Справа № 490/6326/19
нп 2-а/490/268/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
29 грудня 2021 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва
у складі головуючого судді Шолох Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Коптєвої Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови, -
У липні 2019 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Миколаївській області, в якому позивач просить:
визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову винесену інспектором поліції УПП Чумаченком О.В. у Миколаївській області, серія НК № 604268 про накладення на позивача адміністративного стягнення, а справу про адміністративне правопорушення закрити;
стягнути з відповідача на його користь 1000 грн у якості компенсації збитків пов'язаних з наданням правової допомоги.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 липня 2019 року відкрито провадження у справі.
У період з 16 липня 2019 року до 10 лютого 2021 року справа перебувала у провадженні іншого складу суду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 лютого 2021 року для розгляду цієї справи визначено суддю Шолох Л.М.
У судове засідання сторони не з'явилися. Представник відповідача просить справу розглядати без його участі.
Зважаючи на приписи частини п'ятої статті 205 КАС України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності позивача та представника відповідача, які не з'явилися.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.
У постанові серії НК № 604268 від 01 липня 2019 року, встановлено, що 21 червня 2019 року о 17 год. 00 хв. позивач у м. Миколаєві, рухаючись по вул. Чкалова, в районі перехрестя вул. 3-тя Слобідська не зменшив швидкість, та не зупинив свій транспортний засіб, коли водії інших транспортних засобів, що рухалися на сусідніх смугах, здійснили зупинку перед нерегульованим пішохідним переходом для того, щоб пропустити пішоходів, чим порушив вимоги п. 18.4 Правил дорожнього руху. Цією постановою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн 00 коп.
Не погоджуючись із цією постановою позивач звернувся до суду із цим позовом.
В обгрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що в порушення вимог чинного законодавства протоколом про адміністративне правопорушення стосовно нього не складався. Позивач вказав на те, що він не порушував вимог пункту п. 18.4 Правил дорожнього руху. Позивач зазначив, що рухаючись по вул. Чкалова в сторону Садової, він їхав по головній дорозі. У району нерегульованого перехрестя з вулицею 3 Слобідська рухався автомобіль Кіа Серато під керуванням водія ОСОБА_2 .. З вулиці 3 Слобідська є дорожній знак «дати дорогу» 2.1 ПДР. Водій цього авто не надав позивачеві дорогу і сталося зіткнення, винуватцем якого є ОСОБА_2 .
Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог суд зазначає таке.
Перевіряючи правомірність оскаржуваної постанови, суд відповідно до частини другої статті 2 КАС України перевіряє чи прийняте оскаржуване рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як свідчить зміст оскаржуваної постанови, вона винесена інспектором Чумаченком О.В. відповідно до правил, визначених Кодексом про адміністративні правопорушення України (далі - КУпАП).
Отже, у даному випадку слід перевірити дотримання інспектором поліції порядку притягнення до адміністративної відповідальності, визначеного КУпАП, в редакції чинній на момент складання оскаржуваної постанови, тобто станом на 01 липня 2019 року.
Відповідно до статті 213 КУпАП (в редакції від 27 червня 2019 року, тобто на час виникнення спірних правовідносин) справи про адміністративні правопорушення розглядаються , зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Частиною першою статті 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, як зокрема, правил дорожнього руху, передбачених частинами першою, другою, третьою та п'ятою статті 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв (частини друга та третя статті 222 КАС України).
Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (стаття 249 КУпАП).
Статтею 258 КУпАП передбачено випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Зокрема, частиною другої статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
За такого суд дійшов висновку про те, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 122 КУпАП віднесено по повноважень Національної поліції. Під час розгляду справ такої категорії протокол про адміністративне правопорушення, перед винесенням постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, не складається.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що інспектором поліції протиправно не складено протокол про адміністративне правопорушення, визначене частиною першою статті 122 КУпАП.
Приписи КУпАП, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, вказують на необхідність застосування статті 258 КУпАП під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачених частиною першою статті 122 КУпАП .
Зазначене узгоджується з правової позицією Верховного Суду, викладеної зокрема, у постановах від 09 лютого 2019 року № 489/2363/16-а, від 09 липня 2020 року№ 177/525/17 (2-а/177/23/17), від 30 травня 2018 року №337/3389/16-а, від 15 листопада 2018 року №524/5536/17 та інших.
Щодо місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, то слід зазначити, що 07 листопада 2015 року наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395 затверджена Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція).
Пункт 1 та 2 розділу III цієї Інструкції вказує на те, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Пункт 9 розділу ІІІ. Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Тобто, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП, виноситься працівником поліції на місці вчинення правопорушення.
Однак, зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що правопорушення було виявлено 21 червня 2019 року о 17 год. 00 хв. на перехресті вулиць Чкалова та 3 Слобідська, тоді як постанова складена 01 липня 2019 року, тобто через 09 днів після виявлення правопорушення за адресою м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1 Б/1. За такого суд дійшов висновку, що інспектор поліції під час винесення оскаржуваної постанови не дотримався вимог зазначеної Інструкції щодо місця розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з приписами статті 245 КУпАП завданнями провадження в адміністративних правопорушеннях є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне, з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадські організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані , на основі яких у визначеному законом порядку орган (осадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимоги до змісту постанови про адміністративне правопорушення визначені статтею 283 КУпАП. Такі відповідно до частини третьої статті 283 КУпАП постанова про справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, зазначених у частині другій цієї статті повинна, зокрема, містити відомості, зокрема, і про технічний засіб, яким зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак).
Зі змісту наведеного слідує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. А у разі розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП, у постанові має бути вказано технічний запис, яким зафіксовано факт вчинення цього порушення.
Частиною першою статті 122 КУпАП (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 18.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 визначено, що у разі якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
В оскаржуваній постанові відповідача наявна інформація про позивача ОСОБА_1 , зазначено суть правопорушення та визначено суму штрафу на його вчинення. Однак, позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП.
Будь-яких доказів вини позивача у вчиненні 21 червня 2019 року о 17 год. 00 хв. адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП оскаржувана постанова не містить.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України не надано доказів правомірності оскаржуваної у цій справі постанови.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За такого адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до приписів статті 134 та 139 КАС України з Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн 00 коп.
Така сума витрат підтверджується актом виконаних робіт від 09 липня 2019 року, з якого слідує, що адвокат Гречана Є.Й. надала позивачу правничу допомогу, а саме послуги зі складання позовної заяви та вивчення судової практики тривалістю 2 години. Така сума є співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт.
Керуючись статтями 72-77, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Постанову серії НК № 604268 від 01 липня 2019 року, винесену інспектором поліції Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Чумаченком О.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити.
Стягнути з Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання сторонами копії повного судового рішення.
Суддя Л.М.Шолох