Справа № 263/16110/21
Провадження № 3/263/46452021
29 грудня 2021 року місто Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Ікорська Єлізавета Сергіївна, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу серії ДПР18 № 523190 від 28 листопада 2021 року ОСОБА_1 28 листопада 2021 року о 09 год. 19 хв. по вул. Купріна, 2 у Центральному районі м. Маріуполя Донецької області, керував автомобілем марки «Хендай», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння . Огляд проводився у Міському наркологічному диспансері м. Маріуполя (КЛПУ). Від проведення огляду на місці зупинки із використанням технічного засобу «Drager Alcotest» відмовився у присутності двох свідків, внаслідок чого порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник Залівной І.О. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на той факт, що при проведенні медичного огляду була порушена процедура, а тому висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені в порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, вважаються недійсними.
Статтями 251, 280 КУпАП визначені фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
На підтвердження обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення Управлінням патрульної поліції до протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, долучені: пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відповідно до яких вони були залучені у якості свідків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП відносно водія ОСОБА_1 та останній відмовився від проходження огляду на місці та виявив бажання пройти огляд у наркологічному диспансері; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп'яніння чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 28 листопада 2021 року № 632, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані гострої інтоксикації внаслідок вживання алкоголю; фотокопію постанови, направлення; відеоматеріали, на яких зафіксовані обставини пропонування ОСОБА_1 проходження огляду на місці за допомогою технічних засобів, його відмову та проведення огляду у закладі охорони здоров'я; рапорт патрульного поліцейського.
На запит суду за клопотанням захисника щодо медичних документів та результатів лабораторних досліджень до суду надійшов акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість уваги від 28 листопада 2021 року № 632, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння у КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Маріуполя» проводився за допомогою використання технічних засобів для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихованому повітрі «Alcotest 6820», результат обстеження -- 0,22 % .
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння є обов'язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку № 1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).
Відповідно до п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок), огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, лікарем закладу охорони здоров'я.
Згідно з п. 6 Порядку та п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Із аналізу наведених вимог законодавчих актів слід зробити висновок, що огляд на визначення перебування особи, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, має бути проведений поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а в разі відмови особи від проходження такого огляду або незгоди із результатами такого огляду - лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до розділу ІІІ Інструкції, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.
Разом із тим, із наданого працівниками поліції у якості доказу відеозапису на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вбачається, що працівниками поліції запропоновано останньому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки автотранспортного засобу, на що у присутності двох свідків останній відмовився, після чого був доставлений до Міського наркологічного диспансеру м. Маріуполя.
Із витребуваних судом у КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Маріуполя» акта та висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28 листопада 2021 року № 632 вбачається, що факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння встановлений без відібрання зразків біологічного середовища та проведення відповідних лабораторних досліджень за допомогою технічних засобів, а лише за допомогою газоаналізатора.
Пунктом 22 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені в порушення вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Отже, у даному випадку огляд на стан сп'яніння проведений на підставі зазначеного технічного засобу (газоаналізатора) без будь-яких клінічних даних, які б свідчили про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, оскільки відповідні аналізи крові чи сечі не відбирались, про що і вказував захисник.
З цього приводу, суд звертає увагу, що альтернативний спосіб отримання результатів на стан сп'яніння (лабораторний) застосований не був, незважаючи на використання технічного засобу для такого виду оглядів і за наявності заперечень щодо результатів такого тесту з боку ОСОБА_1 на місці зупинки, що свідчить про наявність порушення процедури такого освідування.
За змістом пункту 7 розділу ІІ Інструкції допустимим є цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Таким чином, через недотримання процедури огляду на стан сп'яніння, сумнівів у наявності повноважень у лікаря на здійснення такого огляду з використанням при проведенні огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 технічного засобу, за відсутності лабораторних досліджень біологічного середовища, свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів щодо винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі і з урахуванням показника 0,22 %, при нормі 0,20 проміле.
На підставі викладеного, необхідно дійти висновку, що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28 листопада 2021 року № 632, складений з порушенням вимог Інструкції, а тому судом на доведення його вини не приймається.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
В той же час, всі сумніви з приводу винуватості особи, яка притягається до відповідальності, трактуються на користь такої особи, за загальним правилом (ст. 62 Конституції України), винуватість особи у вчиненні правопорушенні повинна бути доведена поза розумним сумнівом. В даному випадку, за наслідками розгляду матеріалів відносно ОСОБА_1 , наявність такого сумніву дійсно має місце, а тому підстав для притягнення його до відповідальності, на думку суду, немає.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), суд у справі має бути неупередженим і безстороннім і не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, які з урахуванням положень ст. ст. 8, 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Таким чином, проводячи оцінку представлених суду доказів, враховуючи наявність факту порушення процедури проведення огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, необхідно дійти висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 порушення п. 2.9а ПДР України та відповідно відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 130, 247, 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Апеляційну скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Донецької області.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя Є.С. Ікорська