Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 грудня 2021 р. Справа№200/9296/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
за участю представників сторін:
від відповідача - Профатило О.П. - згідно витягу
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов
ОСОБА_1
до відповідача Донецької обласної прокуратури
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Донецької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 25707002, юридична адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська 6) про визнання протиправною відмову у компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, а саме: 10.02.2018, 11.02.2018, 14.04.2018, 15.04.2018, 28.07.2018, 29.07.2018, 18.08.2018, 19.08.2018, 15.09.2018, 16.09.2018, 27.10.2018, 11.11.2018, 18.11.2018, 15.12.2018, 16.12.2018, 12.01.2019, 13.01.2019, 23.02.2019, 24.02.2019, 31.03.2019, 07.09.2019, 08.09.2019, 25.04.2020, 26.04.2020, 05.09.2020, 06.09.2020, визнання протиправною відмову у компенсації за роботу в надурочний час та зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію за роботу в надурочний час, а саме: 20.04.2020, 21.04.2020, 22.04.2020, 23.04.2020, 25.04.2020, 26.04.2020, 27.04.2020, 31.08.2020, 01.09.2020, 02.09.2020, 03.09.2020, 04.09.2020, 05.09.2020, 06.09.2020, 07.09.2020, зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію за роботу у вихідні святкові та неробочі дні.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, відповідач, як вважає позивач, відмовляючи у виплаті компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством.
Вказав, що чинним законодавством передбачена грошова компенсація за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, а також передбачена оплата роботи в надурочний час.
Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на його безпідставність та зазначив, що зі змісту наказів позивач був залучений у вихідні та святкові дні до чергування, а не до роботи з метою забезпечення законності та правопорядку для оперативного вирішення невідкладних питань прокурорсько-слідчої діяльності та внесення відомостей до ЄРДР.
Враховуючи наведене, просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідача у судовому засіданні заперечував з підстав, викладених у відзиві.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 .
У період з 04.11.1994року по 19.10.2020 року ОСОБА_1 працював в органах прокуратури України на різних прокурорсько-слідчих посадах, 19.10.2020 року звільнений з органів прокуратури за власним бажанням на підставі п. 7 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру», що підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_3 .
На підставі наказів керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1: №3 від 02.02.2018, №9 від 06.04.2018, №21 від 05.07.2018, №26 від 30.07.2018, №28 від 31.08.2018, № З0 від 04.10.2018, №34 від 02.11.2018, №42 від 29.11.2018, №1 від 02.01.2019, №4 від 30.01.2019, №7 від 28.02.2019, № 14 від 02.05.2019, № 45 від 31.07.2019, №33 від 28.08.2019, №7 від 03.04.2020, №15 від 31.07.2020 ОСОБА_1 залучений до чергування у у вихідні, святкові та неробочі дні, а саме: 10.02.2018, 11.02.2018, 14.04.2018, 15.04.2018, 28.07.2018, 29.07.2018, 18.08.2018, 19.08.2018, 15.09.2018, 16.09.2018, 27.10.2018, 11.11.2018, 18.11.2018, 15.12.2018, 16.12.2018, 12.01.2019, 13.01.2019, 23.02.2019, 24.02.2019, 31.03.2019, 07.09.2019, 08.09.2019, 25.04.2020, 26.04.2020, 05.09.2020, 06.09.2020.
На підставі наказів керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1, № 7 від 03.04.2020 та № 15 від 31.07.2020 ОСОБА_1 залучений до чергування в надурочний час, а саме: 20.04.2020, 21.04.2020, 22.04.2020, 23.04.2020, 25.04.2020, 26.04.2020, 27.04.2020, 31.08.2020, 01.09.2020, 02.09.2020, 03.09.2020, 04.09.2020, 05.09.2020, 06.09.2020, 07.09.2020
12.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся до керівника Донецької обласної прокуратури з відповідною заявою щодо отримання грошової компенсації за роботу у вихідні, святкові, неробочі дні та надурочний час.
Листом Донецької обласної прокуратури №07-18-20 від 02.11.2020 ОСОБА_1 повідомлений, що відповідні графіки чергування та накази для нарахування виплат, керівником Маріупольської місцевої прокуратури №1 до відділу фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури Донецької області (Донецької обласної прокуратури) не направлялися, у зв'язку з чим підстав для перерахунку та виплати компенсації за графіками чергувань не було.
24.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до керівника Донецької обласної прокуратури з відповідною заявою щодо отримання грошової компенсації за роботу у вихідні, святкові, неробочі дні та надурочний час.
Листом Донецької обласної прокуратури №07-83вих-21 від 26.01.2021 ОСОБА_1 повідомлений, що відповідні графіки чергування та накази для нарахування виплат, керівником Маріупольської місцевої прокуратури №1 до відділу фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури Донецької області (Донецької обласної прокуратури) не направлялися, у зв'язку з чим підстав для перерахунку та виплати компенсації за графіками чергувань не було.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Залучення працівника до роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також до роботи у вихідні, святкові, неробочі дні допускається у виняткових випадках, передбачених Кодексом законів про працю України, з оплатою праці відповідно до ст. ст. 72, 106 - 108 цього Кодексу. При цьому, в цей час окремий працівник виконує роботу, передбачену трудовим договором.
Як вбачається з матеріалів справи, зі змісту наданих позивачем наказів, він був залучений у вихідні та святкові дні до чергування.
Виконання працівником його звичайних трудових обов'язків слід відрізняти від чергування працівника.
Чергування - це перебування працівника за розпорядженням адміністрації після робочого дня, у нічний час, у вихідні, святкові дні для вирішення виникаючих невідкладних питань, що не входят ь у коло звичайних обов'язків працівника.
Тобто, якщо працівник виконує свої трудові обов'язки в нічний час, у вихідні та святкові дні, то це не вважається чергуванням.
Таким чином, не можна ототожнювати поняття «чергування» в нічний час, в святковий або вихідний день із поняттям «залучення до роботи» в нічний час, в святковий або вихідний день, понад установлену тривалість робочого дня.
Суд вказує, що Кодексом законів про працю України поняття чергування не визначено.
Залучення працівників до чергування регулюється постановою Секретаріату Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 2 квітня 1954 року № 233 «Про чергування на підприємствах і в установах», яка діє в Україні відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу СРСР» від 12 вересня 1991 року № 1545 в частині, яка неврегульована законодавством України.
Згідно положень вказаної постанови, чергування полягає в обов'язку працівника перебувати на визначеному роботодавцем робочому місці з метою вирішення невідкладних питань, не пов'язаних із трудовими обов'язками цього працівника, а також передачі інформації.
Таким чином, чергування - це залучепня у виняткових випадках, працівника до робот и, яка не обумовлена трудовим договором.
В той час, як залучення до роботи у вихідні та святкові дні передбачає виконання працівником своїх звичайних обов'язків, обумовленої трудовим договором.
Згідно Правил внутрішнього службового розпорядку для прокурорсько - слідчих працівників та службовців прокуратури Донецької області затверджених Загальними зборами працівників прокуратури Донецької області 17.11.2016 року (зі змінами) з метою вирішення невідкладних питань прокурорської діяльності в органах прокуратури здійснюється чергування.
Постановою Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP» від 12.09.1991 року № 1545 встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України па території республіки застосовуються акти законодавства Союзу PCP з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Залучення працівників до чергування на загальнодержавному рівні регулюється постановою Секретаріату Всесоюзної центральної ради професійних спілок «Про чергування на підприємствах і в установах» від 02.04.1954 № 233.
Надання відгулу чи оплата праці за роботу у вихідний день, в надурочний час, в святкові та неробочі дні здійснюється відповідно до ст. 72, 106 - 108 КЗпП України.
Можливість спеціальної грошової компенсації та порядок оплати за час чергування у вихідні, святкові, неробочі дні та після закінчення робочого дня ні постановою від 02.04.1954 № 233, ні іншими законодавчими актами про працю не передбачена.
Отже, чергування у вихідний, неробочий, святковий день, після закінчення робочого дня оплаті не підлягає, а за нього фактично надається відгул і в табелі обліку використання робочого часу ці години чергування не зазначаються.
Аналогічне роз'яснення надано Міністерством праці та соціальної політики України у листі від 02.04.2010 № 89/13/116-10 «Про чергування на підприємствах і в установах».
Як встановлено судом, наказами керівника місцевої прокуратури до роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також до роботи у вихідні, святкові, неробочі дні позивач не залучався.
З заявами про надання відгулів за час чергування, до якого він залучався наказами керівника місцевої прокуратури, позивач не звертався.
При цьому, суд звертає увагу на те, що грошова компенсація за чергування у вихідний, неробочий, святковий день, після закінчення робочого дня оплаті не підлягає.
Така правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду, зокрема від 21.02.2019 року у справі № 759/5013/17, від 26.11.2018 року у справі № 489/4153/16-ц.
Таким чином, суд вважає, що відповідач, відмовляючи у виплаті компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем надані суду належні докази правомірності дій в розумінні зазначеної норми Закону.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В розумінні ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України “Про прокуратуру”, Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Донецької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 25707002, юридична адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська 6) про визнання протиправною відмову у компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, а саме: 10.02.2018, 11.02.2018, 14.04.2018, 15.04.2018, 28.07.2018, 29.07.2018, 18.08.2018, 19.08.2018, 15.09.2018, 16.09.2018, 27.10.2018, 11.11.2018, 18.11.2018, 15.12.2018, 16.12.2018, 12.01.2019, 13.01.2019, 23.02.2019, 24.02.2019, 31.03.2019, 07.09.2019, 08.09.2019, 25.04.2020, 26.04.2020, 05.09.2020, 06.09.2020, визнання протиправною відмову у компенсації за роботу в надурочний час та зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію за роботу в надурочний час, а саме: 20.04.2020, 21.04.2020, 22.04.2020, 23.04.2020, 25.04.2020, 26.04.2020, 27.04.2020, 31.08.2020, 01.09.2020, 02.09.2020, 03.09.2020, 04.09.2020, 05.09.2020, 06.09.2020, 07.09.2020, зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію за роботу у вихідні святкові та неробочі дні - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т.В. Давиденко