно роз'ясненнями, наданими у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
та накласти арешт на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 110,5 кв.м., житловою площею 39,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2
Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачкою докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві про забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв'язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивачки, суд вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі та накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Строк дії заходів забезпечення позову унормовано в ч.ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України, зокрема: у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи; якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення; у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову; у такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) про забезпечення позову по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Матвєєва Інна Миколаївна, про визнання договорів дарування нерухомого майна недійсними, задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 91,6 кв.м., житловою площею 64,5 кв.м., що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Копію ухвали для негайного виконання надіслати до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред'явлення до виконання ухвали - три роки.
Копії ухвали надіслати сторонам по справі.
На підставі статті 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.
На підставі статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Саламатін