Справа № 564/3526/21
29 грудня 2021 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Костопіль обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021181150000300 від 05.10.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тихе, Костопільського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115КК України, -
за участю сторін кримінального провадження - прокурора ОСОБА_4 , потерпілої - ОСОБА_5 , обвинуваченого - ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6
У провадження Костопільського районного суду Рівненської області 24.12.2021 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021181150000300 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
28.12.2021 року вказаний обвинувальний акт надійшов у провадження судді ОСОБА_1 і в цей же день суддею було постановлено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 11.11.2021, у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, щодо ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, до 09.01.2022 року, без визначення застави.
Прокурор Костопільського відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_4 подала клопотання про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та утримувати його в Державній установі “Рівненській слідчий ізолятор”.
Крім того захисником обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_6 , було подане клопотання про колегіальний розгляд справи. У судовому засіданні захисник підтримав клопотання про колегіальний розгляд справи, зазначив, що не заперечує, щодо розгляду клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суддею одноособово у цьому судовому засіданні, однак, щодо задоволення самого клопотання заперечує.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримала клопотання про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначила, що у разі незастосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існує ймовірність настання ризиків того, що ОСОБА_3 спробує: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне провадження. Вказала, що встановлені досудовим розслідуванням обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення та ризики, передбачені ст. 177 КПК України, виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого. Проти задоволення клопотання адвоката про колегіальний розгляд справи не заперечує.
Потерпіла в судовому засіданні не заперечувала, щодо задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 та захисника щодо колегіального розгляду справи.
З'ясувавши думку учасників судового провадження, щодо зазначених клопотань, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Встановлено, що ухвалою Рівненського апеляційного суду від 11.11.2021 щодо ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, до 09.01.2022 року, без визначення застави.
Ухвала мотивована тим, що у ОСОБА_3 наявні ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, окрім того, було встановлено неодноразове порушення ОСОБА_3 умов застосованого до нього цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.
Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 спливає 09 січня 2022 року.
Не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченого, беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно до ст. 12 КК України віднесено до особливо тяжких злочинів та за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, та визначені ст.177 КПК України ризики, а саме: переховування від суду, а також можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які на даний час у кримінальному провадженні свої покази в судовому засіданні не надали, потерпілої у цьому ж кримінальному провадженні, ризик вчинення іншого кримінального провадження на час розгляду кримінального провадження, не відпали і вони в повній мірі обґрунтовують подальше тримання ОСОБА_3 під вартою, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому клопотання прокурора слід задовольнити та обрати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Так, прокурором доведено, що ризик переховування від суду підтверджується там, що перед затриманням ОСОБА_3 постійного місця роботи не мав, характеризується негативно, одразу після вчинення інкримінованого йому правопорушення залишив місце події.
Окрім того, суд враховує те, що будучи на волі ОСОБА_3 може переховуватись від суду, задля уникнення від відповідальності так як санкція ч. І ст. 115 КК України передбачає безальтернативну міру покарання - позбавлення волі.
Ризик незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, підтверджується, зокрема тим фактом, що під час досудового розслідування, на свідка ОСОБА_7 , яка була безпосереднім очевидцем інкримінованого ОСОБА_3 злочину, з мобільного телефонного номера знайомої обвинуваченого, вчинявся тиск, з метою зміни показань останньою.
Ризик вчинення іншого кримінального провадження, обгрунтовано прокурором тим, що ОСОБА_3 , відповідно до ст. 89 КК України, судимості не має, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 185 КК України; на даний час обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, внаслідок чого настала смерть ОСОБА_8 .
При цьому, зважаючи на те, що злочин, у якому обвинувачується ОСОБА_3 , спричинив загибель людини суд не вбачає підстав для визначення застави як альтернативного виду запобіжного заходу.
Щодо заявленого письмового клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_6 про колегіальний розгляд справи, то суд бере до уваги наступні норми процесуального права.
Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону (ч. 1 ст. 21 КПК).
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Безумовною підставою для скасування судового рішення є розгляд справи незаконним складом суду (п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК України) .
Відповідно до ч. 2 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.
Згідно з ч. 11 ст. 31 КПК України суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретного кримінального провадження визначається у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу.
КПК України не передбачає визначення головуючого судді поза автоматизованою системою документообігу суду, визначеною ст. 35 КПК України.
Згідно ч. 4 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд роз'яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.
Згідно діючого КК України санкція інкримінованого обвинуваченому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України передбачає покарання більше 10 років позбавлення волі.
Враховуючи викладене, з метою уникнення ухвалення подальших рішень у даному кримінальному провадженні незаконним складом суду, право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, суд вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню, а кримінальне провадження необхідно передати в канцелярію суду для визначення складу колегії у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 35 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 21, 31, 35, 75, 80-82, 197, 314, 331 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Костопільського відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити.
Обрати відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тихе, Костопільського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не судимого в порядку ст. 89 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 27 лютого 2022 року, без визначення розміру застави, та утримувати його в Державній установі “Рівненськкий слідчий ізолятор”.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_3 про колегіальний розгляд справи -задовольнити.
Дане кримінальне провадження передати в канцелярію суду для визначення колегіального складу суду у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 31 та ч. 3 ст. 35 КПК України.
Ухвала підлягає оскарженню лише в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області протягом 7 днів з дня її проголошення.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1