Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 грудня 2021 р. Справа№200/15687/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання дій протиправними, стягнення коштів, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області, в якій просив визнати протиправними дії щодо відмови у перерахунку та виплаті різниці між фактично виплаченою та передбаченою законодавством разовою грошовою допомогою до 5 травня як учаснику бойових дій у розмірі, передбаченому ч. 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та стягнути недоотриману частину допомоги за 2021 рік в сумі 7354,00 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначила, що є учасником бойових дій та має право на пільги, що встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій. Відповідно до статті 12 цього Закону позивачу має щорічно до 5 травня виплачуватись разова грошова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Однак, у 2021 році позивачу виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня в розмірі меншому, ніж це передбачено законом, без врахування висновків Конституційного Суду України, викладених в рішенні від 27.02.2020 № 3-р/2020. У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду із позовом про захист порушеного права. Також позивач просив стягнути з відповідача 3500 грн витрат на правничу допомогу.
Відповідач, Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди із позовом визначив в наданому до суду відзиві. За змістом викладеного у відзиві розмір грошової допомоги до 5 травня у 2021 році розрахований відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» від 08.04.2021 № 325. Відповідач заперечував проти стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, через недоведеність розумності їх розміру.
Ухвалою від 15.11.2021 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Позивач, ОСОБА_1 , є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені для ветеранів війни - учасників бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_1 , видане 18.11.2015).
Листом від 01.11.2021 № Г-0075-2.1-6.2 на звернення позивача відповідач повідомив про те, що щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня за 2021 рік нарахована в сумі 1491,00 грн, розмір допомоги визначений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» від 08.04.2021 № 325.
Докази здійснення позивачу доплати допомоги до 5 травня за 2021 ріку у розмірі 7354 грн в матеріалах справи відсутні.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон № 3551).
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону № 3551 (в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом “б” підпункту 1 пункту 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VI від 28.12.2007 (набрав чинності 01.01.2008) частину п'яту статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” викладено у такій редакції: “Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України”.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007.
Законом України від 28.12.2014 № 79-VІІІ “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” (набрав чинності 01.01.2015) розділ VІ “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31.03.2015, № 141 від 02.03.2016, № 233 від 05.04.2017, № 170 від 14.03.2018, № 237 від 20.03.2019, № 112 від 19.02.2020, № 325 від 08.04.2021 якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них.
Так, у постанові Кабінету Міністрів України “Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” №325 від 08.04.2021 (набрала чинності 09.04.2021) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремі положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що визнане неконституційним положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За положеннями ст. 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, з 27.02.2020 застосовуються положення статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону 25.12.1998 № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій та прирівняним к ним особам виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Правові висновки аналогічного змісту, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 у справі № 440/2722/20.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до статті 28 частини 1 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" № 1082-IX від 15.12.2020 встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 січня 2021 року - 1769 гривень.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році становить 8845,00 грн (1769,00 грн х 5).
Оскільки разову грошову допомогу відповідачем виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено статтею 12 частиною 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд дійшов висновку про порушення ним прав позивача на отримання такої допомоги у передбаченому цією нормою розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, є підстави для задоволення вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті різниці між фактично виплаченою та передбаченою законодавством разовою грошовою допомогою до 5 травня як учаснику бойових дій у розмірі, передбаченому ч. 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та стягнення недоотриманої частини допомоги за 2021 рік в сумі 7354,00 грн.
Отже, позов підлягає задоволенню повністю.
У позові також викладено клопотання про стягнення з відповідача 3500 грн витрат на правничу допомогу, при вирішенні якого суд оцінює надані докази та мотивацію щодо надання правової допомоги і зазначає таке.
Згідно статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката належать розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або належить сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що належить сплаті у порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, що підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд зазначає, що аналіз наведених норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати належать компенсації стороні, що не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Великою Палатою Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі (ЄДРСР 75149541).
Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, що належать розподілу між сторонами.
Під час визначення суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Під час вирішення судом питання відшкодування витрат на правову допомогу, суд повинен дослідити відповідність наданих видів допомоги критеріям видів правової допомоги, визначених статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 826/7375/18 (ЄДРСР 85645427)
Відповідно до частин 7, 8 статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, що належать розподілу між сторонами.
Оцінюючи співмірність витрат на правничу допомогу із складністю справи, суд зазначає, що сума, визначена у складі витрат на правову допомогу у розмірі 3500 грн не є співмірною складності справи, позаяк: наявна зразкова справа у даній категорії спорів, справу розглянуто за правилами спрощеного провадження.
Відповідач заперечував проти покладення на нього витрат у цій сумі через їх неспівмірність.
Враховуючи незначну складність справи, вимоги чинного процесуального законодавства щодо справедливого вирішення спорів та дотримання принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, що належать розподілу між сторонами у сумі 3500 грн та наявність підстав для зменшення розміру витрат на оплату правової допомоги.
Суд зазначає, що розмір гонорару адвокату визначається за погодженням з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на правничу допомогу визначивши витрати на правничу допомогу у сумі 500 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання дій протиправними, стягнення коштів, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Слов'янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті різниці між фактично виплаченою та передбаченою ч. 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» разовою грошовою допомогою до 5 травня як учаснику бойових дій.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Слов'янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області на користь ОСОБА_1 недоотриману частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у сумі 7354 (сім тисяч триста п'ятдесят чотири) грн 00 коп.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Слов'янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області на користь ОСОБА_1 суму понесених судових витрат на правову допомогу в розмірі 500 (п'ятсот) гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ,
Відповідач: Управління соціального захисту населення Слов'янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області, код ЄДРПОУ 44522551, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Василівська, буд. 11.
Суддя А.С. Михайлик