Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 грудня 2021 р. Справа№200/7343/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов
ОСОБА_1
до відповідача Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України
Донецької області
про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169323, юридична адреса: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13) про визнання протиправними дії щодо відмови у перерахунку довічного утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, зобов'язання провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 року у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та виплатити різницю з урахуванням виплачених сум, допустити негайне виконання рішення суду про присудження виплати довічного грошового утримання судді у межах суми стягнення за один місяць.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, відповідач, як вважає позивач, відмовляючи у перерахунку довічного утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.
Вважає, що застосування відповідачем під час здійснення перерахунку раніше призначеного довічного грошового утримання судді у відставці іншого відсоткового розміру довічного грошового утримання судді у відставці суперечить закону, оскільки стосується призначення нового щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а не перерахунку раніше призначеного. Відсоткове значення розміру довічного грошового забезпечення судді у відставці, яке нараховувалося при його призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним при здійснені відповідного перерахунку.
Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на його безпідставність та зазначив, що відмовляючи у перерахунку довічного утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди, управління діяло в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.
Враховуючи наведене, просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав відзив, заяву про розгляд за його участю не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 .
На підставі Постанови Верховної Ради України від 08 вересня 2016 року № 1515- VIII, наказом голови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області № 07-к/г від 27.09.2016 року ОСОБА_1 звільнений з посади голови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у зв'язку з виходом у відставку згідно п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України.
З 28.09.2016 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Покровському об'єднаному управлінні Пенсійного Фонду України Донецькій області та призначене довічне грошове утримання як судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді відповідно до ЗУ “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 року № 2453 на виконання постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07.12.2016 року № 235/7316/16-а (ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.02.2017 року, постановою Верховного суду від 31.03.2021 року залишеними без змін).
Згідно протоколу/розпорядженню щодо перерахунку пенсії від 15.03.2021 року (рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області № 914270324639 від 15.03.2021 року “Про перерахунок пенсії”) на підставі постанови Першого апеляційного адміністративного суду № 200/7847/20-а від 24.02.2021 року Покровським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області проведений перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України в Донецькій області від 02.03.2020 року №04-297 “Про суддівську винагороду” для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
24.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Покровського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області з заявою про перерахунок мого довічного грошового утримання в розмірі 90% від суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді згідно діючого законодавства і рішення суду.
28.04.2021 року Покровським об'єднаним управлінням Пенсійного Фонду України Донецької області відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 70% на 90% щомісячного утримання судді, яка відповідає посаді, з посиланням на те, що стаж роботи на посаді судді складає 30 повних років, тому відсоток суддівської винагороди складає 70%.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.
Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.
Відповідно до статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Згідно абз. 10, 14 ст. 126 Конституції України підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням. Повноваження судді припиняються у разі досягнення суддею шістдесяти п'яти років.
Статтею 126 Конституції України визначено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4 частини п'ятої).
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII.
Згідно п. 2 розд. XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1)61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (частина друга статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до частини третьої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частиною четвертою та п'ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів» були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, пунктом 22 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».
До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 року №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» (пункт 23 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який набрав чинності 07.11.2019 року, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 року №2453- VI «Про судоустрій і статус суддів».
Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; (пункт 24 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. У інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 року «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Згідно ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу вже існуючих прав і свобод.
Отже, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" N 1402-УІІІ не містить жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначеного довічного грошового утримання судді у відставці при його перерахунку.
Також, у пункті 19 постанови Верховного Суду від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20 наголошено на тому, що за змістом частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
На час звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, у позивача виникла лише одна підстава його перерахунку, а саме збільшився розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (з 01.01.2020 року базовий оклад судді склав 30 прожиткових мінімумів для працездатних громадян).
Інші складові (стаж роботи на посаді судді та відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці) залишилися незмінними.
Отже, з метою урахування зміни розміру заробітної плати (суддівської винагороди) працюючого судді, змінною величиною і підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці є лише зміна суддівської винагороди.
Правила обрахування стажу роботи на посаді судді, які застосовувалися на момент виходу судді у відставку, як і відсотковий розмір вже призначеного довічного грошового утримання є сталими та не можуть змінюватися.
Таким чином, право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% заробітку працюючого судді є сталим, а встановлені обставини свідчать про неправомірність відмови відповідача у перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці з 70% на 90% згідно довідки від 02.03.2020 року № 04-297, виданої ТУ ДСА в Донецькій області, виходячи з розміру 90% заробітку працюючого судді, починаючи з 19 лютого 2020 року.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині негайного виконання рішення суду в межах стягнення пенсії за один місяць такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності дій щодо відмови у перерахунку довічного утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, в розумінні зазначеної норми Закону.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України “Про судоустрій і статус суддів”, Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169323, юридична адреса: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13) про визнання протиправними дії щодо відмови у перерахунку довічного утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, зобов'язання провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 року у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та виплатити різницю з урахуванням виплачених сум, допустити негайне виконання рішення суду про присудження виплати довічного грошового утримання судді у межах суми стягнення за один місяць - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку довічного утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Зобов'язати Покровське об'єднане управлінням Пенсійного фонду України Донецької області провести ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 року у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та виплатити різницю з урахуванням виплачених сум.
Допустити негайне виконання рішення суду про присудження ОСОБА_1 виплати довічного грошового утримання судді у межах суми стягнення за один місяць.
Стягнути з Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169323, юридична адреса: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 908 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т.В. Давиденко