Провадження № 11-сс/821/588/21 Справа № 712/13156/21
Категорія: ст.ст. 183, 193 КПК України Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_1
28 грудня 2021 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі:
головуючогоОСОБА_1 ,
суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі за участю: прокурора підозрюваного захисникаОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора відділу Процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 грудня 2021 року, якою щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умані, Черкаської області, громадянина України, українця, освіта вища, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працюючого начальником відділу сектору дізнання Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , депутатом, учасником бойових дій, ліквідатором аварії на ЧАЕС не являється, раніше не судимого, підозрюваного у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 368 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 21:00 год до 06:00 год строком на 30 днів, тобто до 12 січня 2022 року включно у кримінальному провадженні № 62021100030000082 від 12 жовтня 2021 року, -
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 грудня 2021 року в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено.
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 21:00 год до 06:00 год строком на 30 (тридцять) днів, тобто до 12 січня 2022 року включно.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
2) не залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду в період з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. щоденно;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання, роботи та засобів зв'язку;
4) здати на зберігання до відповідних органів свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
5) не відвідувати місця, де знаходяться розважальні заклади.
6) заборонити спілкування з свідками та експертами по даному кримінальному провадженні без присутності слідчого, прокурора та захисника.
Постановляючи ухвалу слідчий суддя виходив з того, що слідчим та прокурором не доведено та не надано письмових доказів того, що в даному випадку виникли ризики передбачені вимогами ст.177 КПК України.
Крім того районний суд врахував, що підозрюваний має постійне місце проживання, одружений, має сталі соціальні зв'язки, характеризується позитивно, має молодий вік, до кримінальної відповідальності не притягувався, на виклики слідчого з'являється та з урахуванням того, що досудовим розслідуванням не встановлено нових даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася неможливість запобігання зазначеним ризикам будь-яким із передбачених ч. 1 п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, тому за таких обставин вважав, що підозрюваний ОСОБА_6 не потребує ізоляції від суспільства та є можливість застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, а саме - домашнього арешту в нічний час доби.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, прокурор відділу Процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати через невідповідність висновків суду, викладеним у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Прокурор у скарзі просить постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 в межах строків досудового розслідування.
Апелянт вказує на невідповідність висновків суду, викладених у оскаржуваній ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження та на те, що суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.
Так апелянт у скарзі зазначає, що слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу ОСОБА_6 у повній мірі дотримано вимоги ст. 184 КПК України, а саме:
1) зазначено короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення;
2) вказана правова кваліфікація злочину із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) викладено обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення із посиланням на матеріали, що підтверджують ці обставини.
До клопотання додано копії матеріалів кримінального провадження, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення.
4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України.
За визначенням Європейського суду з прав людини, обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання під вартою (справа Нечипорук і Йонкало проти України, по. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).
ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч. З ст. 368 КК України.
Крім цього у клопотанні наведено ризики, передбачені ст. 177 КПК України, при цьому, слідчим зазначалося, що застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
На виконання вказаної вимоги Закону слідчим у клопотанні наведено ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
-ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується, тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість можливого понесення покарання у разі визнання ОСОБА_6 винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення понесення покарання;
-підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи під нічним домашнім арештом, не обмежений у спілкуванні та зустрічах з особами, які також працюють у різних правоохоронних органах та органах державної влади, а тому для уникнення від кримінальної відповідальності, може використати свої зв'язки для незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та інших учасників кримінального провадження.
Крім цього підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду шляхом виїзду з міста Умані з метою уникнення покарання, так як він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який Законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років.
Прокурор також вказує на істотне порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону через не врахування всіх обставин справи в сукупності та прийняття рішення з порушенням вимог ст. 374 КПК України, належно його не мотивувавши та не врахувавши вимоги Закону України про кримінальну відповідальність.
Ураховуючи особу підозрюваного ОСОБА_6 , а також вчинення ним тяжкого злочину, орган досудового розслідування приходить до висновку, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувавши ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
У судовому засіданні у режимі відеоконференції підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 визнали апеляційну скаргу необґрунтованою, просять залишити її без задоволення.
Заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи та апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, може застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 177, 178, 183 КПК України.
Застосовуючи до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя дотримався вимог норм міжнародного права та кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого та прийшов до вірного висновку, що такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та сприятиме запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що по справі маються дані, які можуть свідчити про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України щодо одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Слідчим суддею на підставі наявних у матеріалах кримінального провадження доказів вірно встановлена обгрунтованість підозри ОСОБА_6 із врахуванням практики Європейського суду.
При обранні конкретного запобіжного заходу до підозрюваного, місцевий суд достатньо перевірив та врахував обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Застосування до підозрюваного саме виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стороною обвинувачення недоведена.
Сама лише тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , та можливість понесення покарання, у разі визнання ОСОБА_6 винним у такому кримінальному правопорушенні, не є безумовними підставами для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Апеляційний суд визнає обгрунтованим висновок слідчого судді про наявність підстав для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний період часу, враховуючи зокрема наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, оцінивши в сукупності тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, що інкримінується обвинуваченому, вік та стан його здоров'я, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, та вважає доцільним застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашнього арешту.
Твердження апелянта про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України були предметом розгляду місцевого суду та вірно відхилені слідчим суддею як недоведені.
Оспорюючи обгрунтованість ухвали слідчого судді, апелянт не надав до апеляційного суду об'єктивних даних про те, що підозрюваний впливає або буде впливати на свідків чи інших осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення за участі підозрюваного або ж перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Так слідчим була доведена необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу взагалі, однак не була доведена необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зокрема.
Тому слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання слідчого і застосував до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Враховуючи наведене апеляційні вимоги прокурора відділу Процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_5 щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою задоволенню не підлягають.
Застосування до ОСОБА_6 саме такого запобіжного заходу як домашній арешт в нічний період часу зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді й задоволення клопотання слідчого.
Порушень норм кримінального процесуального законодавства України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Керуючись статтями ст. ст.177, 178, 183, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу відділу Процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 грудня 2021 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді